Рішення № 21682113, 21.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 р.Справа №18/2652/11

м. Полтава

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Акорд-Трейд", вул. Грушевського, 16, кв. 83, м. Полтава, 36021

про стягнення 117 013 дол. США 25 центів, що станом на 06.01.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 934 912,46 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, довіреність від 06.09.2010 року;

Від відповідача:Сип'як Р.В. - керівник.

В судовому засіданні 16.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 21.02.2012 року.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 882281,91 грн. заборгованості за кредитним договором № 27/К-08 від 29.05.2008 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, Додатковим договором № 1 від 15.10.2009 року, що по курсу НБУ станом на дату розрахунку становить 110683 дол. США 71 цент, з яких: 625739,20 грн. заборгованість за кредитом (дорівнює 78500,00 дол. США); 2823,48 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту (дорівнює 354 дол. США 21 цент); 237422,27 грн. заборгованість за відсотками (дорівнює 29785 дол. США 21 цент); 16296,96 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків (дорівнює 2044 дол. США 48 центів).

17.01.2012 року позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог від 13.01.2012 року (вих. № 02.1-1827). За новим розрахунком, сума позову збільшилась, і виглядає наступним чином: всього позивач просив стягнути 938 345,23 грн., що дорівнює 117442 дол. США 89 центів., з яких 78500,00 дол. США основана заборгованість за кредитом; 35398 дол. США 48 центів заборгованість за відсотками; 1071 дол. США 05 центів пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 2473 дол. США 28 центів пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, докази направлення її відповідачу позивач надав (а.с. 4), заява від 13.01.2012 року приймається господарським судом до розгляду.

16.02.2012 року позивач зменшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 117 013 дол. США 25 центів, що станом на 06.01.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 934 912,46 грн. (з розрахунку 7,9898 грн. за 1 долар США), в тому числі: сума заборгованості за кредитом 78 500,00 дол. США; сума заборгованості за відсотками 35 398 дол. США 48 центів; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 641 дол. США 49 центів; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 2 473 дол. США 28 центів.

Дії позивача щодо зменшення позовних вимог не суперечать законодавству, не порушують права і охоронювані законом інтереси будь-яких осіб, тому заява від 15.02.2012 року приймається господарським судом. З даною заявою відповідач ознайомлений в засіданні, про що зафіксовано в протоколі від 16.02.2012 року.

Виходячи з п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Таким чином, ціна позову, яку згідно з частиною третьою статті 55 ГПК вказує позивач складає 117 013 дол. США 25 центів, що станом на 06.01.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 934 912,46 грн.

У відзиві на позов (т. 2, а.с. 100-101) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилається на те, що згідно договору № 27/К-08 від 29.05.2008 року на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії він отримав не 78500 дол. США, а їх еквівалент, виражений в українській грошовій одиниці, що на той час становило 368171,46 грн., тому борг повинен повертатися саме в гривнях; що банк зробив невірні розрахунки суми боргу звертаючись з позовом до суду, оскільки відбулася різка зміна курсу долара з 4,69 грн. до 8,0 грн. за 1 долар США. Відповідач зазначає, що оскільки фінансовий дохід у нього відсутній, він може погасити лише суму у гривнях, яку фактично отримав - 368 171, 46 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

29.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Акорд-Трейд" (Позичальник) укладений Кредитний договір №27/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (тип 1) (далі Кредитний договір).

Відповідно до Кредитного договору (п. 1.1) Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (кредит).

За п. 1.1 Кредитного договору ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування: еквівалент 420 000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку № 1 до цього договору (в подальшому, додатковою угодою № 1 від 15.10.2009 року (а.с. 31-33) сторони змінили графік зменшення ліміту кредитування); валютою кредиту є українська гривня, долар США; строк дії кредитної лінії - з 29.05.2008 року по 28.05.2018 року включно; процентна ставка у гривнях 20% річних, у доларах США 15% річних; мета використання коштів - поповнення обігових коштів.

Умови надання кредиту визначає п. 2 Кредитного договору, а саме: видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (транш), у будь-якій з валют кредиту, передбачених п. 1.1. цього договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування. Невикористаний ліміт кредитування на дату видачі відповідного траншу визначається у валюті цього траншу, за офіційним курсом НБУ гривні до валюти цього траншу або за крос-курсом валюти, в якій встановлено ліміт кредитування, до валюти траншу, який надається, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ. Підставою для визначення кожного окремого траншу є заява позичальника.

На виконання умов Кредитного договору ТОВ "Український промисловий банк" надав кредит з позичкового рахунку №2063101300525 в Полтавській філії ТОВ "Укрпромбанк", код 331821, відкритого згідно п. 2.2. Кредитного договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом на поточний рахунок № 2600001300525 в Полтавській філії ТОВ "Укрпромбанк", код 331821, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів № 132 від 29 травня 2008 року, №1 від 03 червня 2008 року, №119 від 11 червня 2008 року, №222 від 25 червня 2008 року, №79 від 01 серпня 2008 року, №149 від 14 серпня 2008 року, №117 від 15 вересня 2008 року, №91 від 24 вересня 2008 року (а.с. 46-53, т. 1) на загальну суму 78500 дол. США 00 центів.

30.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Національним банком України був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, запис в реєстрації за № 2258 (а.с. 54-62).

Відповідно до умов п. 4.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.

Відповідно до умов п. 4.2. Договору про передачу активів та кредитних зобов'язань внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку права вимоги до Боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Згідно витягу з Додатку №2 (а.с. 62, т. 1) до Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банк від 30.06.2010 року, предметом Договору про передачі активів, також є і зобов'язання, які виникли за Кредитним договором №27/К-08 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії (тип 1) від 29.05.2008 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Акорд-Трейд", передача кредитних матеріалів також підтверджується актом приймання-передачі від 20.10.2010 року.

Отже, відповідно до умов Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанком на користь Дельта Банку та згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.

За невиконання належним чином зобов'язань за Кредитним договором у відповідача виникла заборгованість перед ПАТ "Дельта Банк".

14.07.2010 року виконуючи вимоги п. 4.8.1. Договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року сторони даного договору належним чином письмово повідомили боржника про передачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Українськіїй промисловий банк" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" права вимоги, про свідчить лист про заміну кредитора CRD-16-16-30732469 (а.с. 69, т. 1) та докази направлення поштою листа боржнику (а.с. 70 т. 1).

Зі змісту ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник був повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, відступлення права вимоги, належним виконанням зобовязань боржника вважається виконання новому кредитору.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував умови Кредитного договору в частині своєчасної сплати заборгованості по тілу кредиту згідно затверджених графіків зменшення ліміту кредитування до додаткового договору № 1, процентів за користування кредитними коштами та нарахованої пені, 05.05.2011 року позивач направив відповідачу претензію (вих. №02.1-614) про відшкодування заборгованості на суму 855568,42 грн. Опис вкладення у цінний лист (а.с. 41, т. 1), список згрупованих цінних відправлень (а.с. 42, т. 1), чеки "Укрпошти" про надання поштових послуг (а.с. 43, т. 1) свідчать про направлення претензії відповідачу та його керівнику.

Відповідно до п. 9.2. Кредитного договору банк має право зупинити подальше кредитування позичальника та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені цим договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або іншими особами, що є поручителями позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.) умов даного договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання позичальником зобов'язань (договорів забезпечення) за цим договором, а позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів, а у випадку, якщо зобов'язання позичальника за цим договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку ТОВ "Укрпромбанк" не пізніше наступного робочого дня з дати надсилання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані банку у випадках передбачених п.п. 9.2.1.- 9.2.8.

Отже, претензією від 05.05.2011 року в зв'язку з невиконання відповідачем належним чином умов кредитного договору позивач скористався своїм правом і повідомив відповідача про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.п. 4.1.2, 4.2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів (затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 12.12.2007 N 1149), нормативний строк пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) між обласними центрами становить 4 дні без врахування дня подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку. Враховуючи те, що претензія здана до відділення поштового зв'язку 05.05.2011 року, суд вважає датою її отримання відповідачем 10.05.2011 року, а з 11.05.2011 року розпочався наданий Кредитним договором десятиденний строк на дострокове погашення заборгованості. Таким чином, з 21.05.2011 року боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача основна заборгованість відповідача за кредитом склала 78500,00 дол. США.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості за кредитом в повному обсязі.

При вирішенні спору в частині стягнення з відповідача відсотків суд прийняв до уваги наступні обставини:

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З боку позивача зобовязання за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії в частині видачі кредиту виконані в повному обсязі, що встановлено зібраними по справі доказами, судом також встановлено, що відповідач не виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитною лінією та пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків, що становить 117 013 дол. США 25 центів, що станом на 06.01.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 934 912,46 грн.

Виходячи з п. 4 Договору позичальник зобовязався забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених Договором.

За змістом ст.ст. 1048, 1056-1 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється Договором.

Згідно п. 4.2. Договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році при нарахуванні процентів у гривнях та доларах США. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк до 28 числа по останній робочий день поточного місяця включно (п. 4.4 Кредитного договору) за ставкою 15 % річних у дол. США . За п. 4.6. Кредитного договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4. договору проценти з розрахунку 24 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Сума процентів за користування кредитною лінією, які нараховані, але не сплачені відповідачем станом на 06.01.2012 року складає 35398 доларів США 48 центів (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 7-8, 93, том 2). Виходячи з розрахунків позивача дана сума складається з: 1150 дол. США 49 центів залишок заборгованості за відсотками, нарахованих первісним кредитором ТОВ "Укрпромбанк" за період з дати видачі кредиту до дати укладання Договору про передачу позивачу активів; 15133 дол. США 01 цент залишок заборгованості за простроченими відсотками перед первісним кредитором (акт звірки розрахунків № 1 від 01.07.2011 року, а.с. 66-69, т. 2); за період з 01.07.2010 року по 06.01.2012 року АТ "Дельта Банк" нараховано відповідачу заборгованості за відсотками 19 115 дол. США 07 центів.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом є правомірними, випливають з Кредитного договору та закону, а тому підлягають задоволенню повністю на суму 35398 дол. США 56 центів.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1 Кредитного Договору у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з порушенням відповідачем терміну повернення кредитних ресурсів, позивачем нарахована пеня в період з 30.09.2011 року по 06.01.2012 року в розмірі 641 дол. США 49 центів. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 89). Згідно розрахунку, пеня нараховувалась до простроченої частини платежів згідно графіку погашення суми заборгованості.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами у договорі не встановлений інший, ніж визначений законом, порядок застосування та нарахування штрафних санкцій, тому суд задовольняє вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту частково, враховуючи наступне.

Право на нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту у позивача виникло з 21.05.2011 року (після спливу 10 днів від дати отримання претензії від 05.05.2011 року) по 21.11.2011 року (шість місяців згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України ), проте він її нараховує з 30.09.2011 року по 06.01.2012 року, тобто виходячи за межі шестимісячного строку (розрахунок у справі, а.с. 89, т. 2). Суд встановив, що хоча пеня нарахована у розмірі меншому ніж подвійна облікова ставка НБУ на всю суму одержаного кредиту, проте за більший період часу, ніж передбачено законом, тому вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту задовольняються частково, за мінусом нарахувань у грудні 2011 року та січні 2012 року на суму 330 дол. США 07 центів за період з 30.09.2011 року по 21.11.2011 року.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 2473 дол. США 28 центів (розрахунок у справі, а.с. 94, том 1). ЇЇ розмір розраховувався з 08.07.2011 року по 06.01.2012 року. Як вбачається з положень кредитного договору, у відповідача кожного місяця від 28 числа до кінця місяця виникало нове зобов'язання здійснити розрахунки по сплаті процентів за користування кредитом. Отже, шестимісячний строк, встановлений ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України для нарахування пені за порушення цих зобов'язань має обліковуватися для кожного щомісячного платежу по сплаті процентів за користування кредитом окремо, починаючи з наступного дня після дати, коли вони мали бути сплачені за умовами Кредитного договору.

Оскільки зобов'язання за кредитним договором на даний час залишаються не виконаними відповідачем, позивач правомірно здійснив нарахування пені за несвоєчасне повернення відсотків відповідно до законодавства та кредитного Договору, її розмір суд вважає обґрунтованим та задовольняє в повному обсязі.

Згідно положень ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обґрунтованих заперечень стосовно нарахованих позивачем сум відповідач, не надав. Його заперечення у відзиві на позов (а.с. 100 т. 2), в яких він посилається, зокрема, що фактично отримав 368171,46 гривні, а не долари, тому розрахунки позивача щодо суми заборгованості є неправильними, суд вважає безпідставними виходячи з наступного.

В заявах (а.с. 15,18,19,24,27,30,33,36 т. 2) відповідач просив надати кредитні кошти саме в доларах США, розпорядження бухгалтерії щодо надання кредиту (а.с. 14,16,20,23,26,29,32,35 т. 2) видавалися також в доларах США, меморіальні ордери свідчать про видачу коштів з позичкового рахунку в доларах США на поточний рахунок відповідача за курсом НБУ у гривнях.

Відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статті 47 та 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Статтею 2 вищевказаного Закону визначено поняття "банківської ліцензії", а саме, це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Національний банк України у своєму листі за № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 "Про правомірність укладання кредитних договорів в іноземній валюті " повідомив про те, що операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Таким чином, кредит видавався у доларах США і позичальник повинен повернути його у валюті кредиту. Тобто позивачем проведений розрахунок позовних вимог у валюті фактичної заборгованості за кредитом. Графік повернення кредиту у валюті фактичної заборгованості за кредитом сторонами договору не був укладений. Судом встановлено, що сторони погодили у валюті фактичної заборгованості за кредитом лише графік повернення простроченої заборгованості визначеної станом на 15.10.2009 року (а.с. 31-36 т.1). Проте, за п. 4.1 Кредитного договору повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом згідно з графіком зменшення ліміту кредитування. Також, ч. 2 п. 4.2. Кредитного договору передбачено, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ч. 2 п. 1 ст. 617 Цивільного Кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання. Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання, тому заперечення відповідача з посиланням на відсутність у нього доходів (довідок про доходи до відзиву надано не було, про що канцелярією суду складено відповідний акт, а.с. 102, т. 2) не беруться судом до уваги.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги є правомірними, випливають з договору та закону, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача: 116 701 дол. США 83 центів, що станом на 06.01.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 932424,28 грн. (з розрахунку 7,9898 грн. за 1 долар США), в тому числі: сума заборгованості за кредитом 78 500,00 дол. США; сума заборгованості за відсотками 35 398 дол. США 48 центів; пеня за несвоєчасне повернення кредиту 330 дол. США 07 центів; пеня за несвоєчасне повернення відсотків 2 473 дол. США 28 центів.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в заяві від 16.02.2012 року просить повернути 8891,47 грн. зайво сплаченого судового збору, ніж встановлено законом.

Згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за позов майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати що дорівнює 1609,50 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, що дорівнює 64380 грн. (станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата складає 1073,00 грн.).

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановленому законом. Судом приймається до уваги наступне.

Позовна заява була подана до набрання чинності Законом України "Про судовий збір" і позивачем платіжними дорученнями №№28047866, 28052962 від 09.08.2011 року сплачувалось державне мито в сумі 8822,82 грн.; позивач подавав заяву про збільшення позовних вимог від 13.01.2012 року до 938 345,23 грн.; заявою від 15.02.2012 року позовні вимоги зменшено позивачем до 934 912,46 грн. (різниця між первісною вимогою та остаточною ціною позову становить 52630,55 грн. за яку судовий збір складає 1052,60 грн.), таким чином при подачі заяви про збільшення позовних вимог позивач надмірно сплатив 8891,48 грн. згідно платіжного доручення № 1189457 від 12.01.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи (т. 2 , а.с. 6), тому суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України надлишково сплачену суму в розмірі 8891грн. 48 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 5), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Акорд-Трейд", вул. Грушевського, 16, кв. 83, м. Полтава, 36021, код 30732469 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 39, п/р 373910011 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020:

78500 доларів США 00 центів заборгованість за кредитом (що за офіційним курсом НБУ дорівнює 627 199 грн. 30 коп.);

35398 доларів США 48 центів заборгованість за відсотками (що за офіційним курсом НБУ дорівнює 282 827 грн. 41 коп.);

330 доларів США 07 центів (що за офіційним курсом НБУ дорівнює 2637 грн. 19 коп.) пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

2473 доларів США 28 центів (що за офіційним курсом НБУ дорівнює 19761 грн. 01 коп.) пеня за несвоєчасне повернення відсотків;

1049 грн. 80 коп. відшкодування витрат по оплаті судового збору;

8799 грн. 34 коп. державного мита;

235 грн. 37 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині вимог про стягнення 311 дол. США 42 центів пені за несвоєчасне повернення кредиту у позові відмовити

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

5. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з пред'явленням даного рішення в органи Державної казначейської служби України повернути Публічному акціонерному товариству "Дельта Банк", 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020 з Державного бюджету України 8891 грн. 48 коп. судового збору, як надмірно сплаченого згідно платіжного доручення № 1189457 від 12.01.2012 року.

СуддяІ.І. Пушко

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21 лютого 2012 року.