Постанова № 21676153, 28.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"28" лютого 2012 р. Справа № 14/389 Вищий господарський суд України у складі: суддя Москаленко В.С. –головуючий, судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –АМК),

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2011 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011

за скаргою АМК

на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, м. Київ (далі –відділ ДВС),

зі справи № 14/389

за позовом АМК

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Проперті Інвест", м. Київ (далі –ТОВ "Мрія Проперті Інвест"),

про стягнення штрафу та пені у сумі 80 000 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

АМК –Петрачковича С.С.,

ТОВ "Мрія Проперті Інвест" –не з'яв.,

відділу ДВС –Лебедєвої Л.Ю.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2009, яке набрало законної сили 30.10.2009, позов АМК задоволено: з ТОВ "Мрія Проперті Інвест" стягнуто 40 000 грн. штрафу і 40 000 грн. пені з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, зарахувавши зазначені суми в фонд державного бюджету України.

09.11.2009 господарським судом міста Києва видано наказ № 14/389 про примусове виконання зазначеного рішення (далі –наказ).

АМК звернувся до названого місцевого господарського суду зі скаргою на дії відділу ДВС з виконання наказу від 09.11.2009, в якій просив суд визнати неправомірною і скасувати постанову відділу ДВС від 30.06.2011 про повернення стягувачу наказу та зобов’язати названий відділ виконати наказ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2011 (суддя Мельник С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 (колегія суддів у складі: суддя Зубець Л.П. –головуючий, судді Новіков М.М., Мартюк А.І.), у задоволенні скарги відмовлено. У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що відділ ДВС вчинив усі необхідні дії, спрямовані на виконання наказу.

АМК звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу місцевого і постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення про задоволення скарги на дії відділу ДВС з огляду на порушення попередніми судовими інстанціями приписів Закону України "Про виконавче провадження" (далі –Закон).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема, має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- постановою відділу ДВС від 04.12.2009 № 29142398 відкрито виконавче провадження з виконання наказу;

- постановою відділу ДВС від 12.12.2009 об’єднано у зведене виконавче провадження № 859/13 наказ і наказ господарського суду міста Києва від 09.11.2009 про стягнення з ТОВ "Мрія Проперті Інвест" у доход державного бюджету України 800 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва листом від 25.11.2010 повідомила відділ ДВС про те, що боржником відкрито рахунки у фінансових установах –акціонерному товаристві "Сведбанк" (далі –АТ "Сведбанк") та публічному акціонерному товаристві "Фінексбанк" (далі –ПАТ "Фінексбанк");

- 28.01.2011 відділом ДВС прийнято постанову про арешт коштів боржника у сумі 80 918 грн., що є на всіх рахунках в АТ "Сведбанк" та ПАТ "Фінексбанк";

- згідно з листом АТ "Сведбанк" від 05.04.2011№ 2229 поточний рахунок для ТОВ "Мрія Проперті Інвест" у названій фінансовій установі не відкривався;

- листом ПАТ "Фінексбанк" від 08.04.2011 № 618/19 відділ ДВС повідомлено про те, що під кодом ЄДРПОУ 33144701 (який зазначено в рішенні господарського суду міста Києва від 07.10.2009 та наказі) перебуває інший клієнт банку;

- державний виконавець здійснив вихід за адресою боржника, вказаною у виконавчому документі (наказі), та з'ясував, що ТОВ "Мрія Проперті Інвест" за вказаною адресою не знаходиться, про що було складено акта від 03.02.2011;

- згідно з листами Управління Державної автомобільної інспекції в м. Києві, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у боржника відсутні транспортні засоби, нерухоме майно та цінні папери;

- постановою відділу ДВС від 30.06.2011 наказ повернуто АМК (стягувачу) в зв’язку з тим, що за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржник не розшуканий, право власності на майно не зареєстровано, транспортні засоби відсутні, відомості про рахунки в установах банків відсутні;

- позивач скористався своїм правом на повторне пред’явлення виконавчого документа до виконання і постановою Відділу ДВС від 10.10.2011 повторно відкрито виконавче провадження з виконання наказу.

Відповідно до пунктів 2 і 5 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Попередні судові інстанції, повно та всебічно оцінивши подані сторонами докази і дослідивши фактичні обставини справи, без порушення норм матеріального та процесуального права та з наведенням в оскаржуваних судових рішеннях необхідного мотивування, встановивши здійснення відділом ДВС усіх необхідних виконавчих дій з розшуку майна ТОВ "Мрія Проперті Інвест", які виявилися безрезультатними, беручи до уваги можливість реалізації прав стягувача у межах нового виконавчого провадження, дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності в даному випадку підстав для задоволення скарги АМК на дії відділу ДВС.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують. При цьому посилання скаржника на неналежну оцінку попередніми судовими інстанціями доказів у справі не можуть бути підставами для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки касаційна інстанція відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, ухвала місцевого і постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.10.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 зі справи № 14/389 залишити без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України –без задоволення.

Суддя           В. Москаленко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко