Постанова № 21672774, 18.02.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2011 р. (09:46) Справа №2а-13332/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Рульової О.О., за участю представників сторін: від позивача Березнева С.І.;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006651701/0 від 04 жовтня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманого податку з доходу фізичних осіб ТОВ «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД» за період з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року. За результатами перевірки був складений акт №13855/171/31095642 від 28.09.2010 року, яким встановлено порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7., пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 IV - не в повному обсязі утриманий податок з доходів фізичної особи з сум, виплачених громадянину ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД». Занижено суму податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1405,17 гривень. На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006651701/0 від 04 жовтня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання податок з доходів фізичних осіб у сумі: за основним платежем 1405,17 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,34 гривень. Позивач зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відомості, викладені в акті перевірки щодо неутримання в повному обсязі податку з доходів фізичних осіб, виплачених громадянину ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД, не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені належними документами, тому спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.10.2010 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні встановлено, що вірною назвою позивача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД». Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених в позовної заяві, надав пояснення по суті справи.

Відповідач у судове засідання явку представника не забезпечив, про місце, день та час розгляду справи, сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив про встановлення під час перевірки порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 IV, а саме: позивачем не в повному обсязі утриманий податок з доходів фізичної особи з сум, виплачених громадянину ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД», у звязку з чим занижений податок з доходів фізичних осіб на суму 1405,17 гривень. Представник відповідача зазначає, що податковим органом на підставі пп. «б» пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року були визначені (донараховані) податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб та нараховані штрафні санкції згідно вимог податкового законодавства. Представник відповідача зауважує, що податкове повідомлення рішення прийнято за результатами проведеної перевірки, у звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) головним завданням державних податкових інспекцій є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів (далі - податків, інших платежів) і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим є субєктом владних повноважень та уповноважена здійснювати контроль за додержанням податкового законодавства, за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача суд зобовязаний перевірити, чи здійснювалася Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі в АР Крим невиїзна перевірка дотримання податкового законодавства на підставі закону, чи є достовірними результати перевірки, викладені в Акті, чи прийняте податкове повідомлення-рішення відносно позивача відповідно до вимог податкового законодавства України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД» 23.08.2000 року зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 435276, є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку з доходів фізичних осіб.

Посадовою особою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена невиїзна перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування в бюджет утриманого податку з доходу фізичних осіб ТОВ «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД» за період з 01.01.2009 року по 31.07.2010 року. За результатами перевірки був складений акт №13855/171/31095642 від 28.09.2010 року, яким встановлено порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7., пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 IV - не в повному обсязі утриманий податок з доходів фізичної особи з сум, виплачених громадянину ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД». Занижено суму податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1405,17 гривень.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006651701/0 від 04 жовтня 2010 року, яким визначено податкове зобовязання податок з доходів фізичних осіб у сумі: за основним платежем 1405,17 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 2810,34 гривень.

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню-рішенню, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 IV (надалі Закон №899), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п 1.6. ст. 1 Закону №899 загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх нарахуванні (виплаті); доходів, які підлягають оподаткуванню у складі загального річного оподатковуваного доходу; доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Законом (абз. 2 п. 1.6. ст. 1 Закону №899).

Загальний місячний оподатковуваний дохід дорівнює сумі оподатковуваних доходів, виплачених (нарахованих) протягом такого звітного податкового місяця (абз. 3 п. 1.6. ст. 1 Закону №899).

Відповідно до п.п. 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 Закону №899 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно п 3.5. ст. 3 Закону №899 при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Підпунктом 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону №899 передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм закону, позивач як податковий агент зобовязаний утримати податок від загальної суми місячного доходу працівника зі ставкою 15%.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з позивачем з 01.11.2009 року по 15.09.2010 року, про що свідчать відповідні накази.

Актом перевірки №13855/171/31095642 від 28.09.2010 року встановлено, що розрахунок сум податку з доходів фізичних осіб здійснювався позивачем виходячи з місячного доходу, нарахованому та отриманому ОСОБА_2, а саме: згідно наданими ТОВ «Будівельна компанія «Консоль-Строй ЛТД» до перевірки відомостям нарахування заробітної плати за період з 01.11.2009 р. по 31.07.2010 р. ОСОБА_2 нарахована та виплачена заробітна плата в сумі 7657,58 грн., податок з доходу фізичних осіб склав 803,62 грн.

Зазначені обставини підтверджуються наданими позивачем доказами - відомостями про нарахування та виплату заробітної плати, які містять підпис уповноваженої особи роботодавця та працівників, отримавши заробітну плату, звітами про перерахування заробітної плати, розрахунками заробітної плати ОСОБА_2В.(розрахункові листи), податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (ф.1-ДФ).

Разом з тим, згідно акту перевірки посадовими особами податкового органу під час перевірки були прийняти до уваги письмові пояснення громадянина ОСОБА_2, відповідно до яких заробітна плата за грудень 2009 р. квітень 2010 р. була йому виплачена в розмірі 1500,00 грн. за кожний звітний період, за липень 2010 р. - 1300,00 грн., та відомості про нарахування заробітної плати за нарядами, відповідно до яких заробітна плата за листопад 2009 р. виплачена ОСОБА_2 у розмірі 1596,50 грн., за травень 2010 р. - 2720,62 грн., за червень 2010 р. 2158,11 грн.

На підставі зазначених документів, а саме: скарги громадянина ОСОБА_2, відомостей нарахування заробітної плати за нарядами, позивачу були донараховані податкові зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на суму 1405,17 гривень.

Надаючи оцінку зазначеним доказам, які, на думку податкового органу, свідчать про заниження позивачем сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих з доходу ОСОБА_2, суд зауважує, що зазначені документи у розумінні ст. ст. 69, 70 КАС України не є належними та допустимими доказами на підтвердження загального місячного доходу, виплаченого ОСОБА_2, оскільки надані відповідачем наряди не підписані уповноваженою особою позивача, не містять підписи особи, яка отримала заробітну платню за цими нарядами, а відтак не містять фактичних даних, на підставі яких можливо встановити суму отриманого, зокрема ОСОБА_2, доходу. Взагалі відповідачем не надано доказів джерела отримання цих нарядів, при цьому представник позивача заперечував проти факту нарахування та виплати заробітної плати робітникам за цими нарядами.

З тих же міркувань суд не приймає до уваги відомості, викладені в скарзі ОСОБА_2 до прокуратури м. Сімферополя, оскільки ці відомості не підтверджені первинними бухгалтерським документами позивача.

Таким чином в порушення ст. 71 КАС України, відповідно до якої тягар доказування правомірності прийнятого рішення покладеній саме на субєкта владних повноважень, відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заниження податку з доходів фізичних осіб позивачем на суму 1405,17 гривень.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що висновки відповідача про заниження податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб позивачем є припущенням з боку посадових осіб відповідача, яке не підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак акт перевірки №13855/171/31095642 від 28.09.2010 року, скарга ОСОБА_2, наряди не можуть бути взяти до уваги судом в якості доказів порушення позивачем правил оподаткування.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також суд вважає можливим стягнути на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 18.02.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 23.02.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0006651701/0 від 04 жовтня 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Консоль - Строй ЛТД» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання її копії.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.