Рішення № 21680355, 27.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.12 Справа№ 5015/130/12

За позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Львів

до відповідача: Міського державного комунального підприємства “Миколаївтеплокомуненерго”, м.Миколаїв

про стягнення 482 013, 76 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

Прокурор: Тарас С.Б.

від позивача: Ханас М.О. - представник

від відповідача: Оприско О.І. - директор

Зміст ст. 22 ГПК України прокурору та представникам сторін роз‘яснено.

Розглядається справа за позовом Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” до Міського державного комунального підприємства “Миколаївтеплокомуненерго” про стягнення 482 013, 76 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представники прокуратури та позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали.

Відповідач явку представника в судових засіданнях позовні вимоги не заперечив, подав заяву, в якій просить зменшити розмір пені та розстрочити виконання рішення на 3 роки.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

20.10.2010 р. між Дочірньою компанією “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (позивач) та МДКП “Миколаївтеплокомуненерго” (відповідач) укладено договір № 22/10-БО-1058/33 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов‘язався поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов‘язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у п.1.2. цього договору .

На виконання умов договору позивачем протягом жовтня - грудня 2010 року поставлено відповідачу 296 100 м3 природного газу на загальну суму 875 843,07 грн.

Свої зобов‘язання щодо оплати за природний газ відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На момент звернення прокурора з позовом до суду сума основного боргу становить 423 054, 36 грн.

Крім стягнення основного боргу прокурор просить стягнути з відповідача пеню, згідно з п.7.3.1. договору у розмірі 32 903,05 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України інфляційні в розмірі 14 508,14 грн., 3 % річних в розмірі 11 548,21 грн.

Керівник відповідача в судових засіданнях повідомив, що заборгованість виникла внаслідок важкого фінансового стану підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 22/10-БО-1058/33 про закупівлю природного газу за державні кошти.

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов»язується поставити покупцеві імпортований природний газ, покупець зобов»язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у п.1.2. цього договору.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 340 000 м 3 .

Згідно з п.3.1. договору, ціна за 1 000 м 3 газу становить 2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ –2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

На виконання умов договору, позивачем протягом жовтня - грудня 2010 року поставлено відповідачу природний газ на загальну суму 875 843, 07 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, які долучені до матеріалів справи

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач умови договору виконав лише частково, здійснивши оплату за поставлений газ у розмірі 452 788,71 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 423 054, 36 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов»язання у строк, встановлений договором.

Відповідач в судове засідання з‘явився, позовні вимоги визнав, однак доказів погашення основного боргу не подав, тому до стягнення підлягає сума основної заборгованості в розмірі 423 054, 36 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 32 903,05 грн., то суд виходить з того, що згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3.1. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов‘язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов‘язання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із приписів вказаних вище норм та враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, що підтверджується наданими представником відповідача доказами, суд вважає за необхідне, як виняток, зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %. Таким чином до стягнення підлягає сума неустойки в розмірі 16 451,52 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 11 548,21 грн. та інфляційних в розмірі 14 508,14 грн. суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення стягнення заборгованої суми на 3 роки, суд вважає за доцільне його задоволити, розстрочивши суму заборгованості в розмірі 465 562, 23 грн. (423 054, 36 грн. - основного боргу; 16 451, 52 грн. –пені; 11 548,21 грн. - 3 % річних; 14 508,14 грн. –інфляційних втрат), що підлягає сплаті відповідачем в користь позивача на 3 роки, шляхом сплати наступним чином: до 10 числа кожного місяця починаючи з березня 2012 р. до березня 2015 р. рівними частинами в розмірі 12 932, 28 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Міського державного комунального підприємства “Миколаївтеплокомуненерго” (81600, Львівська область, м. Миколаїв, проспект М. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 30492187):

- на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (79039, м. Львів, вул. Єрошенка, 28, код ЄДРПОУ 25559381) суму в розмірі 465 562, 23 грн., з них: 423 054, 36 грн. основного боргу; 16 451,52 грн. пені; 11 548,21 грн. 3% річних; 14 508,14 грн. інфляційних;

- в дохід Державного бюджету України 9 640, 26 грн. судового збору.

3. Розстрочити виконання судового рішення щодо стягнення з Міського державного комунального підприємства “Миколаївтеплокомуненерго” (81600, Львівська область, м. Миколаїв, проспект М. Грушевського, 1, код ЄДРПОУ 30492187) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” в особі Львівської філії Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (79039, м. Львів, вул. Єрошенка, 28, код ЄДРПОУ 25559381) суми в розмірі 465 562, 23 грн. шляхом сплати вказаної суми до 10 числа кожного місяця починаючи з березня 2012 р. до березня 2015 р. рівними частинами в розмірі 12 932, 28 грн.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.