Рішення № 21682459, 23.02.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.12 Справа № 5021/138/12. Господарський суд Сумської області у складі судді Левченко П. І., за участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю. розглянув матеріали справи № 5021/138/12

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

до відповідача : Сумської міської ради , м. Суми

про розірвання договору оренди земельної ділянки

за участю представників :

позивача ОСОБА_1 ( НОМЕР_1, виданий 10.02.2006 року Печерським РУ ГУ УМВС України в місті Києві) , ОСОБА_2 , довіреність № 674 від 03.02.2012 року ,

відповідача : ОСОБА_3, довіреність № 2733/05.01-09 від 22.12.2011 року .

В судовому засіданні , розпочатому 13.02.2012 року оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 23.02.2012 року.

Суть спору : позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.06.2009 року, укладений між сторонами, у звязку з відчуженням ним обєкту нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що умовами договору оренди земельної ділянки від 15.09.2009 року не передбачено такої підстави припинення цього договору. Абзацом 3 пункту 2.2. договору визначено, що умови договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття договором чинності законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені цим договором. Пункт «е» статті 141 Земельного кодексу України було доповнено Законом № 1702-VI від 05.11.2009 року, тобто після набуття чинності договору. Враховуючи викладене відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

15.09.2009 року сторони уклали договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач (орендодавець) передав позивачеві (орендареві) земельну ділянку площею 0,1233 га по АДРЕСА_2 на строк до 03.06.2014 року. Згадана земельна ділянка надавалась в оренду під розміщеними на ній складськими приміщеннями для комерційного використання (п.2.1 договору) .

На момент укладення договору оренди земельної ділянки позивач був власником будівлі, розташованої на тій земельній ділянці, і використовував її у своїй підприємницькій діяльності.

10.06.2011 року позивач продав 41/100 частки будівлі по АДРЕСА_2, розташованої на орендованій земельній ділянці, ОСОБА_4

17.11.2011 року позивач продав 59/100 часток будівлі по АДРЕСА_2, розташованої на орендованій земельній ділянці, ОСОБА_5

Факт набуття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на будівлю, розташовану на орендованій позивачем земельній ділянці підтверджується договорами купівлі-продажу, витягами з Державного реєстру правочинів, витягами про державну реєстрацію права власності на відповідні частки будівлі по АДРЕСА_2 ( а.с. 16-22).

Згідно ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами .

Пунктом «е» статті 141 Земельного кодексу України визначено, що набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою .

Згідно статті 31 Закону України «Про оренду землі» (абз.7, ч.1), договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

У відповідності з частиною другою статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється також в інших випадках передбачених законом .

Зміст частини другої статті 31 Закону України «Про оренду землі» та зміст частини 1 статті 3 Земельного кодексу України свідчать про те, що абзац 3 пункту 2.2 договору оренди земельної ділянки від 15.09.2009 року, укладеного між сторонами, суперечить нормам цих Законів, а отже посилання відповідача у відзиві на позов на абзац з пункту 2.2 згаданого договору як на підставу для відмови позивачеві є неправомірним та необґрунтованим. Як Земельним кодексом України, так і Законом України «Про оренду землі» пріоритет в регулюванні земельних відносин визначено за законом, а не за договором .

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача у відзиві на позов на те, що серед підстав припинення договору, визначених його пунктами 5.3 та 5.4, відсутня така підстава, як набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Пунктом 5.4 договору оренди земельної ділянки від 15.09.2009 року передбачено припинення договору шляхом розірвання, зокрема, договір може бути розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом .

Право сторони договору звернутися до суду з позовом про його розірвання передбачено частиною третьою статті 31 Закону України «Про оренду землі». Дострокове розірвання договору є одним із способів припинення договору, визначеним законодавством України ( ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 652 ЦК України ).

Згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Позивач відповідно до ст. ст. 31,32 Закону України «Про оренду землі» , ст. 141 Земельного кодексу України звернувся до господарського суду з правомірними та обґрунтованими позовними вимогами, які відповідають, зокрема, загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 6 ЦК України , - справедливості , добросовісності та розумності.

Позиція ж відповідача в даному випадку не відповідає ні загальним засадам цивільного законодавства, ні вищезгаданим нормам земельного законодавства України.

З огляду на все вищевикладене правомірні та обґрунтовані позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, з відповідача на корись позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119 Конституції України , ст.ст. 3,141 Земельного кодексу України, ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити .

2.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.09.2009р., укладений між Сумською міською радою та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1, посвідчений 15.09.2009р. приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований у нотаріальному реєстрі за № 6709, затверджений рішенням Сумської міської ради від 28.10.2009р. № 3089-МР, зареєстрований у Сумському міському відділі Сумської регіональної філії ДП “ Центр Державного земельного кадастру ”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.03.2010р. за № 041063800064.

3.Стягнути з Сумської міської ради (площа Незалежності , 2 м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,00 грн.