Постанова № 21690170, 21.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/5131/2011

21 грудня 2011 року 13год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бондарчук Л.П.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство "Поліське"

доРівненської районної державної адміністрації Рівненської області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство "Поліське" звернулося до суду з позовом до Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області про зобовязання вчинити певні дії.

В адміністративному позові позивач вказує, що на праві власності Товариству належить нежитлова будівля за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Решуцьк, вул. Пляжна, 37. Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 0,95 га за межами села Решуцьк, Рівненського району, Рівненської області, використовується позивачем для здійснення статутної діяльності, для надання послуг мисливцям для проведення полювання та риболовлі, для обслуговування рятувальної станції і розміщення спортивних обєктів.

З метою оформлення права користування земельноюділянкою під обєктом нерухомості, ТзОВ МГ "Поліське" звернулося до Рівненської районної державної адміністрації, як власника землі, з заявою про надання земельної ділянки площею 0,95 га в оренду терміном на 49 років. Рівненська районна державна адміністрація відмовила в наданні в оренду даної земельної ділянки.

Позивач вважає, що вищевказана відмова Рівненської районної державної адміністрації є протиправною, просить зобов'язати відповідача укласти з ТОВ "Мисливське господарство "Поліське" договір оренди земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задоволити в повному обсязі.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, проти позову не заперечив. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.20). Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Поліське" займається організацією та проведенням мисливського полювання, відновленням та відтворенням мисливської фауни, охороною мисливських угідь від браконьєрства, що стверджується Статутом ТзОВ Мисливське господарство "Поліське", зареєстрованим розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації за № 649 від 28 серпня 2003 року (а.с.24-35).

Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23073649 від 19.06.2009 року (а.с.7) на праві власності Товариству належить нежитлова будівля за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Решуцьк, вул. Пляжна, буд. 37. Вказана будівля використовується Підприємством для здійснення статутної діяльності, з метою надання послуг мисливцям для проведення полювання та риболовлі, для обслуговування рятувальної станції і розміщення спортивних обєктів.

Вказана будівля розташована на земельній ділянці площею 0,95 га. за межами села Решуцьк, Рівненського району Рівненської області (а.с. 13).

З метою оформлення права користування земельною ділянкою під обєктом нерухомості, ТОВ МГ "Поліське" 28.10.2011 року звернулося до Рівненської районної державної адміністрації, як власника землі, з заявою про надання земельної ділянки площею 0,95 га в оренду терміном на 49 років (а.с.23).

Листом від 04.11.2011 року за № 4757/01-52/2011 Рівненською районною державною адміністрацією в наданні в оренду вказаної земельної ділянки відмовлено з покликанням на статтю 52 Земельного Кодексу України, в звязку з відсутністю правових підстав для надання в оренду вищезазначених земель (а.с.22).

Суд приходить до висновку, що відмова позивачу у укладанні договору оренди земельної ділянки площею 0,95 га за межами с. Решуцьк, Рівненського району, Рівненської області для обслуговування обєкта нерухомості, належного на праві приватної власності, та здійснення статутної діяльності, пов'язаної з веденням мисливського господарства, суперечить чинному законодавству України, з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, серед інших, вирішення питань використання земель.

Частина перша статті 321 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України, перехід права власності на нерухоме майно є підставою для набуття відповідного права на землю під ними.

Відповідно до положень ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних правових норм, з набуттям права власності на нежитлову будівлю за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Решуцьк, вул. Пляжна, будинок 37 у ТОВ "Мисливське господарство "Поліське" виникло право для набуття відповідного права на землю під нею.

Судом встановлено, що Кустинською сільською радою 30.06.2009 року за № 305 погоджено викопіювання з плану землекористування Кустинської сільської ради з нанесенням земельної ділянки площею 0,95 га, наміченої до відведення для ТОВ "Мисливське господарство "Поліське" для обслуговування будівлі (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради (попереднього землекористувача) № 142 від 08.09.2009 року надано Товариству з обмеженою відповідальністю мисливському господарству "Поліське" згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,95 га для обслуговування бази відпочинку на території Кустинської сільської ради Рівненського району (а.с.9). Крім цього, землекористувачем виконавчим комітетом Рівненської міської ради в особи міського голови Хомка Володимира Євгеновича на підставі рішення № 142 від 08.09.2009 року та статті 151 Земельного кодексу України надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Поліське" письмову згоду, посвідчену нотаріально, на вилучення земельної ділянки площею 0,95 га для обслуговування бази відпочинку на території Кустинської сільської ради Рівненського району (а.с.10).

Розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації № 783 від 16.11.2009 року позивачу надано дозвіл на виготовлення містобудівного обгрунтування реконструкції нежитлової будівлі, розміщеної на території Кустинської сільської ради (а.с.8).

Рішенням Кустинської сільської ради Рівненського району від 08.04.2010 року № 459 відповідно до ст.12, 151 Земельного кодексу України позивачу затверджено містобудівне обгрунтування реконструкції нежитлової будівлі з влаштуванням площадок відпочинку та проведення спортивних заходів (а.с.12).

З дослідженого судом плану благоустрою території в с. Решуцьк, вул. Пляжна,37, встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,95 га ТОВ "Мисливське господарство "Поліське" заплановано облаштування рятувальної станції (існуюча будівля), ангару для зберігання човнів і рятувального спорядження, мініфутбольного поля, тенісного корту, волейбольного майданчика, роздягальні, літнього душу, стоянки автомобілів, бесідки (а.с.13).

Надаючи юридичну оцінку фактичним обставинам справи та підставам відмови в укладенні договору оренди, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Відповідно до статті 51 Земельного Кодексу України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.

Відповідно до статті 52 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності (частина 1). На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель (частина 3).

З аналізу вищенаведених норм права слідує, що цільове використання земель рекреаційного призначення обмежене організацією відпочинку населення, туризму, проведення спортивних заходів.

Судом встановлено, що метою оренди земельної ділянки ТОВ "Мисливське господарство "Поліське" є надання послуг мисливцям для проведення полювання та риболовлі, для обслуговування рятувальної станції і розміщення спортивних об'єктів, тобто діяльність, яка не впливає негативно на природний стан земель, не перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням та в повній мірі відповідає такому цільовому призначенню.

Судом не встановлено підстав вважати, що прийняття відповідачем рішення про надання позивачу в оренду земельної ділянки може в будь-який спосіб вплинути на права третіх осіб, позаяк надання земельної ділянки у власність (в користування) іншим особам, ніж тим, яким належить право власності на об'єкт нерухомості, законом не передбачено.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності народу України. Від імені народу України права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Держава забезпечує захист усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України, передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено порядок передачі земельних ділянок в оренду. Так, відповідно до частини 1 цієї статті передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Частиною 3 цієї статті встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно частини 3 цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 цієї статті відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до переконання, що відмова Рівненської районної державної адміністрації з покликанням на статтю 52 Земельного кодексу України щодо надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Поліське" в оренду земельної ділянки без зміни її цільового використання, є безпідставною та необгрунтованою, а відтак порушене право на оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт нерухомості, належний позивачу на праві приватної власності, підлягає до судового захисту.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Рівненської районної державної адміністрації від 04.11.2011 року № 4757/01-52/11 в наданні в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Поліське" земельної ділянки площею 0,95 га на території Кустинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Зобов'язати Рівненську районну державну адміністрацію Рівненської області укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мисливське господарство "Поліське" (код ЄДРПОУ 32617854) договір оренди земельної ділянки площею 0,95 га за межами села Решуцьк, Рівненського району, Рівненської області, для обслуговування нежитлового приміщення, розташованого за адресою с. Решуцьк, вул. Пляжна,37, Рівненського району, Рівненської області.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство "Поліське" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.