Рішення № 21678206, 28.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.12р.Справа № 18/5005/882/2012 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

про стягнення 35 119,28 грн.

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 дов. від 14.06.11р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та з урахуванням уточнень позовних вимог, просить стягнути 14 600,50 грн. основного боргу ,1137,99 грн. інфляційних, 259,51 грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за усною угодою в частині оплати переданого йому товару відповідно до видаткових накладних № РН-0001339 від 15.06.2010 року, №РН-0001971 від 12.08.2010.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 28.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

встановив:

Позивач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" передав відповідачу - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 хімічну сировину на загальну суму 23900,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0001339 від 15.06.2010 року, №РН-0001971 від 12.08.2010 (а.с. 11-12).

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати переданого товару в повному обсязі.

Враховуючи часткову оплату отриманого відповідачем товару заборгованість останнього складає 14 600,50 грн.

Сторони у справі є учасниками господарських відносин, тому відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог ст.530 ЦК України позивач виставив відповідачу рахунки-фактури № СФ-0001407 від 11.06.2010 року на суму 15 956,50 грн. та №СФ-0001992 від 04.08.2010 року на суму 7 944,00 грн., на підставі яких відповідач повинен був перераховувати кошти.

Судом встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати переданого йому товару в повному обсязі, заборгованість відповідача складає 14 600,50 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач зазначає, що відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 9 300,00 грн. з порушенням строків, у зв`язку із чим, у останнього виник обов`язок сплатити річні та інфляційні.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за видатковими накладними № РН-0001339 від 15.06.2010 року за період з 12.08.2010 року в розмірі 140,35 та №РН-0001971 від 12.08.2010 року за період з 12.09.2010 року по 12.03.2011 року в розмірі 119,16 грн. та інфляційні за цими ж накладними та за такі ж періоди в розмірі 1137,99 грн.

Зробивши розрахунок за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", господарський суд встановив, що інфляційні за вказаний період становлять 1044,11 грн. та річні за вказаний позивачем період складають 258,53 грн. Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних та річних в повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача, витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 10 226,72 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката у даній справі про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 15 998,00 грн., є явно завищеним.

З урахуванням обставин цієї справи, з огляду на розумну необхідність витрат повязаних з оплатою послуг адвоката для даної справи, час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів, суд вважає за необхідне обмежити розмір цих витрат та стягнути на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 15 903,36 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49000,АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛКО Україна" (04128, м. Київ, вул. Стеценко 19, буд.68, р/р26001001326397 в АТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528, код ЄДРПОУ 32856918) 14 600,72 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот грн.72 коп.) основного боргу, 1044,11 грн. (одна тисяча сорок чотири грн. 11 коп.) інфляційних, 258,53 грн. (двісті п'ятдесят вісім грн.53 коп.) річних, 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн.50 коп.) судового збору та 2000,00 грн. (дві тисячі) витрати на юридичну допомогу.

В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

СуддяВ.І. Петрова Повне рішення складено 29.02.2012 року