Рішення № 21679514, 20.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" лютого 2012 р.Справа № 6/5007/1/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 29.04.11р. №250;

від відповідача не з'явився.

Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар" в особі Київської філії ПрАТ "Київстар" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (с.Волиця Житомирський район Житомирська область)

про стягнення 7108,92 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7108,92грн. за неналежне виконання угод про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, з яких: 6810,89грн. - основний борг, 205,37грн. - інфляційні, 92,66грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.02.2012р. (а.с.56).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів, між Закритим акціонерним товариством "Київстар ДЖ.ЕС.ЕМ.", що в подальшому перейменоване на Приватне акціонерне товариство "Київстар" (оператор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (абонент/відповідач) було укладено угоди про надання послуг стільникового зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а саме: угоди №1058466 від 19.07.2004р., № 2457766 від 26.04.2007р., №1333266 від 29.03.2005р., №1274724 від 07.02.205р., №2807196 від 30.04.2008р., до яких було вчинено замовлення на послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900/1800 та замовлення про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 (а.с.10-20).

В пункті 2 вищезазначених угод сторони встановили, що оператор надає абоненту послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800, а абонент користується вищенаведеними послугами та своєчасно оплачує їх вартість оператору на умовах, викладених в цій угоді.

На виконання укладених угод, на підставі замовлень відповідача, позивач надав відповідачу SIM-картки та виділив відповідну кількість телефонних номерів в мережі стільникового зв'язку та надав відповідачу послуги стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800.

Абзацом 6, 7 пункту 32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005р. №720 (далі Правил) передбачено, що споживач зобов'язаний: укласти договір та виконувати його умови; своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Відповідно до п.п. 3.2.1 угод, абонент зобов'язувався своєчасно оплачувати послуги стільникового мобільного зв'язку оператора згідно з діючими тарифами, підтримувати авансовий платіж на рівні не нижче мінімального та сплачувати щомісячну абонентську платню. Абонентська платня сплачується абонентом і в тому випадку, коли надання йому послуг призупинено за несплату наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку. У випадку виникнення заборгованості абонента щодо наданих оператором послуг стільникового мобільного зв'язку, абонент зобов'язаний ліквідувати таку заборгованість протягом 5 днів з моменту, який настав раніше: (а) отримання від оператора відповідного повідомлення, або (б) припинення надання послуг стільникового мобільного зв'язку внаслідок вичерпання авансового платежу нижче мінімального рівня.

У відповідності із п.5 ст.33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Пунктом 219 Правил визначено, що фактичне отримання абонентом обумовленої в договорі тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена абонентом.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість, яка згідно рахунків-фактур становить 6810,89грн., (а.с.28-32) та яка на день розгляду справи не змінилась.

Крім основної суми боргу, позивач просить стягнути з відповідача 205,37грн. - інфляційних та 92,66грн. - 3% річних.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі угоди №1058466 від 19.07.2004р., № 2457766 від 26.04.2007р., №1333266 від 29.03.2005р., №1274724 від 07.02.205р., №2807196 від 30.04.2008р. є договорами про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 6810,89грн. боргу за надані послуги зв'язку підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, вимоги позивача про стягнення 205,37грн. інфляційних та 92,66грн. 3% річних підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" (12446, Житомирська область, Житомирський район, с.Волиця, вул.Чапаєва, 13, код 13565761)

- на користь Приватного акціонерного товариство "Київстар" в особі Київської філії ПрАТ "Київстар" (03110, м.Київ, пр-т Червонозоряний, 51, 36854338) - 7108,92грн. заборгованості, з яких: 6810,89грн. - основний борг, 205,37грн. - інфляційні, 92,66грн. - 3% річних, а також 1411,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 лютого 2012 року.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)