Постанова № 21691073, 24.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

24 січня 2012 р. справа № 2-а- 13992/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Старосєльцевої О.В.,

за участю

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представників

позивача - Тамошюнас А.Р.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян Груп" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Саян Груп», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 15.06.2011р. №0001281520 про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ в загальній сумі 38.662,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 30.930,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7.732,50 грн.) та від 06.09.2011р. №0001821520 про нарахування податкового зобовязання в розмірі 38.637,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 30.910,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7.727,50 грн.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем безпідставно застосовано положення ст.201 Податкового кодексу України до правовідносин, які мали місце у грудні 2010 року, тобто до моменту набрання чинності Податковим кодексом України. Крім того, позивач, стверджував, що господарські операції між ТОВ "Саян груп" та ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" в дійсності відбулись, первинні документи складені належно, порушень Закону України "Про ПДВ" у господарських операціях з ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" при формуванні податкового кредиту ТОВ "Сан Груп" не допускало. В судове засідання представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Харкова з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне.

ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Саян Груп»з питання правомірності формування податкового кредиту за грудень 2010р. За результатами перевірки встановлено, що в порушення п.201.1 ст.201 ПК України у звязку із виписуванням ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»на адресу ТОВ «Саян Груп»податкової накладної від 31.12.2010р. №311241, в якій невірно вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, ТОВ «Саян Груп»було завищено податковий кредит на суму 30.910,00 грн. В судове засідання представник відповідача не прибув, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що працівниками ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з ПДВ ТОВ «Саян Груп»за грудень 2010р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №1177/152-37367244 від 07.06.2011р.

Згідно з зазначеним актом в ході перевірки ДПІ було встановлено порушення п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»підприємству ТОВ «Саян Груп»виписано податкову накладну від 31.12.2010р. №311241, в якій невірно вказано номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ (10046189, замість 100046189), в результаті чого ТОВ занижено ПДВ у загальній сумі 30.930,33 грн.

З посиланням на акт перевірки від 07.06.2011р. №1177/152-37367244 ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0001281520 про визначення суми податкового зобовязання з ПДВ в загальній сумі 38.662,50 грн. (основний платіж - 30.930,00 грн., штраф - 7.732,50грн.).

Відносно зазначеного рішення позивачем позивачем була застосована процедура адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, передбачена ст. 56 Податкового кодексу України, внаслідок чого рішенням ДПА у Харківській області від 29.08.2011р. №3840/10/25-103 скаргу підприємства було частково задоволено, а ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.2011р. №0001821520 про нарахування податкового зобовязання в розмірі 38.637,50 грн. (в т.ч. за основним платежем 30.910,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7.727,50 грн.).

Вирішуючи спір, суд зазначає, що відповідно до п.п.60.1.3. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.5.3. наказу ДПА України від 22.12.2010р. №985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків»у випадку зменшення податковим органом нарахованої суми грошового зобов'язання раніше прийняте податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Проаналізувавши положення наведених норм права, суд робить висновок, що у день отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 06.09.2011р. №0001821520 податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0001281520 отримало статус відкликаного, тобто такого, що не породжує для позивача жодних прав та обовязків та не зачіпає його права та інтереси.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За таких обставин, за вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011р. №0001281520 позов належить залишити без задоволення, оскільки дане рішення суб'єкта владних повноважень втратило юридичну дію.

Оцінивши наявні у справі документи, суд зазначає, що між позивачем, ТОВ «Саян Груп»та ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»було вчинено правочин у вигляді договору №1311 від 30.11.2010р., предметом якого є транспортування у міжнародному сполученні вантажів, що надаються ТОВ «Саян Груп», транспортом ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект».

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного правочину ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»було надано позивачу транспортно-експедиційні послуги, а ТОВ «Саян Груп»у свою чергу оплатило вартість наданих послуг.

Виконання умов договору №1311 від 30.11.2010р підтверджується податковою накладною від 31.12.10р №311241 на загальну суму 185.462,00 грн. (в т.ч. ПДВ 30.910,33 грн.), актом №ОУ-311241 здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями №12 від 11.01.2011р. №14 від 18.01.2011р., №15 від 12.01.2011р., №16 від 24.01.2011р., №43 від 03.02.2011р., №44 від 03.02.2011р., №55 від 14.02.2011р., №64 від 16.02.2011р., №75 від 22.02.2011р., №90 від 03.03.2011р., №91 від 04.03.2011р., №92 від 04.03.2011р.

Оцінивши перелічені документи, суд доходить висновку, що оглянуті документи складені належним чином, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ст.7 Закону України "Про ПДВ", ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Оглянуті первинні документи складені реально існуючими суб'єктами господарювання, за таких обставин, суд враховує перелічені документи як належні та допустимі докази реальності проведених між позивачем та контрагентом господарських операцій.

У ході розгляду справи судом достеменно встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірного правочину, до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ, відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності послуг у спірних правовідносинах, невикористання послуг в господарській діяльності позивача, вартісних показників послуг, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені субєктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст.6 і 8 Конституції України, ст.2 і 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, так як зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття субєктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме: платіжні доручення (а.с.116-127), засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), до матеріалів справи субєктом владних повноважень до матеріалів справи не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобовязань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Окремо суд зауважує, що п.201.1. ст.201 ПК України передбачена наявність у податковій накладній таких обов'язкових реквізитів: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд відмічає, що станом на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Монтаж-Демонтаж-Проект" приписи даного акту законодавства не діяли. Окрім того, суд бере до уваги, що номер свідоцтва платника ПДВ взагалі не відноситься законодавцем до складу обов'язкових реквізитів податкової накладної та відповідно жодним чином не може впливати на дійсність податкової накладної, ані за правилами ст.201 Податкового кодексу України, ані за правилами ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Розглядаючи справу, суд враховує, що, по-перше, відомості, відображені в податковій накладній від 31.12.10р. №311241, зокрема, податковий номер платника податку (продавця), дозволяють достовірно ідентифікувати особу, яка виписала зазначену податкову накладну; по-друге, на момент проведення податковим органом перевірки у позивача вже мався екземпляр податкової накладної від 31.12.10р. №311241 з правильним номером свідоцтва платника ПДВ продавця.

Судом також було встановлено, що у акті перевірки від 07.06.2011р. №1177/152-37367244 зазначається, що на запит ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова №942/7/15-222 від 03.03.2011р. до Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо підтвердження відображення підприємством ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»відповідного податкового зобовязання у складі загальної суми податкового зобовязання по контрагенту ТОВ «Саян Груп»було надіслано акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кедиту з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.». Згідно зазначеного акту встановлено, що у ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обовязки зі сплати податкових зобовязань, згідно ст.203, п.1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України угоди з вищенаведеним підприємством є нікчемними.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було надано відповідної правової оцінки викладеним вище обставинам та ці обставини не покладено в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2011р., по справі №2а-3529/11/1270 за позовом ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій неправомірними позов задоволено частково, визнані протиправними та скасовані накази на перевірку, визнані неправомірними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект»з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., яка оформлена актом від 04.03.2011р. №75/23/34721183.

Суд зазначає, що з огляду на положення статті 72 Кодексу адміністративного кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначені вище обставини, суд не знаходить правових підстав для залишення згаданої постанови Луганського окружного адміністративного суду поза увагою при розгляді і вирішенні спору по суті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судження субєкта владних повноважень про неналежне оформлення податкової накладної, виписаної на адресу позивача ТОВ «Монтаж-Демонтаж-Проект», є помилковими, оскільки такі судження не доведені субєктом владних повноважень згідно з ч.1 ст.72 КАС України, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення за правилами ч.2 ст.71 КАС України, а викладені в акті перевірки від 07.06.2011р. №1177/152-37367244 судження субєкта владних повноважень не знайшли свого підтвердження добутими судом доказами, то поданий позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить провести за правилами ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Саян Груп" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування рішення - задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова від 06.09.2011р. №0001821520.

3. В решті вимог адміністративний позов - залишити без задоволення.

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30.01.2012 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.