Рішення № 21681985, 22.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2012 р.Справа № 12/15-08-4287 Позивач: Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради; Відповідач: СПД ОСОБА_1;

про виселення та стягнення 246 грн. 87 коп.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №01-13/7718 від 22.12.2011р.;

від відповідача: не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (надалі Представництво) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1), в якій просить суд виселити ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва з нежитлового приміщення підвального поверху, загальною площею 26,4 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а також стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Представництва заборгованість з орендної плати в сумі 241,02 грн. та пені в сумі 5,85грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.10.2008р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно №12/15-08-4287 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.12.2008р. провадження по справі №12/15-08-4287 зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.02.2012р. провадження по справі № 12/15-08-4287 поновлено з 13.02.2011р. та справу призначено до розгляду в судовому засіданні

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його адресою мешкання, про що свідчать корінці про вручення поштового повідомлення, наявні в матеріалах справи але у судове засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 (Орендар), згідно договору оренди № 411/Ф/1 від 11.05.2004р. (Договір), укладеного з Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради (Орендодавець), надане у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 26,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1.2. строк дії договору з 11.05.2004р. по 01.04.2005р.

10.01.2008р. між Орендарем та Представництвом було укладено погодження № 3 про внесення змін до договору оренди №114/ф/1 від 11.05.2004р. яким дію Договору було продовжено до 10.07.2008р.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем на адресу Відповідача було надіслано повідомлення за № 01-15/1100 від 01.08.2008 р. про відсутність наміру Представництва пролонгувати вищевказаний договір на новий термін та необхідність у термін до 08.08.2008 р. передати Представництву ключі та спірний об'єкт за актом приймання-передачі, яке було отримано Відповідачем 05.08.2008р. АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1, про що свідчать поштові повідомлення про вручення.

За умовами п.2.2. договору, за орендоване приміщення Орендар зобовязався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеному у додатку 1 до договору, що становила на перший після підписання договору оренди місяць 48,38 грн., без урахуванням ПДВ та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначався шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до вимог п.2.4. договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В порушення вимог п.п. 2.2, 2.4. договору Орендар, починаючи з травня 2008р. не сплачував за користування орендованим приміщенням орендну плату. Так станом на 10.07.208р. сума заборгованості Відповідача зі сплати оренди складає 241,02 грн.

Згідно п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

За несвоєчасне внесення орендної плати Представництвом була нарахована пеня в сумі 5,85 грн.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування орендованим приміщенням Представництво звернулося з відповідним позовом до господарського суду Одеської області для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 41 Конституції України, ст. 319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахунку заборгованості наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів систематично не виконувались, внаслідок чого за Відповідачем, станом на 10.07.2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 241,02 грн., яку Відповідачем на час розгляду справи не сплачено.

Відповідно до вимог ч.4 ст.291 Господарського кодексу України та вимог ст.785 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.5.2 Договору Відповідач за несвоєчасне внесення орендної плати повинен сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

За приписами ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про виселення ФОП ОСОБА_1 із нежитлового підвального приміщення, загальною площею 13,5 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, стягнення з Відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 241,02 грн. та пені в розмірі 5.85 грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими, та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) з нежитлового приміщення підвального поверху, загальною площею 26,4 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати в сумі 241,02 грн., пені у розмірі 5,85 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 187,00 грн.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118,00 грн.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Суддя Цісельський О.В.

Повний текст рішення складено 27.02.2012р.