Рішення № 21678406, 29.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.02.12р.Справа № 8/5005/17353/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод", (с. Антонів, Сквирський район, Київська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", (м. Київ)

про стягнення заборгованості за договором поставки № ПР-40486 від 01.08.2009р. у розмірі 132 379,94 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. б/№ від 13.01.12р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" (далі-позивач) звернулося господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № ПР-40486 від 01.08.09р. у розмірі 132379, 94 грн.

Господарський суд міста Києва за поданою заявою ухвалою від 02.11.11р. порушив провадження у справі № 10/469.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.11р. справу № 10/469 направлено за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно автоматичного розподілу справ, справу № 10/469 передано на розгляд судді Дубініну І.Ю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.11р. справу № 10/469 прийнято до свого провадження, у зв'язку з чим вказана справа має номер 8/5005/17353/2011 та призначено до розгляду.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором постачання № ПР-40486 від 01.08.09р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач тричі у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 5120004151856, яке знаходиться в матеріалах справи, що підтверджується направленням ухвали суду на юридичну адресу відповідача витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.12.2011р. за № 12613879.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Статуту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" є повним правонаступником Закритого акціонерного товариства "Перший Київський молочний завод", зареєстрованого Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 13.08.99р., зокрема несе обов'язки та користується правами по всіх угодах, контрактах, договорах, ліцензіях та інших відносинах, які тягнуть за собою правові наслідки.

01.08.2009 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Київський молочний завод", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд", як покупець, було укладено договір постачання № ПР-40486, згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити товар в строки, обумовлені даним договором, згідно замовлення покупця зазначається невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти його та оплатити на умовах, обумовлених в додатку № 4 даного договору "Додаткові умови", вважається невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. договору, ціна товару обумовлюється в специфікації яка додається до договору. Специфікація обумовлюється сторонами в установчій формі (додаток № 1 "Специфікація") та являється невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, постачальник виконує поставку товару на місто відповідно замовленню покупця своїм транспортом та за свій рахунок.

Загальна сума договору складає суму товару отриманого по всім накладним (п. 7.1. договору).

Покупець виконує оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в пункті 6 додатку № 4 до даного договору "Додаткові умови" (п. 7.2. договору).

Позивач стверджує, що на підставі отриманих замовлень відповідача, протягом травня - липня 2011 року позивач поставляв товар на користь відповідача в обумовлені строки, належної якості, асортименті та кількості, на загальну суму 192379, 94 грн.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався. У зв'язку з несплатою відповідачем суми боргу позивач направив відповідачу письмову вимогу № 55 від 19.08.11р., в якій просить відповідача на протязі семи календарних днів з дня отримання цього листа сплатити заборгованість за отриману продукцію в сумі 192 379, 94 грн.

13 вересня 2011 року відповідачем було частково сплачено суму боргу у розмірі 60000, 00 грн.

В подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням розрахуватися за поставлений товар в повному обсязі та в належні строки. Однак, відповідач не здійснив своєчасної оплати боргу позивачу, всупереч взятим на себе зобов'язанням по договору.

Таким чином, як зазначає позивач, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 132379, 94 грн.

На момент розгляду справи відповідач доказів погашення суми заборгованості у розмірі 132379, 94 грн. не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 132379, 94 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, в позовних вимогах на суму 8748, 00 грн. належить відмовити у зв'язку з недоведеністю письмовими доказами, оскільки в матеріалах справи відсутні накладні на які посилається позивач.

При викладених обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у сумі 123631, 94 грн. за поставлений товар, які підтверджуються матеріалами справи.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнфорд" (51200, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 2а; код ЄДПРОУ 35250305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший Київський молочний завод" (09052, Київська область, Сквирський р-н, с. Антонів, вул. Ювілейна, 1; код ЄДРПОУ 30530468) - 123631 (сто двадцять три тисячі шістсот тридцять одна) грн. 94 коп. основний борг, 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 48 коп. витрат по сплаті державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 27.02.12р.