Рішення № 21680432, 28.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 Справа№ 5015/272/12

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів)

до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Іскра» (м.Львів)

про:стягнення заборгованості в сумі 48560,40 грн. Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: І.Малюшевська

Представники сторін:

від прокуратури:Окілко В.М.-помічник прокурора, посвідчення №313 від 26.12.2011 року

від позивача:ОСОБА_1-представник, довіреність від 15.02.2011 року

від відповідача:ОСОБА_2.-представник, довіреність від 10.01.2012 року Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Іскра»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 48560,40 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.01.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.02.2012 року. Ухвалою від 14.02.2012 року розгляд справи відкладено до 20.02.2012 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 20.02.2012 року розгляд справи відкладено до 28.02.2012 року, для надання доказів по справі.

Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2012 року, про відкладення від 14.02.2012 року, від 20.02.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Прокурор позов підтримав повністю, просив суд позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, просив задоволити позов повністю, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2012 року, про відкладення від 14.02.2012 року, від 20.02.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

20.02.2012 року за вх.№3460/12 позивач подав клопотання, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 22184,18 грн. основного боргу, 822,51 грн. пені, 3% річних в сумі 96,89 грн.

20.02.2012 року за вх.№3461/12 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві, просив задоволити позов повністю, з урахуванням уточнення позовних вимог.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.01.2012 року, про відкладення від 14.02.2012 року, від 20.02.2012 року не виконав повністю, відзиву на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

В судовому засіданні 14.02.2012 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі. Позивач та прокурор проти заявленого клопотання не заперечили.

20.02.2012 року за вх.№3462/12 відповідач подав клопотання про долучення до матеріалів справи Акту звірки взаєморозрахунків станом на 16.02.2012 року.

27.02.2012 року за вх.№4114/12 відповідач подав відзив на позов, в якому визнає позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 22184,18 грн., в частині стягнення пені в розмірі 822,51 грн., в частині стягнення 3% річних в розмірі 96,89 грн. Прокурор та позивач не заперечили проти заявленого відзиву.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 28.02.2012 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

24.10.2002 р. між ЛМКП „Львівтеплоенерго" (надалі позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Іскра» (надалі - відповідач) укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за договором № 241/Г.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання", ВАТ «Іскра»являється споживачем теплової енергії, оскільки використовує її на підставі договору про постачання теплової енергії.

Зобов'язання відповідача щодо своєчасного та повного внесення плати за спожиту теплову енергію, відповідно до встановлених тарифів, є істотними умовами укладених між сторонами договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Порядок розрахунків за договором передбачено у розділах „Права та обов'язки споживача", „Порядок розрахунків", „Відповідальність сторін" договору.

Відповідно до п.п. 3.2.2, 4.2.1 та 6.3 зазначеного договору, ЛМКП "Львівтеплоенерго" зобов'язувалось забезпечувати постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором, тобто до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач, за твердженням позивача, свої договірні зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує. Всупереч умовам договору, за період з 01.05.2011 року по 01.11.2011 року виникла заборгованість відповідача перед позивачем за використану теплову енергію на загальну суму 47641,00 грн., яка на час звернення з позовом залишається непогашеною.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив грошове зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 3% від простроченої суми, тобто 96,89 грн., сплатити суму пені в розмірі 822,51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 28.02.2011 року просив суд стягнути із відповідача борг у розмірі 48560,40 грн.

На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.

20.02.2012 року за вх.№3460/12 позивач подав клопотання, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 22184,18 грн. основного боргу, 822,51 грн. пені, 3% річних в сумі 96,89 грн.

Відповідач в судовому засіданні 28.02.2012 року позовні вимоги позивача визнав повністю в частині стягнення основного боргу в розмірі 22184,18 грн., в частині стягнення пені в розмірі 822,51 грн., в частині стягнення 3% річних в розмірі 96,89 грн. Прокурор та позивач не заперечили проти заявленого відзиву.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

На органи прокуратури, відповідно до ст. 121 Конституції України, ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", покладено представництво інтересів Держави в суді у випадках, визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах Держави передбачено п. 6 ст. 20 Закону України „Про прокуратуру" та ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що "інтереси Держави" є оціночним поняттям, саме прокурор, згідно зі ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року, інтереси Держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Відтак, оскільки ЛМКП "Львівтеплоенерго" створене Львівською міською радою та підпорядковане управлінню інженерного господарства Львівської міської ради, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором завдає істотної шкоди інтересам Держави в особі органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради.

Також, підтвердженням того, що позов заявлено в інтересах Держави, є те, що виробництво, транспортування, реалізація теплової енергії є однією з пріоритетних і найважливіших галузей народного господарства в Україні і покликана задовольняти потреби населення та юридичних осіб в тепловій енергії.

Враховуючи те, що ЛМКП "Львівтеплоенерго" належить до комунальної власності, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як в місцевий бюджет, так і в бюджет України. Однак, зазначене підприємство несе великі збитки за несвоєчасну сплату боржниками послуг, які воно надало, і, відповідно, не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного Фонду, до інших цільових фондів України, а також виплати заробітної плати працівникам та інших відрахувань. Отже, це підтверджує, що невиконання відповідачем зобов'язань призводить до зменшення фінансових надходжень в бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам Держави.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобовязань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази повного погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив. В судовому засіданні відповідач повністю визнав позовні вимоги, з урахуванням уточнення .

Крім того, згідно представленого сторонами акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, станом на 16.02.2012 року сума основного боргу становить 22184,18 грн.

Отже, стягненню із відповідача підлягає сума, що за підрахунками позивача, становить 23106,58 грн.

Відповідач в судовому засіданні 28.02.2012 року позовні вимоги позивача визнав повністю в частині стягнення основного боргу в розмірі 22184,18 грн., в частині стягнення пені в розмірі 822,51 грн., в частині стягнення 3% річних в розмірі 96,89 грн. Прокурор та позивач не заперечили проти заявленого відзиву.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що регулють дані правовідносини, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Львівської міської ради в особі Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (м.Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Іскра»(м.Львів) в частині стягнення боргу в розмірі 23103,58 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Уточненні позовні вимоги - задоволити.

2.Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Іскра»(79066, м. Львів, вул. Вулецька,14, код ЄДРПОУ 00214244, МФО 325923, р/р 26000013891980 в Банку Фінанси та кредит м. Львова; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Львівського міського комунального підприємства “Львівтеплоенерго” (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1, код ЄДРПОУ 05506460, р/р 26007321 ПАТ «Мегабанк», МФО 385413) - борг у розмірі 23 103 (двадцять три тисячі сто три) грн. 58 коп.

3.Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Іскра»(79066, м. Львів, вул. Вулецька,14, код ЄДРПОУ 00214244, МФО 325923, р/р 26000013891980 в Банку Фінанси та кредит м. Львова; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів:ГУ ДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ):38007620, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача (МФО): 825014, рахунок отримувача: 31215206783006, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ суду: 03499974) 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

4.Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.