Рішення № 21682162, 23.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2012 р.Справа №18/3733/11

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034

до Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна", Майдан Володимирський, 16/1, "літ. А 3, Їдальня", м. Лубни, Полтавська область, 37500

про стягнення 574 448,70 дол. США, що згідно з офіційним обмінним курсом НБУ станом на 15.12.2011 року еквівалентно 4 589 845,11 грн.

а також,

зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна", Майдан Володимирський, 16/1, "літ. А 3, Їдальня", м. Лубни, Полтавська область, 37500

до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034

про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року,

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача за первісним позовом:ОСОБА_1, довіреність від 18.10.2011 року;

Від відповідача за первісним позовом:ОСОБА_2 довіреність від 05.01.2012 року.

Рішення прийняте після перерви, оголошеної в порядку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 14.02.2012 року.

В судовому засіданні 23.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.02.2012 року.

Розглядається позовна заява про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна" на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" простроченої заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року по процентах за користування кредитом у розмірі 574448, 70 дол. США, що згідно з офіційним обмінним курсом НБУ станом на 15.12.2011 року еквівалентно 4 589 845,11 грн., а також зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна", прийнята до розгляду ухвалою суду від 14.02.2012 року, про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року, укладеного між сторонами по справі.

Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечує, письмового відзиву на позов не надав, проте подав зустрічний позов про визнання Кредитного договору недійсним.

Позивач за первісним позовом не погоджується із доводами відповідача, наведеними у зустрічному позові, вважає їх такими, що ґрунтуються лише на припущеннях і невірному тлумаченні норм права та спростовуються нормами чинного законодавства і матеріалами справи, про що зазначив у відзиві на зустрічний позов (а.с. 71-76, том ІІ). На підставі Положення "Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій", затвердженого Постановою НБУ №275 від 17.07.2001 року, ст. 2, 4, 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" , ст.ст. 2, 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 16, 192, 525, 526, 530, 627,1054 ЦК України, ст. 22, 59 ГПК України просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

13.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Банк НРБ" (банк), правонаступником якого є позивач за первісним позовом Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" та Закритим акціонерним товариством "Дика Орхідея, Україна" (позичальник), правонаступником якого є відповідач за первісним позовом - Приватне акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" укладений Договір №29-В/08 на відкриття кредитної лінії (далі Кредитний договір) (а.с. 11-25, том І), з подальшими змінами та доповненнями (а.с. 26-65, том І).

Відповідно до Кредитного договору та узгоджених сторонами доповнень до нього банк надав позичальнику кредит з лімітом кредитної лінії 4 881 999,98 доларів США з процентною ставкою 17% річних з кінцевим строком повернення 29.12.2017 року. Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит).

Банк надає позичальнику кредит на підставі письмової заяви позичальника не пізніше 5 робочих днів з дня її отримання або протягом більш тривалого строку, зазначеного у такій заяві (п. 4.4. Кредитного договору).

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в межах визначених Кредитним договором Кредитної лінії, що підтверджується валютними меморіальними ордерами від: № 628078 від 17.03.2008 р. (6 000, 00 дол. США), № 604075 від 13.03.2008 p. (17 000,00 дол. США), № 601975 від 13.03.2008 p. (355 000,00 дол. США), №601441 від 13.03.2008 p. (540 000,00 дол. США), № 627892 від 17.03.2008р. (170 000,00 дол. США), № 642556 від 18.03.2008 р. (150 000,00 дол. США), № 709886 від 25.03.2008 р. (173 600,00 дол. США), № 777599 від 01.04.2008 р. (50 000,00 дол. США), № 794509 від 02.04.2008 р. (193 000,00 дол. США), № 804222 від 03.04.2008 р. (147 500,00 дол. США), № 8174347 від 04.04.2008 р. (80 500,00 дол. США), № 833366 від 07.04.2008 р. (10 000,00 дол. США), № 850383 від 08.04.2008 р. (20 000,00 дол. США), № 877681 від 10.04.2008 р. (70 000,00 дол. США), № 906197 від 14.04.2008 р. (17 400,00 дол. США), № 1027921 від 25.04.2008 р. (219 285,00 дол. США), № 1063834 від 30.04.2008 р. (50 000,00 дол. США), № 1088273 від 06.05.2008 р.(90 000,00 дол. США), № 1151895 від 13.05.2008 р. (96 100,00 дол. США), № 1192162 від 16.05.2008 р. (44 615,00 дол. США), № 1426621 від 06.06.2008 р. (145 000,00. дол. США), № 1466417 від 10.06.2008 р. (45 000,00 дол. США), № 2656491 від 05.09.2008 р. (650 000,00 дол. США), № 2704636 від 09.09.2008 р. (1 477 340,00 дол. США). № 2763465 від 12.09.2008 p. (82 660,00 дол. США) (копії в матеріалах справи, а.с. 66-90).

Зазначені кошти перераховувалися відповідачу з позичкового рахунку, відкритого банком відповідачу за первісним позовом згідно п. 4.1. Кредитного договору на поточний рахунок № 260010131683, який вказував позичальник у своїх заявках (а.с. 133-157 том І). Виписка по особовому рахунку за період з 13.03.2008 року по 15.12.2011 року (а.с. 91-106 том І) також свідчить про перерахування банком вказаних сум на поточний рахунок відповідача.

Відповідно до умов Кредитного договору (п.1.1.), позичальник зобов'язувався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані проценти. За п. 6.1. Кредитного договору позичальник повинен сплачувати банку проценти у розмірі, що зазначені в п. 1.3. Кредитного договору. Додатковою угодою № 8 від 08.04.2009 року до Кредитного договору (а.с. 48, том. І) сторони узгодили, що з 08.04.2009 року розмір процентів за користування кредитом складає 17 % річних, якщо не буде встановлено інше.

Згідно з п. 6.6. Кредитного договору в редакції згідно додаткової угоди №6 від 04.02.2009 року (а.с. 46 том І) проценти, нараховані за місяць, відповідно до пунктів 6.1-6.5 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця, не пізніше перших 20 календарних днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяця за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і 360 днів у році по останній календарний день місяця включно (п. 6.3. Договору).

В зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань, не сплатою процентів за користування кредитом у визначений Кредитним договором строк, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу № 2075/5/15-1-4 від 19.07.2011 р. про дострокове повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 113, том І) вимога отримана відповідачем 25.07.2011 року, однак залишена відповідачем без задоволення.

За розрахунком позивача станом на 17.11.2011 року за Кредитним договором обліковується заборгованість у сумі 5 928 329 долари США (п'ять мільйонів дев'ятсот двадцять вісім тисяч триста двадцять дев'ять доларів США) 86 центів., в тому числі:

прострочена заборгованість по Кредитній лінії - 4 881 999,98 дол. США;

процентів за користування Кредитною лінією - 682 801,98 дол. США (з них прострочені -574 448,70 дол. США);

пені за прострочення сплати загальної заборгованості за Кредитною лінією - 342 621,47 дол. США;

пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 20 906,43 дол. США.

Застосовуючи правові наслідки прострочення відповідача, позивач, як кредитор, звернувся до суду з вимогою повернення простроченої заборгованості за Кредитним договором, а саме простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 574 448,70 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі чотириста сорок вісім) дол. США 70 центів, що згідно з офіційним обмінним курсом НБУ (станом на дату подачі позову -15.12.2011 г. 1 долар США = 7,99 гривень) еквівалентно 4 589 845,11 (чотири мільйони п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок п'ять) гривень 11 коп. (розрахунок позовних вимог додається). Заборгованість утворилась за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року.

При вирішенні спору в частині стягнення з відповідача відсотків суд прийняв до уваги наступні обставини:

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З боку позивача зобовязання за Кредитним договором про надання кредиту виконані в повному обсязі, що встановлено зібраними по справі доказами, судом також встановлено, що відповідач не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором в частині сплати у визначені строки відсотків за користування кредитом.

Про визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом за договором про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року за період з 01.01.2011 року до 30.09.2011 року в сумі 574 448, 70 дол. США, свідчить акт звірки розрахунків станом на 16.01.2012 року (а.с. 129 том І), засвідчений печатками сторін по справі.

За змістом ст.ст. 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється Договором.

Надання, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюється в доларах США (п. 9.1. Кредитного договору).

Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в останній день дії Кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день то нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.5. Договору).

Оскільки зобов'язання за кредитним договором на даний час залишаються не виконаними відповідачем, позивач правомірно здійснив нарахування простроченої заборгованості по процентах за користування кредитною лінією в доларах США відповідно до законодавства та кредитного Договору, її розмір суд вважає обґрунтованим та задовольняє в повному обсязі.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 2 п. 1 ст. 617 Цивільного Кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

14.02.2012 року відповідач за первісним позовом подав зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року, яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 14.02.2012 року.

У зустрічному позові зазначено, зокрема, таке: надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов'язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією. Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України. Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом - Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна" ґрунтуються на тому, що при укладенні спірного кредитного договору у відповідача за зустрічним позовом була відсутня індивідуальна ліцензія, яка дозволяла б використовувати іноземну валюту як засіб платежу при виконанні кредитного договору, а тому наявні підстави для визнання кредитного договору недійсним згідно ч.1 та ч. 2 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач за зустрічним позовом посилається, що банк порушив вимоги Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою правління НБУ від 30.05.2007 р.№ 200; що на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7,98 грн. - отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку мені необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився фінансовий стан ПрАТ "Дика Орхідея, Україна". Відповідач зазначає, що умови кредитного договору є несправедливими, так як всі ризики знецінення національної валюти банк поклав на відповідача, внаслідок чого, на його думку, є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду відповідача.

В зв'язку з наведеним позивач за зустрічним позовом вважає, що Договір про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008 року має бути визнаний недійсним.

Посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність у банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно з ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня, Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття "банківської ліцензії", а саме, це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Відповідно до п. 2.1. Положення "Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій" затвердженого Постановою НБУ № 275 від 17.07.2001 року, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції, зокрема, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Відповідно до п. 5.З. зазначеної Постанови, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Судом встановлено, що згідно банківської ліцензії №198, виданої 03.11.2005 року Національним Банком України, ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є АТ "Сбербанк Росії", надано право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність"(т.ІІ.а.с.78).

Крім того, в матеріалах справи міститься дозвіл Національного Банку України, виданий ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є АТ "Сбербанк Росії" 03.11.2005 року на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою статті 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" згідно з додатком до цього дозволу (т. ІІ а.с.79).

У додатку до дозволу (т.2.а.с.61), в переліку операцій, які має право здійснювати відповідач за зустрічним позовом зазначено - "неторговельні операції з валютними цінностями, ведення рахунків клієнтів в іноземній валюті, залучення та розміщення іноземної валюти та ін.".

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Національний банк України у своєму листі за № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 "Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті" повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, зібраними по справі доказами встановлено, що: кредит видавався у доларах США і позичальник повинен повернути його у валюті кредиту, тобто позивачем за первісним позовом проведений розрахунок позовних вимог у валюті фактичної простроченої заборгованості по процентах за кредитом. Судом встановлено, що сторони погодили у Кредитному договорі валюту кредиту та сплати процентів за користування ним це долари США (п. 9.1. Кредитного договору) і що відповідач за зустрічним позовом мав законне право надавати кредит в іноземній валюті.

Стосовно доводів позивача за зустрічним позовом про те, що банк порушив вимоги Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою правління НБУ від 30.05.2007 р. № 200, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 9.2. Кредитного договору, надання кожного з траншів кредиту здійснюється шляхом переказу коштів з позичкового рахунку, зазначеного в п. 12.3. цього договору, по реквізитах зазначених у заяві позичальника про надання цього кредиту. Для цілей цього договору днем надання кожного з траншів кредиту вважається день списання суми кредиту з позичкового рахунку позичальника по реквізитам, зазначеним в абзаці першому цього пункту. Тобто розрахунки між сторонами Кредитного договору здійснювались в безготівковій формі. Відповідно до п.1.1. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, ці Правила встановлюють порядок та умови використання готівкової іноземної валюти резидентами і нерезидентами в Україні. Таким чином, Правила не підлягають застосування до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, а тому доводи Відповідача, які на них ґрунтуються є безпідставними.

Відповідач стверджує, що умови кредитного договору є несправедливими, так як всі ризики знецінення національної валюти банк поклав на відповідача, внаслідок чого, на його думку, є істотний дисбаланс договорених прав та обов'язків на шкоду відповідача.

Суд відхиляє дані твердження, оскільки відповідно до п. 11.1. Кредитного договору, при укладенні цього договору сторони визначили його зміст на основі вільного волевиявлення. Отже, позивач, попередньо ознайомившись із всіма положеннями Кредитного договору, на основі вільного волевиявлення вирішив їх прийнятними для себе та підписав Кредитний договір зі своєї сторони.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Законом передбачено право однієї сторони пропонувати іншій стороні договір в своїй редакції. Позивачем підтверджено, що перед підписанням договору він ознайомився з його положеннями, а отже, підписавши оскаржуваний договір позивач акцептував запропоновану відповідачем редакцію договору.

Крім цього, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи Кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь - яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Позивач за зустрічним позовом посилається, що при укладенні Кредитного договору відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні Кредитного договору, що полягає в зміні курсу (його зростанні) валюти кредиту - долару США.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

При наявності істотної зміни обставин, що істотно порушила баланс інтересів сторін, сторони можуть змінити або розірвати договір за взаємною згодою, як зазначено у ч.1. ст. 651 ЦК України.

Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні Кредитного договору, як підставу його недійсності, є таким, що позбавлене правових підстав.

Згідно положень ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з наведеного вище, у задоволенні зустрічного позову суд відмовляє повністю.

Судовий збір відповідно до ч. 2, 5 ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 44 (ч. 2,5), 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дика орхідея, Україна", Майдан Володимирський, 16/1, "літ. А 3, Їдальня", м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 33781592, рахунок 260040131683 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії", вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 25959784, рахунок № 3739604 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 - 574 448 дол. США 70 центів - проценти за користування кредитом, що згідно з офіційним обмінним курсом НБУ еквівалентно 4 589 845,11 грн.; 56460 грн. 00 коп. відшкодування витрат по оплаті судового збору.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяІ.І. Пушко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 лютого 2012 року.