Постанова № 21691061, 25.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

25 січня 2012 р. № 2-а- 14145/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.

представника позивача Федорчук В.В.;

представників відповідача Івко В.Г., Білої Т.Є.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до Харківської обласної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської обласної митниці №84 від 28.07.2011 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у розмірі 21236,21 грн.

В обґрунтування позову товариство зазначило, що в період з 30.05.2011 р. по 24.06.2011 р. Харківською обласною митницею проводилася планова документальна виїзна перевірка позивача, по результатам якої складено Акт №0031/11/807000000/0032335155 від 06.07.2011р. На думку посадових осіб Харківської обласної митниці, викладену в Акті, позивач при декларування митної вартості товарів занижував суму транспортних послуг, які підлягають включенню до митної вартості товарів. Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №84 від 28.07.2011 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 16 988,97 грн., який виник внаслідок заниження митної вартості, та штрафних санкцій у сумі 4 247,24 грн. Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення - рішення не відповідає та суперечить вимогам чинного законодавства з питань митної справи, фактичним обставинам справи, наявним документам, поданим до митного оформлення. Тому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Харківської обласної митниці № 84 від 28.07.2011 р.

В судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав наведених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки вважає його безпідставним, не обґрунтованим, незаконним і таким що не підлягає задоволенню. Зазначив, що на виконання наказу Харківської обласної митниці від 13.05.2011 № 545 «Про проведення перевірки», робочою групою Харківської обласної митниці з 30.05.2011 по 24.06.2011 була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Виробнича фірма «Полімер»за період з 12.05.2008 по 11.05.2011 р. (Акт № 0031/11/807000000/0032335155 від 06.07.2011). За результатами проведеної перевірки, на основі документів, пред'явлених ТОВ «ПОЛІМЕР»та документів, отриманих від перевізників під час здійснення перевірки, комісія дійшла висновку про наявність порушень вимог законодавства в галузі митної справи з боку ТОВ «ПОЛІМЕР», а саме вимог статті 267 МК України у частині повноти визначення митної вартості товарів в результаті заниження сум витрат на транспортування до митної території України, що у свою чергу спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків в сумі 16 988,97 грн.

Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положення п. 15 ст. 1 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно -правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 19 ст. 1 МК України, митні процедури - це операції, пов'язані із здійсненням: митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Ч. 2 ст. 40 МК України передбачено, що обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до цього Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Положеннями статті 69 МК України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Таким чином, з аналізу наведених вище положень нормативно-правових актів можна дійти висновку, що перевірка правильності класифікації товарів як одна з операцій митного контролю може здійснюватися митним органом на підставі ст. 69 МК України і після пропуску товарів через митний кордон України.

Відповідно до ст. 88 МК України декларант (юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України) виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Тобто, як вбачається з аналізу норм законодавства, на митний орган покладено обов'язок здійснення митного контролю, тобто проведення відповідних митних процедур (зокрема, й контроль за справлянням передбачених законом податків і зборів) і перевірка документів, необхідних для здійснення митного контролю враховуючи здійснення митного контролю і після митного оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Здійснення митного контролю не обмежено строками.

Разом з тим, декларант має виконати свої обов'язки щодо проходження митних процедур та сплатити належні податки і збори.

Статтею 61 Податкового кодексу України визначено поняття податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення.

Так, відповідно до п. 61.1 цієї статті податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу (п.п. 41.1.2 п. 4.1 ст. 41 - митні органи), в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу).

Згідно з п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу податковий контроль здійснюється серед іншого й шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Суд зауважує, що аналогічна правова позиція викладена також у довідці Вищого адміністративного суду України від 01.10.2008 року «Про результати вивчення та узагальнення практики розгляду ВАСУ касаційних скарг на судові рішення у справах про порядок справляння митними органами передбачених законами податків і зборів».

Судом встановлено, що на виконання наказу Харківської обласної митниці від 13.05.2011 № 545 «Про проведення перевірки», робочою групою Харківської обласної митниці з 30.05.2011 по 24.06.2011 була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Виробнича фірма «Полімер»за період з 12.05.2008 по11.05.2011 р.

За результатами проведеної перевірки, на основі документів, пред'явлених ТОВ «ПОЛІМЕР»та документів, отриманих від перевізників під час здійснення перевірки, комісія дійшла висновку про наявність порушень вимог законодавства в галузі митної справи з боку ТОВ «ПОЛІМЕР», а саме: вимог статті 267 МК України у частині повноти визначення митної вартості товарів в результаті заниження сум витрат на транспортування до митної території України, що у свою чергу спричинило несплату до бюджету належних платежів і податків в сумі 16 988,97 грн.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 0031/11/807000000/0032335155 від 06.07.2011 р. На підстав вказаного акту перевірки Харківської обласною митницею було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28.07.2011 № 84, яким ТОВ «Виробнича фірма «Полімер»визначено суму податкового зобов"язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 21 236,21 грн. в тому числі 16 988,97 грн. з основного платежу та 4 247,24 грн. штрафних санкцій (25% від суми зобов'язання) (а.с.10-31, 129).

Із акту перевірки вбачається, що декларант під час декларування митної вартості товарів занизив суму транспортних послуг по 13 ВМД: № 800000014/9/499442 від 01.12.09, № 800000017/0/471167 від 15.03.10, № 800000017/0/471165 від 15.03.10, № 800000017/0/471649 від 06.04.10, № 800000014/9/496295 від 10.03.09, № 800000014/9/437068 від 28.12.09, № 800000014/9/499849 від 15.12.09, № 800000017/0/470892 від 01.03.10, № 800000017/0/472714 від 25.05.10, № 800000017/0/471779 від 12.04.10, № 800000017/0/470309 від 01.02.10, № 800000017/0/470917 від 02.03.10,№ 800000017/0/471281 від 22.03.10.

Відповідно до пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (із змінами та доповненнями) для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури;

або Довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Для підтвердження транспортних витрат, до зазначених ВМД декларантом були надані наступні документи: договір на транспортно-експедиційні послуги, рахунок-фактура на транспортно-експедиційні послуги, довідка про транспортні витрати від виконавця договору, акти виконаних робіт, заявка, банківські виписки.

З метою підтвердження витрат на транспортування товарів до місця ввезення їх на митну території України ТОВ «ПОЛІМЕР»подані довідки про транспортні витрати, видані підприємствами, що надавали транспортно- експедиційні послуги (ТОВ "ТОТАЛ-ТРАНС", ТОВ "Елай Логістік", ПП ОСОБА_4). Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено відсутність в матеріалах бухгалтерського обліку ТОВ «ПОЛІМЕР»документів, які підтверджують інформацію, що міститься у довідках про транспортні витрати доданих до вантажних митних декларацій, які надавались ТОВ «ПОЛІМЕР»експедиторами, що здійснювали міжнародні транспортно-експедиційні перевезення вантажів.

Дослідивши в судовому засіданні рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які були надані позивачем під час декларування митної вартості товарів до 13 спірних ВМД, встановлено, що в них зазначена вартість послуг без виділення витрат до кордону України/по території України. Так, наприклад до спірної ВМД № 800000017/0/471779 від 12.04.10 заявлено вартість доставки імпортованого товару з Румунії (Бухарест) до кордону України (Порубне) на умовах поставки FCA в сумі 6500,00 грн. Транспортно-експедиційні послуги надавались ТОВ ТОВ "ТОТАЛ-ТРАНС" згідно договору № 47 від 26.01.10. Відповідно до наданих позивачем первинних документів (заявка, акт виконаних робіт, банківська виписка) встановлено, що згідно акту виконаних робіт № 24 від 12.04.10 між ТОВ «ПОЛІМЕР»та ТОВ "ТОТАЛ-ТРАНС" про надання послуг по доставці вантажу по маршруту Румунія-Україна загальна сума транспортних витрат на доставку вантажу склала 14 500,00 грн.( без розподілу по території та поза межами території України). Рахунок-фактура № 24 від 09.04.2010 на користь ТОВ "ТОТАЛ-ТРАНС" сплачено суму 14500,00 грн. за платіжним дорученням від 22.04.10 № 96. З них вартість доставки вантажу по маршруту Румунія (Бухарест) - Харків (митниця) складає 13931,87 грн.( без розподілу по території та поза межами території України) та плата за доставку вантажу по маршруту Харків (митниця) - (Україна) - Харків (вивантаження) в сумі - 56,77 грн; експедиційні послуги-416,67 грн., ПДВ -94,69 грн. (а.с. 53-58)

Документи, отримані від перевізника ТОВ фірма «ЮСТА»(код 20201858) За ВМД № 800000017/0/471779 від 12.04.10, Рахунок-фактура № 1-1204/3 від 12.04.10, акт №1-1204/1 від 12.04.10 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкова накладна №1-1204/1 від 12.04.10, містять інформацію про вартість доставки вантажу по маршруту Румунія (Бухарест) м.Харків (митниця), яка складає 13931,87 грн. (без розподілу по території та поза межами території України) та плата за доставку вантажу по маршруту м.Харків (митниця) - м.Харків (вивантаження) в сумі 56,77грн. Отримано від ТОВ „Тотал-Транс” згідно платіжного документа №96 від 22.04.10 14000грн.

Разом з тим, із довідці про транспортні витрати від 09.04.2010№ 40 вбачається, що транспортні витрати по доставці вантажу по маршруту Румунія -Харків склали 14500,00 грн., з яких: вартість перевезення з урахуванням експедиційних послуг по маршруту Румунія - п. Порубне (Україна) - 6500,00 грн.; вартість перевезення по маршруту п. Порубне (Україна)- Харків (Україна)- 8000,00 грн. (а.с. 58)

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з вимогами ст.ст. 260, 264 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», довідка про транспортні витрати та договір-заявка за своїм значенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується яка-небудь господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони носять тільки інформативний характер.

Суд, вважає правомірним висновок відповідача про те, що подані ТОВ «ПОЛІМЕР»довідки про транспортні витрати, видані підприємствами, що надавали транспортні- експедиційні послуги. ТОВ "ТОТАЛ-ТРАНС", ТОВ "Елай Логістік", ПП ОСОБА_4 не відповідають вимогам, встановленим п.8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (із змінами та доповненнями), оскільки видані не підприємствами-перевізниками, що здійснювали перевезення, і в них відсутні реквізити товаротранспортних документів, на підставі яких здійснювались перевезення товарів. В цьому випадку, при визначенні витрат на транспортування необхідно брати до уваги відомості зазначені декларантом у рахунку-фактурі.

Враховуючи те, що в зазначених рахунках-фактурах витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України окремо не виділені, то в цьому випадку до митної вартості товарів повинні включатися витрати на транспортування в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що документами отриманими від перевізників, які здійснювали безпосереднє перевезення вантажів ТОВ «ПОЛІМЕР», не було підтверджено інформацію щодо вартості перевезення вантажів за межами митної території України (отримано акти виконаних робіт, рахунки-фактури без виділення витрат до кордону України/по території України) по спірним ВМД.

Відповідно до вимог ст. 123. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Виходячи з вказаної норми, Харківською обласною митницею правомірно було нараховано штрафні санкції в сумі 4 247,24 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено суду правомірності позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З наявних у справі доказів судом не встановлено порушення з боку відповідача у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України.

На підставі вищенаведеного позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до Харківської обласної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Полімер" до Харківської обласної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 30.01.2012 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.