Рішення № 21679833, 14.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа № 26/5009/7578/11

за позовом Компанії «Солютія Європа С.А.»(представник позивача: адвокат ОСОБА_1. АДРЕСА_1, 02002)

до відповідача Закритого акціонерного товариства «Склопласт»(юрид.адреса: вул. Калініна, 106, м. Запоріжжя, 69040; факт.адреса: вул. Краснова, 18, м. Запоріжжя, 69600)

про стягнення 1353350,50 грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №б/н від 31.10.2011.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 30.06.2011.

СУТЬ СПОРУ:

Компанія «Солютія Європа С.А.»звернулася до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ «Склопласт»про стягнення 1353350,50 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №135 від 19.12.2006.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №26/5009/7578/11, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 10.01.2012р. о 10 годині 30 хвилин.

Ухвалою суду від 10.01.2012. судове засідання було відкладено на 25.01.2012., у звязку з неявкою представника позивача.

Ухвалою суду від 25.01.2012. за письмовим клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів, згідно зі статтею 69 ГПК України. Судове засідання призначено на 14.02.2012.

У судовому засіданні, відкритому 14.02.2012. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення, за згодою представників сторін.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 14.02.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором купівлі-продажу №135 від 19.12.2006р. в сумі 1353350,50 грн. основного боргу.

Зокрема зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №135 від 19.12.2006. На виконання своїх зобовязань за договором та відповідно до рахунку НОМЕР_1 від 09.10.2088. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 123401,20 євро. Листом від 25.11.2008. відповідач підтвердив отримання товару та наявність боргу, але оплату не здійснив, посилаючись на фінансові труднощі. Відповідачем до цього часу оплату товару не здійснено.

Відповідач заперечує проти позову та просить в позові відмовити в повному обсязі, про що викладено у наданому суду відзиві. Але, у судовому засіданні 14.02.2012. визнав суму боргу частково та надав завірену належним чином копію платіжного доручення в іноземній валюті №16 від 31.07.2009., згідно якого відповідачем на користь позивача сплачено 1500 євро, на підставі договору №135 від 19.12.2006.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №135 від 19.12.2006р. (надалі - Договір), за яким продавець зобовязується передати у власність покупця, покупець оплатити і прийняти полівінілбутиральну плівку ПВБ Saflex та/або Vanceva, згідно з технічними специфікаціями товару, умовами цього договору та загальними умовами продажу, передбачених продавцем.

Відповідно до умов договору, оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 днів з дати виставлення рахунку. Валютою платежу визначено євро.

Відповідно до рахунку НОМЕР_1 від 09.10.2008. Позивач поставив Відповідачу наступний товар:

-плівку Saflex кількістю 19780 кв.м. у 92 рулонах по ціні 5,54 євро за 1 кв.м. вартістю 109581,20 євро;

-плівку Saflex кількістю 2000 кв.м. у 4 рулонах по ціні 6,91 євро за 1 кв.м. вартістю 13820,20 євро.

Листом від 25.11.2008. Відповідач підтвердив отримання вказаного вище товару та наявність заборгованості, але оплату отриманого товару вчасно здійснити не в змозі посилаючись на економічну кризу (копія в матеріалах справи).

Відповідач не виконав умови договору, грошові кошти на рахунок позивача не перерахував.

Відповідач не виконав умови договору, грошові кошти не повернув, тому заборгованість відповідача перед позивачем складає 1353350,50 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обовязки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір купівлі-продажу №135.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку відповідач зобовязався сплатити усю суму протягом 30-ти днів з дати виставлення рахунку позивачем, тобто до 08.11.2008.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Строк виконання зобовязання відповідачем за поставлений товар закінчився 08.11.2008р.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобовязання за договором купівлі-продажу №135 від 19.12.2006р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

В даному випадку, з визначеною позивачем до стягнення з ЗАТ «Склопласт»суми основного боргу 1353350,50 грн. безпідставно було заявлено суму 1500 євро. Згідно з офіційно встановленим курсом НБУ на 29.11.2011., який складає 1066,4652 грн. за 100 євро, то сума боргу у гривні на момент подачі позову до суду становить 15990,00 грн., яка на момент звернення позивача до суду (29.11.2011.) вже була сплачена відповідачем.

Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

А тому, слід припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу 15990,00 грн., за відсутності предмету спору.

Відповідач не надав суду інших доказів належного виконання зобовязання і повернення усієї суми боргу, а саме 1 337 360,50 грн.

Враховуючи встановлений факт невиконання ЗАТ «Склопласт»грошових зобовязань за договором купівлі-продажу №135 від 19.12.2006., вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору в розмірі 1337360,50 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Склопласт»(вул. Калініна, 106, м. Запоріжжя, 69040; вул. Краснова, 18, м. Запоріжжя, 69600; код ЄДРПОУ 13615370, р/р не відомі) на користь Компанії «Солютія Європа С.А.»(представник позивача: адвокат ОСОБА_1. АДРЕСА_1, 02002; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 р/р не відомі) 1 337 360 (один мільйон триста тридцять сім тисяч триста шістдесят)грн. 50 коп. основного боргу, 26746 (двадцять шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

В частині стягнення суми 15990,00 грн. в задоволенні позову відмовити.

В частині стягнення 15990,00 грн. провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 28.02.2012р.