Рішення № 21681943, 24.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2012 р.Справа № 3-22/4-10-61 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС"

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД"

про стягнення 578815,79 грн.

Колегія суддів у складі: Головуючий Д'яченко Т.Г.

Судді Погребна К.Ф.

Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Вишневський О.В., представник на підставі довіреності

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень від 21.12.2011р. просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" пеню у розмірі 91187,80 грн., 3% річних у розмірі 34790,23грн., інфляційні витрати у розмірі 113612,50 грн., збитки у розмірі 138751,45 грн., грошове відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" у судове засідання, призначене на 24.02.2012р., не зявився, письмового відзиву на уточнені та зменшені позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу відповідача, а також вбачається з клопотання від 24.02.2012р., поданого до канцелярії суду в день судового засідання.

У поданому до суду клопотанні від 24.02.2012р. голова правління Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 24.01.2012 р. на інший час, у звязку з перебуванням представника відповідача ОСОБА_1., який є єдиним співробітником Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД", що повністю ознайомлений з матеріалами справи та правовою позицію підприємства у справі, на лікарняному, і неможливістю прибути в судове засідання.

Наведене клопотання залишено судом без задоволення, у звязку з тим, що під час слухання справи її розгляд неодноразово відкладався, представник відповідача неодноразово приймав участь в судових засіданнях, тому представник відповідача міг неодноразово реалізувати своє право на захист Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД", однак наведеним правом під час тривалого розгляду справи не скористався. Крім того, матеріали справи містять усі докази, необхідні для надання судом вірної оцінки спірним правовідносинам у справі. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Як вбачається з даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД", у звязку з чим 11.03.2011р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод”.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

13 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (Покупець) було укладено Договір поставки №Е/92, згідно умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця у визначений договором строк товар, а Покупець зобовязався прийняти товар та оплатити його вартість (скляна тара, піддон дерев'яний, щит прижимний).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору сторонами договору було узгоджено, що ціна товару за одиницю і по позиціях вказується у Специфікаціях, ціна товару може змінюватись лише за письмовою згодою обох сторін, строки оплати товару встановлено на протязі 30 календарних днів від дати відвантаження товару.

На виконання умов договору поставки № Е/92 від 13 березня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" було поставлено, а Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" прийнято товар на загальну суму 966077,26 грн., що вбачається з товаротранспортних накладних № 338 від 03.04.09р., № 342 від 04.04.09р., № 352 від 10.04.2009р., № 355 від 11.04.2009р., № 368 від 15.04.2009р., №371 від 16.04.09р., №373 від 16.04.09р., № 385 від 23.04.09р., №405 від 30.04.09р., № 410 від 04.05.09р., № 418 від 06.05.09р., №421 від 07.05.09р., №427 від 12.05.09р., №429 від 13.05.09р., №430 від 13.05.09р., №431 від 14.05.09р., №434 від 15.05.09р., №436 від 16.05.09р., №437 від 16.05.09р.

В свою чергу, зобовязання по оплаті прийнятого товару виконувались Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" неналежним чином. Так, станом на 26.07.2010р. Покупцем була сплачена лише частина товару на суму 401295,38 грн., у звязку з чим за відповідачем рахувалась несплачена заборгованість у сумі 564781,88 грн.

У вересні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" було ініційовано судове провадження про стягнення з Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" наявної заборгованості за договором поставки №Е/92 від13 березня 2009 року.

За результатами розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС", рішенням господарського суду Одеської області від 11.10.2010р. у справі №26-22/176-09-4675, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" задоволено, стягнуто наявну заборгованість у сумі 564781,88 грн.

Платежами від 24.01.2011р., від 28.02.2011р., від 01.03.2011р., від 02.03.2011р. та 03.03.2011р. Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" решту основного боргу за договором поставки №Е/92 від13 березня 2009 року.

Відповідно до уточнених 21.12.2011 року (заява про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України) Т.3 а.с. 37-42) розрахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС", у звязку з несвоєчасною сплатою вартості отриманого товару, позивачем нараховану відповідачу пеню у розмірі 91187,80 грн., 3% річних у розмірі 34790,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 113612,50 грн.

Крім того, як вбачається з пояснень представника позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" понесено збитки на суму, 138751,45 грн. у вигляді штрафних санкцій, які позивач був вимушений сплатити ТОВ „Техноінвест Трейд”, у звязку з допущеним простроченням виконання зобовязання, повязаним із відсутністю грошових коштів на рахунку ТОВ "ЕВРОГЛАСС", що, в свою чергу, була спричинена несвоєчасною несплатою товару Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" за умовами договору поставки №Е/92 від13 березня 2009 року. В підтвердження факту понесення даних витрат позивачем додано до позовної заяви лист претензію ТОВ „Техноінвест Трейд” від 21.12.2009р. та платіжне доручення №680 від 25.12.2009р. (а.с. 18-20 Т.1).

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" зазначається на наявності подальших наслідків, викликаних несвоєчасним виконанням договірних зобовязань Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" за умовами договору поставки №Е/92 від13 березня 2009 року. Так, відповідно до підрахунків позивача, сума доходу, яку ТОВ "ЕВРОГЛАСС" могло отримати за звичайних обставин, однак не отримало, дорівнює 2000000 грн. Так, на думку позивача, допущені ним вимушені та незаплановані прострочення у зобовязаннях перед третіми особами спричинили відмову контрагентів (ТОВ „Техноінвест Трейд”, ФОП Соколовський О.М., ТОВ „Торг сервіс Компані”) від подальшого укладення з ТОВ "ЕВРОГЛАСС" комерційно вигідних договорів. У звязку з наведеним, позивачем оцінено розмір моральної шкоди, повязаної з приниженням ділової репутації, на рівні 200000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобовязань за договором поставки № Е/92 від13 березня 2009 року та направлено на стягнення з відповідача пені у розмірі 91187,80 грн., 3% річних у розмірі 34790,23 грн., інфляційних у розмірі 113612,50 грн., збитків у розмірі 138751,45 грн., грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн. та судових витрат.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з залучених до матеріалів справи доказів та чинного рішення господарського суду Одеської області від 11.10.2010р. у справі № 26-22/176-09-4675, прийняті на себе договірні зобовязання за договором поставки № Е/92 від13 березня 2009 року Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" виконано з допущеними простроченнями, у звязку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" виникло право вимагати стягнення у судовому порядку штрафних санкцій, збитків, моральної шкоди у відповідності до ст. 611 ЦК України.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

У відповідності до п. 8.2 договору поставки №Е/92 від13 березня 2009 року в разі прострочення оплати товару Покупець сплачує на користь Продавця за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення від суми заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" щодо сплати Відповідачем суми пені у розмірі 91187,80 грн., 3% річних у розмірі 34790,23 грн., інфляційних у розмірі 113612,50 грн., вважає його вірним, а заявлені на його підставі позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених у справі вимог про стягнення збитків у розмірі 138751,45 грн. та грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн., суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Зі змісту положень роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що правовою підставою відповідальності за завдану шкоду є правопорушення, складовими елементами якого є: наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які складають цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду.

Як вбачається з письмових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" понесено збитки на суму, 138751,45 грн. у вигляді штрафних санкцій, які позивач був вимушений сплатити ТОВ „Техноінвест Трейд”, у звязку з допущеним простроченням виконання зобовязання, повязаним із відсутністю грошових коштів на рахунку ТОВ "ЕВРОГЛАСС", що, в свою чергу, була спричинена несвоєчасною несплатою товару Закритим акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" за умовами договору поставки №Е/92 від13 березня 2009 року.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із наданих суду документів не є можливим встановити, що саме з вини Закритого акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" у ТОВ "ЕВРОГЛАСС" було недостатньо коштів для сплати наявної заборгованості перед ТОВ „Техноінвест Трейд” (або невиконання трапилось з будь-яких інших причин), відповідно неможливо прослідкувати причинний звязок між понесеними витратами по сплаті штрафних санкцій на суму 138751,45грн. та невиконанням договірних зобовязань ЗАТ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" перед позивачем.

Крім того, впродовж розгляду справи ухвалами суду у позивача неодноразово витребувались докази, що засвідчують те, що причиною відмови контрагента позивача від продовження договору №ВТИ/1-08 від 30.12.2008р. стала неправомірна поведінка ЗАТ "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД". Матеріали справи також не містять доказів, що могли б засвідчувати реальну можливість отримання доходу позивачем на суму 2000000 грн., та неможливість отримання даного доходу, у звязку з приниженням ділової репутації ТОВ "ЕВРОГЛАСС", тому, на думку суду, такі твердження позивача є лише припущеннями, відповідно, не ґрунтуються на поданих доказах і не підтверджені обєктивними розрахунками.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 138751,45грн. та грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн. є необґрунтованими, оскільки у розумінні положень ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України не підтверджені поданими доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача пені у розмірі 91187,80 грн., 3% річних у розмірі 34790,23 грн., інфляційних у розмірі 113612,50 грн., в решті вимог позову слід відмовити.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 2395,49грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 97,75грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНЗАВОД" (68640, Одеська область, смт. Суворове, вул. Лиманська, 18; код ЄДРПОУ 00412033; п/р 260691532 в АКБ „Фінбанк”, МФО 328685, п/р 26066310002101 в ФАБ „Південний”, м. Ізмаїл, МФО 328890; п/р 26000301000178 в Одеській філії ВАТ „ВТБ Банк” м. Одеса, МФО 388410, п/р 260003149502 в ФАБ „Південний”, м. Ізмаїл, МФО 328890; п/п 260033149501 ФАБ „Південний”, м. Ізмаїл, МФО 328890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВРОГЛАСС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 160, корп. 1, код 35607959; п/р 26007050217430 в КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 91187 (девяносто одну тисячу сто вісімдесят сім) грн. 80 коп. пені, 34790 (тридцять чотири тисячі сімсот девяносто) грн. 23 коп. 3% річних, 113612 (сто тринадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 50 коп. інфляційних, 2395 (дві тисячі триста девяносто пять) грн. 49 коп. державного мита та 97 (девяносто сім) грн. 75 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2012 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Степанова Л.В.