Рішення № 21681573, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

Справа № 19/17-4416-2011

Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Глєбова К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Прищепа О.М.,

від відповідача не з’явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” до Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення 614294,01 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія”, порушено провадження у справі № 19/17-4416-2011 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2012 р. прийнято справу до свого провадження суддею Лічманом Л.В., призначено її до розгляду в засіданні суду на 30.01.2012 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 30.01.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.02.2012 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Відповідач з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 20.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” (далі –ТОВ „Південна електротехнічна компанія”) звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з Управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі –Управління капітального будівництва ОМР) 614294,01 грн. заборгованості, з яких 485552,00 грн. основного боргу, 82467,84 грн. пені, 6227,33 грн. інфляційних втрат, 6058,21 грн. 3% річних, 33988,63 грн. штрафу, вказуючи на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 21.01.2011 р. № 04/11 та специфікації від тієї ж дати № 1.

Обґрунтовуючи позов, ТОВ „Південна електротехнічна компанія” посилається на положення ст.ст.526,527,530,549,610,611,612,624,625,629 ЦК України, ст.ст.179,231,232,234 ГК України, названий вище договір та специфікацію, рахунок-фактуру від 21.01.2011 р. № СФ-0000009, платіжні доручення від 27.01.2011 р. № 48, 30.03.2011 р. №№ 165, 171, видаткові накладні від 28.03.2011 р. № 28/03-01, 30.03.2011 р. №№ 30/03-04, 30/03-05, 01.04.2011 р. № 01/04-05 тощо.

Управління капітального будівництва ОМР відзив на позовну заяву не подало, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив таке.

21.01.2011 р. між ТОВ „Південна електротехнічна компанія” (Постачальник) та Управлінням капітального будівництва ОМР (Покупець) укладено договір поставки № 04/11 (Договір), за умовами якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупцю визначений даним Договором товар (Товар), а Покупець –прийняти Товар та оплатити його вартість... (п.1.1 Договору). Поставка Товару здійснюється партіями. Найменування, об’єм, асортимент Товару, який підлягає поставці по Договору, ціна за одиницю Товару, строк оплати, а також строки та умови поставки кожної партії визначаються Специфікацією, яка є додатком до Договору (п.1.2 Договору). Ціна за одиницю Товару та вартість всієї партії визначається сторонами в Специфікації (п.2.1 Договору). Кожна партія сплачується окремо відповідно до виставленого рахунка-фактури... (п.3.1 Договору). Порядок оплати Товару передбачається в Специфікації (п.3.2 Договору). Строк поставки кожної партії Товару вказано в Специфікації... (п.4.3 Договору). Приймання-передача Товару оформлюється накладною або актом прийому-передачі (п.4.4 Договору). Моментом переходу права власності на Товар від Постачальника до Покупця вважається момент підписання накладної чи акта прийому-передачі... (п.4.5 Договору). У випадку порушення обов’язків, які виникають з Договору, сторона несе відповідальність, передбачену Договором та діючим українським законодавством (п.8.1 Договору). Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2012 р., а також при необхідності до повного виконання сторонами своїх договірних зобов’язань (п.9.1 Договору).

Того ж дня сторони оформили Специфікацію № 1 до Договору, в якій вказано: найменування Товару, його кількість, ціна партії в сумі 745542,00 грн., в т.ч. ПДВ 124257,00 грн. (п.1 Специфікації); порядок розрахунків: 25% від вартості Товару, зазначеної в Специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку; 25% від вартості Товару, вказаної в Специфікації, до 01.03.2011 р.; 25% від вартості Товару –до 01.04.2011 р.; 25% від вартості Товару –до 01.05.2011 р... (п.2 Специфікації); максимальний строк поставки Товару –02.05.2011 р., за умови виконання Покупцем п.2 Специфікації (п.3 Специфікації); Специфікація... є невід’ємною частиною Договору (п.8 Специфікації).

Договір та Специфікація підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками контрагентів.

Вказуючи на неповну сплату вартості поставленого за Договором Товару, ТОВ „Південна електротехнічна компанія” звернулось до суду з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є письмовий Договір поставки.

При цьому на виконання умов Договору та Специфікації Постачальником поставлено Товар на загальну суму 450460,01 грн., про що свідчать видаткові накладні від 28.03.2011 р. № 28/03-01 на суму 218583,00 грн., від 30.03.2011 р. № 30/03-04 на суму 93880,00 грн. та № 30/03-05 на суму 88625,00 грн., від 01.04.2011 р. № 01/04-05 на суму 49372,01 грн. Решта поставки не здійснена на підставі п.3 Специфікації.

В свою чергу Управління капітального будівництва ОМР в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, умов Договору та Специфікації оплатило вартість отриманого Товару тільки в розмірі 259990,00 грн., а саме: 27.01.2011 р. в сумі 200000,00 грн. (платіжне доручення № 48), 30.03.2011 р. в сумах 30000,00 грн. (платіжне доручення № 165) та 29990,00 грн. (платіжне доручення № 171), не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.2 Специфікації перерахування мало бути здійснено Покупцем в сумі 186385,50 грн. протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури, 186385,50 грн. –до 01.03.2011 р., 186385,50 грн. –до 01.04.2011 р. та 186385,50 грн. –до 01.05.2011 р.

Враховуючи сплату Покупцем лише першого платежу повністю та частково другого, а, отже, фактичне існування заборгованості за Договором в розмірі 485552,00 грн., позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги зазначене вище та те, що матеріалами справи доведено прострочення Покупцем зобов’язань за Договором та Специфікацією по оплаті вартості поставленого йому Товару, господарський суд дійшов висновку, що Управління капітального будівництва ОМР має сплатити 6227,33 грн. інфляційних втрат за березень, квітень 2011 р. та 6058,21 грн. 3% річних за період з 01.03.2011 р. по 31.08.2011 р., вірний розрахунок яких додано до позовної заяви.

Відтак, позов про стягнення інфляційних втрат та 3% річних також слід задовольнити.

За правилами ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В ч.2 ст.343 ГК України закріплено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: ...за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з тексту позовної заяви, ТОВ „Південна електротехнічна компанія” просить стягнути з Управління капітального будівництва ОМР 82467,84 грн. пені та 33988,63 грн. штрафу на підставі ч.2 ст.231 ГК України як з особи, яка відноситься до державного сектору економіки.

Між тим, Управління капітального будівництва ОМР є суб’єктом господарювання, заснованим через відповідний орган територіальною громадою м. Одеси, в зв’язку з чим належить до комунального, а не державного сектора економіки.

Беручи до уваги наведене, відсутність доказів фінансування Договору за рахунок Державного бюджету України або державного кредиту, неузгодження сторонами розміру штрафних санкцій в підрядній угоді, господарський суд доходить висновку про безпідставність заявлення вимог про стягнення штрафу та пені, тому відмовляє у їх задоволенні.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м. Одеса, Малиновський район, вул. Комітетська,10-А; код 04056902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна електротехнічна компанія” (65005, м. Одеса, Малиновський район, вул. Мельницька,26/2; код 31681625) 485552/чотириста вісімдесят п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят дві/грн. 00 коп. основного боргу, 6227/шість тисяч двісті двадцять сім/грн. 33 коп. інфляційних втрат, 6058/шість тисяч п’ятдесят вісім/грн. 21 коп. 3 % річних, 4978/чотири тисячі дев’ятсот сімдесят вісім/грн. 38 коп. державного мита та 191/сто дев’яноста одна/грн. 26 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 27.02.2012 р.

Суддя Лічман Л.В.