Постанова № 21683343, 27.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2012 р. справа №31/5009/6968/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.

від позивача:не з»явився

від відповідача:ОСОБА_1 за довіреністю №29 від 24.01.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області

від07.12.2011 року

у справі№31/5009/6968/11 (суддя Хуторной В.М.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя

до відповідача Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя простягнення основного боргу в розмірі 72 594грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 72 594грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.11р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя основний борг в розмірі 72594грн.

Відповідач, Приватне підприємство «Промто плюс», м. Запоріжжя з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник вважає, що господарським судом невірно застосовані вимоги ст. 601 Цивільного кодексу України щодо заяви про залік зустрічних однорідних вимог, а також вважає, що право вимоги у позивача не виникло відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя до судового засідання, яке відкладалося не з»явився, але через канцелярію суду надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Представник відповідача, Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі. Крім того, від відповідача надійшли письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

За клопотанням відповідача розгляд справи був відкладений.

Відповідач, Приватне підприємство «Промто плюс», м. Запоріжжя через канцелярію суду надав заяву, в якій просить зупинити виконання судового рішення у справі до закінчення його перегляду в порядку апеляційного оскарження. Судова колегія розглянула заяву та відмовила у задоволенні, оскільки норми процесуального закону не надають повноважень суду апеляційної інстанції зупиняти виконання судового рішення, а норма статті 85 Господарського процесуального кодексу України лише визначає момент набуття рішенням законної сили.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли тривалі господарські зобов»язання щодо поставки товару згідно ст. 11, 509 Цивільного кодексу України.

Так, позивачем на виконання листів №49 від 14.04.2010р., №54 від 20.04.2010р. здійснено виготовлення та поставку товару на суму 72 594грн. відповідно до накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей №13 від 03.06.2010р., яка підписана обома сторонами без розбіжностей і зауважень.

Товар відповідачем прийнятий через представника відповідно до довіреності №63 від 03.06.2010р.

Позивачем наданий до матеріалів справи рахунок №26 від 03.06.2010р. на загальну суму 72 594грн., який на його думку залишився неоплачений відповідачем, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення основного боргу в розмірі 72594грн.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Зі змісту ст. 207 Цивільного кодексу України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України у силу зобовязання одна особа (боржник) зобовязана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу. Зобовязання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, між сторонами склалися правовідносини з поставки товару відповідно до накладної №13 від 03.06.2010р. Але в жодному документі, в т.ч. і в рахунку №26 від 03.06.2010р., довіреності на отримання товарно матеріальних цінностей відсутнє будь-яке посилання на договір.

Відповідачем, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень щодо кількості, якості або асортименту поставленного товару, щодо відмови відповідача від поставленного обсягу товару відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що між сторонами склалися фактичні правовідносини з поставки товару, тому обов»язок відповідача щодо оплати поставленого та прийнятого ним товару виникає згідно вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не надано доказів направлення або вручення відповідачу рахунку №26 від 03.06.2010р., в зв»язку з чим право вимоги у позивача щодо стягнення суми в розмірі 72594грн. в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України не виникло та права позивача на момент звернення до суду не порушені. Тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач передчасно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, неналежного виконання відповідачем в строк, встановлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України своїх зобов”язань щодо оплати прийнятого та використаного ним у господарській діяльності товару, а тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог, в зв»язку з чим неправомірно стягнув з Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя основний борг в розмірі 72594грн.

За матеріалами справи було надано листування щодо заліку зустрічних однорідних вимог, але позивачем не надано доказів щодо неприйняття даних заяв згідно приписів ст. 601 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, що є підставою згідно приписів п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2011р. у справі №31/5009/6968/11, відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 72594грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №31/5009/6968/11 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2011 року у справі №31/5009/6968/11 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 72 594грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит», м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, МСП-982, Північне шосе, 31А, ЄДРПОУ 24516317) на користь Приватного підприємства «Промто плюс», м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 158б, ЄДРПОУ 23284454) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 804,75грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І. Бойченко

Г.І. Діброва

Надр.5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Запоріз. обл.