Постанова № 21672735, 27.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2011 р. (о 17:15) Справа №2а-13209/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю представників сторін:

від позивача Бахарєва Н.Ю.,

від відповідача Бабіч Л.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбій»

про стягнення адміністративно-господарської санкції,

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбій» із вимогами про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 22876,00 гривень за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” зобовязаний виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідач зобовязаний сплатити відповідним відділенням фонду адміністративно-господарські санкції, які дорівнюють середньорічній заробітній платі роботодавця за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів та не зайняте ними. Приймаючи до уваги, що відповідач повинен був забезпечити у 2009 році працевлаштування 7 інвалідів, у нього фактично працював лише 5, що підтверджується відомостями наданого відповідачем звіту за формою №10-ПІ. Отже, відповідач повинен сплатити адміністративно-господарську санкцію в розмірі 22876,00 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та письмових пояснень.

Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував, зазначив, що підприємство приймало всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів, на підприємстві працювало пять інвалідів, необхідна кількість інвалідів не була працевлаштована у 2009 році не з вини відповідача, у звязку з чим, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орбій» зареєстровано у якості юридичної особи, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, про що свідчить довідка Головного управління статистики в АР Крим від 15.09.2010 року № 05.3-8.1/2360.

Таким чином, відповідач є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок, підстави та умови участі субєктів господарювання в реалізації державний гарантій для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами регулюється Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875.

Відповідно до статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до частини 9 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні ” від 21.03.1991 року № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач визначив норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 7 місць. Він зазначив середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, що працювали у 2009р. у кількості 178 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність склала 5 осіб; кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” склала 7 осіб; фонд оплати праці штатних працівників склав 2035,5 тис. гривен, при цьому середньорічна заробітна плата штатного працівника становіть 11435,40 гривен.

Судом встановлено, що посадовими особами позивача була проведена перевірка виконання ст. 19.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідачем. В ходе перевірки були виявлені розбіжності у показниках рядка 04,05,06. За результатами перевірки складений акт від 16.08.2010 року, який був отриманий представником відповідача

Судом встановлено, що на відповідача не поширюється пільга передбачена частиною 1 статті 20 Закону, яка встановлює сплату санкції в розмірі 50% середньорічної заробітної плати, оскільки така пільга передбачена виключно для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб.

Таким чином, відповідач був повинен до 15 квітня 2010 року самостійно визначити та сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем до Джанкойського міськрайонного центру зайнятості інформація про потребу в робітниках з числа осіб з обмеженими фізичними можливостями за формою звітності №3-ПН з відміткою про вільні робочі місця для працевлаштування інвалідів надавалася лише 24.04.2009 року та 01.12.2009 року, що підтверджується довідкою Джанкойського міськрайонного центру зайнятості від 14.10.2010.

Однак, у відповідності до положень ч. 4 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Приймаючі до уваги, що створення робочого місця та працевлаштування інваліду можливо лише після виконання відповідачем обовязку, передбаченого частиною 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення” про необхідність подання до центру зайнятості відповідних звітів, які подаються щомісячно, тоді як цього обовязку відповідач виконав не в повному обсязі подав лише два звіту № 3-ПН замість двонадцяти.

Таким чином, Закон не вимагає від підприємства самостійно займатися пошуком інвалідів, але відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" саме на підприємство покладено надання до центру зайнятості відповідних звітів. У звязку з чим, суд зазначає, що невиконання приписів Закону стаття (18 Закону № 875-ХІІ) є підставою для застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій.

Таким чином, суд не може погодиться із доводами представника відповідача стосовно того, що у 2009 році не було працевлаштоване необхідне кількість інвалідів не з вини підприємства, оскільки, відповідачем не доведено належним чином інформування відповідних державних органів з працевлаштування про вільні робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів відповідно до діючого законодавства.

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2009 році 2 інваліда, також не надано доказів сплати адміністративно-господарської санкції у розмірі 22876,00 гривень, натомість позивач надав суду наявність такої заборгованості.

За таких обставин позовні вимоги Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 27.01.2011 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 01.02.2011 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орбій» (ідентифікаційний код 32066228) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 22876,00 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.