Постанова № 21689457, 08.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/9934/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Рудецької О.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Гадяцького районного центру зайнятості Полтавської областідо ОСОБА_2про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

28 листопада 2011 року Гадяцький районний центр зайнятості Полтавської області(далі по тексту - позивач, Гадяцький РЦЗ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2(далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2) про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 5 966,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_2, реєструючись у Гадяцькому РЦЗ як безробітна для отримання відповідного статусу, була зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності, чим допустилапорушення вимог Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". За час перебування на обліку в Гадяцькому РЦЗ у період з 21.03.2007 р. по 11.06.2007 р., з 10.09.2007 р. по 21.03.2008 р., з 26.11.2009 р. по 08.12.2010 р. відповідач безпідставно отримала матеріальнудопомогу по безробіттю у розмірі 5 966,90 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, посиалючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечувала. Пояснила, що доходів від підприємницької діяльності не отримувала, на теперішній час підприємницьку діяльність припинено, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що 21.03.2007р. ОСОБА_2 звернулась до Гадяцького РЦЗ із заявою про надання статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. У поданій заяві відповідач зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує.

Наказом Гадяцького РЦЗ від 21.03.2007 р. відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

08.12.2010 р. відповідача знято з обліку в Гадяцькому РЦЗ на підставі наказу №НТ101208, у зв'язку з чим припинено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі Закон №1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. №803-ХІІ (далі Закон №803-ХІІ) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 зареєстрована як безробітна у Гадяцькому РЦЗ з 21.03.2007 р.

Відповідно до пп."б" п.3 ст. 1 Закону №803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно з п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. №60/62, (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Обмін інформацією між центрами зайнятості та державними реєстраторами здійснюється згідно з Порядком взаємодії суб'єктів інформаційного обміну щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженим наказом Держпідприємництва, ДПА, Держкомстату від 07.12.2005 р. №121/560/406, постановою правління Пенсійного фонду України від 07.12.2005р. №23-3, постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття від 07.12.2005 р. №368, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.12.2005 р. за №1523/11803.

Судом встановлено, що Гадяцьким РЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 06.10.2011 р. № 13, яким зафіксовано виявлене порушення, а саме: ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 25.01.1995 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 560 017 0000 002961, період підприємницької діяльності ОСОБА_2 збігається з періодом перебування на обліку в Гадяцькому РЦЗ і отриманням допомоги по безробіттю.

Матеріалами справи підтверджується факт реєстрації ОСОБА_2 суб'єктом підприємницької діяльності, про що свідчить свідоцтво, видане 01.02.1999 р. Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с. 43), а припинено підприємницьку діяльність лише 16.06.2011 р., про що державним реєстратором внесено запис за №2 560 006 0003 002961 (а.с. 44-45).

Таким чином, на момент звернення 26.11.2009 р. до центру зайнятості ОСОБА_2 залишалась приватним підприємцем, незалежно від того, отримувала вона прибутки чи ні. З цих підстав посилання відповідача на припинення підприємницької діяльності судом до уваги не приймаєься, оскільки запис про державну реєстрацію такого припинення внесено після зняття 08.12.2010 р. з обліку безробітного, а саме - 16.06.2011.

Згідно із Законом України "Про зайнятість населення", підприємці належать до зайнятого населення, а тому для набуття статусу безробітного ОСОБА_2 потрібно було скасувати свою реєстрацію як підприємця.

Отже, при зверненні до Гадяцького РЦЗ ОСОБА_2 у заяві про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю вказала неправдиві відомості про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що призвело до незаконного отримання нею допомоги по безробіттю у розмірі5 966,90 грн.

Згідно з п. 6 Порядку № 60/62,у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону №1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно довідок Гадяцького РЦЗ за період перебування на обліку відповідачем отримано допомогу по безробіттю у розмірі 5 966,90 грн.

Гадяцьким РЦЗ за вих. № 1501 від 07.10.2011 р. ОСОБА_2 надіслано повідомлення щодо повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5966,90 грн.

Проте, на момент розгляду даної справи кошти на розрахунковий рахунок позивача від ОСОБА_2 не надійшли.

З огляду на викладене, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2(АДРЕСА_1) на користь Гадяцького районного центру зайнятості Полтавської області (р/р №26006110006102, код ЄДРПОУ 01528571, МФО 331605 в ПОФ АППБ "Аваль") суму допомоги по безробіттю у розмірі 5 966 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 90 коп.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10.02.2012 р.

СуддяЄ.Б. Супрун