Рішення № 21679547, 20.02.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2012 Справа №5008/1788/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ІННГАЗ”

до дочірнього підприємства Ужгородський ТОК „Світанок” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму

про стягнення 63146,00 грн., в тому числі 49479,50 грн. основного боргу за постачання природного газу, 4085,95 грн. пені, 3245,38 грн. 3% річних та 6335,17 грн. інфляційних втрат,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, представник по довіреності б/н від 21.10.11;

від відповідача ОСОБА_2., представник по довіреності №13 від 06.02.12.

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „ІННГАЗ” до дочірнього підприємства Ужгородський ТОК „Світанок” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму про стягнення 63146,00 грн., в тому числі 49479,50 грн. основного боргу за постачання природного газу, 4085,95 грн. пені, 3245,38 грн. 3% річних та 6335,17 грн. інфляційних втрат.

Позивач підтримав позовні вимоги повністю, які обґрунтовує доданими до матеріалів справи документальними доказами. Зокрема, вказує, що згідно актів приймання-передачі природного газу та актів здачі-прийняття робіт ним було здійснено поставку газу дочірньому підприємству Ужгородський ТОК „Світанок”, за який останній не частково не розрахувався.

Відповідач позовні вимоги визнав частково згідно з поданим поясненням, в якому, зазначає, що вимога щодо стягнення 3245,38 грн. 3% річних не відповідає нормам чинного законодавства України, оскільки договором сторін визначено розмір процентів за прострочення грошового зобовязання, а саме нарахування пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, у звязку з чим просить суд вимоги в цій частині відхилити.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „ІННГАЗ” (постачальник) та дочірнім підприємством Ужгородський ТОК „Світанок” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму (покупець) 29 грудня 2009 року укладено договір на постачання природного газу №467/09, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати, а покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах договору природний газ постачальника (п.1.1 договору).

На підставі умов договору (п. п. 4.4) газ вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем після підписання акту приймання-передачі газу уповноваженими особами постачальника і покупця. При цьому до покупця повністю переходить право власності на природній газ. Постачальник та покупець підписують акт, що датується останнім днем місяця, в якому здійснюється приймання-передача газу в двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

Розрахунок з поставку природного газу здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати вартості обсягу передачі природного газу до 23 числа попереднього місяця, в якому буде проведено постачання газу виключно грошовими коштами в національній валюті України, шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок постачальника або на будь який інший розрахунковий рахунок України, про реквізити якого постачальник зобов”язаний своєчасно письмово повідомити покупця (п. 6.1. договору).

У відповідності до видаткових накладних, актів приймання-передачі природного газу та актів здачі-прийняття робіт (арк. спр. 12-62), які підписані та скріплені печатками обох сторін, відповідач отримав від позивача природний газ кількістю 98,809 тис. м3 загальною вартістю 276986,41 грн. за період з січня 2010 року по серпень 2011 року.

За отриманий природний газ відповідач розрахувався частково.

Станом на день подання позовної заяви (07 грудня 2011 року) заборгованість відповідача перед позивачем за переданий газ склала 49479,50 грн.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача в сумі 49479,50 грн. за спожитий природний газ; отже, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 49479,50 грн. боргу.

Що стосується доданих відповідачем до письмово пояснення №30 від 17.02.12 копій платіжних доручень про перерахування коштів позивачеві за спожитий газ, то вони не стосуються спірного періоду з січня 2010 року по серпень 2011 року (частково оплачені рахунки за жовтень-грудень 2011 року).

Доводи відповідача щодо визначення сторонами в договорі розміру процентів за прострочення грошового зобовязання судом відхиляються виходячи із наступного:

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

П. 7.2. договору сторін передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені в п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, який сплачується пеня.

Нарахована позивачем пеня в розмірі 4085,95 грн. за період прострочення оплати з 01.04.11 по 01.10.11 правильно визначена відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з врахуванням його обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ згідно з Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, однак судом перерахована і її розмір складає 3864,47 грн., що підлягає стягненню з відповідача.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

На підставі вищенаведеного, із відповідача також підлягає стягненню 3245,38 грн. 3% річних (за період прострочення оплати з січня 2010 року по жовтень 2011 року) та 6335,17 грн. інфляційних втрат (за період прострочення оплати з січня 2010 року по вересень 2011 року).

Судові витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства Ужгородський ТОК „Світанок” приватного Закарпатського обласного акціонерного товариства по туризму, вул. Кошицька, 30, м. Ужгород (р/р 26006015000552 в АТП КомІнвестБанк, МФО 312248, код ЄДРПОУ 02648892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІННГАЗ”, пров. Карельський, буд. 8, м. Київ (р/р 26004001040531 в ПАТ КБ „Хрещатик” м. Київ, МФО 300670, код ЄДРПОУ 36602752) суму стягнення 62924 /Шістдесят дві тисячі дев”ятсот двадцять чотири/ грн. 52 коп., в тому числі 49479,50 грн. основного боргу за постачання природного газу, 3864,47 грн. пені, 3245,38 грн. 3% річних та 6335,17 грн. інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 1411,50 грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення від 20.02.12 у відповідності до ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України складений та підписаний 21.02.12.

Суддя Ващиліна Н.М