Постанова № 21686235, 13.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/987/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Рябчук О.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1744 грн. 80 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у звязку з не повною сплатою страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у підприємця виникла заборгованість в розмірі 1744 грн. 80 коп. На теперішній час заборгованість відповідачем не погашена.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання відправлення 26.01.2012 р. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач - фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно до довідки-розрахунку суми недоїмки зі сплати страхових внесків фізичної особи підприємця ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік складає 1744 грн. 80 коп. (а.с. 4).

Управлінням Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на адресу відповідача направлена вимога про сплату боргу від 01.08.2011р. № Ф4968, яка отримана відповідачем 09.08.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Зазначена сума заборгованості в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV, Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866.

Згідно до ст. 3 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», субєктами системи пенсійного забезпечення є: застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи; страхувальники; Пенсійний фонд; уповноважений банк; підприємства, установи, організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Зокрема, п. 5.9 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16 січня 2004 року за №64/866 обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Законом України № 2461-VI від 08.07.2010 року «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено новий розмір страхового внеску для фізичних осіб підприємців.

Відповідно до п. 4 ч. 8 розділу XV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року - фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1744 грн. 80 коп. є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська (р/р 25604303013175 в Управлінні Ощадбанку м. Дніпропетровська, МФО 305482, ОКПО код 21928462) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1744 грн. 80 коп. (тисяча сімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Копію постанови направити сторонам по справі.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя

О.С. Рябчук