Постанова № 21672611, 17.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

17 листопада 2011 р. <Текст >Справа №2а-10156/11/0170/3 (17:48) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікітін і компанія-2005" <Список ><Позивач в особі >

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АРК <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправним та скасування рішення

За участю представників сторін:

Від позивача Луткова Н.В., нак.,

Від відповідача ОСОБА_3, дов.,

Свідок (ревізор) ОСОБА_4

Суть справи:

ТОВ «Нікітін і компанія-2005» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Регіонального управління Державного департаменту за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення № 010836/01101-32 від 15.07.11 р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.08.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Податкового кодексуУкраїни в частині порядку проведення фактичних перевірок, відсутність порушень податкового законодавства, зокрема ст. 15-2, ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що позивачем порушені вимоги ст. 15-2, ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, зокрема відсутність інформації «Куріння шкодить вашому здоровю», порушення порядку реалізації алкогольних напоїв на розлив.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши всі матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. № 1698, до компетенції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України віднесено ліцензування видів господарської діяльності повязаної з виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, оптовою торгівлею спиртом етиловим, коньячним, плодовим, оптовою торгівлею алкогольними напоями, а також виробництвом тютюнових виробів, оптовою торгівлею тютюновими виробами.

Згідно до Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим, затвердженого директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України, а саме п.1.1 Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим є територіальним органом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, який функціонує у складі Державної податкової адміністрації в АР Крим.

Таким чином, РУ ДСАТ ДПА в АРК є субєктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

З урахуванням субєктного складу та змісту спірних правовідносин справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

ТОВ «Нікітін і компанія-2005» (ЄДРПОУ 33671844) зареєстровано Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 15.09.2005 р. за адресою: 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Халтуріна, буд. 36, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 066034.

17.06.11 р. відповідачем було проведено фактичну виїзну перевірку ТОВ «Нікітін і компанія-2005» з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, за результатами якої встановлено порушення позивачем ст. 15-2, ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481 від 19.12.95 р., а саме відсутність наочної інформації про заборону куріння тютюнових виробів, факт реалізації горілки на розлив без статусу у магазина громадського харчування, про що було складено акт реєстр.№ 3647/263/32-01.

З акту перевірки вбачається, що перевірка ТОВ «Нікітін і компанія-2005» була проведена у присутності директора Луткової Н.В., яка підписала акт перевірки без заперечень.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавств є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

15.07.11 р. відповідачем на підставі акту перевірки реєстр.№ 3647/263/32-01 від 17.06.11 р. відповідно до абз. 7-8 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481 від 19.12.95 р., зокрема за відсутність у приміщенні магазину наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!» та продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці не субєктом господарювання громадського харчування, підприємством з універсальним асортиментом товарів, було винесено рішення № 010836/01101-32 про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Нікітін і компанія-2005» у сумі 10200,00 грн.

В описовій частині акту реєстр.№ .№ 3647/263/32-01 зазначено, що в ході перевірки встановлений факт відсутності інформації «куріння заборонено», встановлено факт реалізації горілки Lubotinn 0.5 л. Пшенична 40% 15.04.11 р. на розлив, вибито чек у відділі № 5, який реалізує 50 гр. горілки за ціною 4,8 грн.

Стосовно виявленого за результатами перевірки факту відсутності інформації «куріння заборонено» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 15-2 Закону України № 481 “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 17 Закону України № 481 за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, у разі нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, - у розмірі 3400 гривень.

Відповідно до п. 25 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 р. № 218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за № 679/6967, за їх порушення суб'єкти підприємницької діяльності та їх уповноважені особи несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" № 2899 від 22.09.2005 р. у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Відповідно до ст.20 Закону України № 2899 від 22.09.2005 р. особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з поясненнями позивача про відсутність наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту «куріння заборонено», вказане було розміщено на дверях магазину.

Суд звертає увагу на те, що до акту перевірки позивачем щодо відсутності заборони куріння були надані пояснення наступного характеру: висіли дві таблиці: одна про заборону продажу тютюнових виробів неповнолітнім, а інша про заборону куріння. На момент перевірки про заборону куріння табличка, яка була прикріплена на місці розрахунку була відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Фотографії, які надані позивачем до матеріалів справи, зроблені на іншу дату, ніж дата проведення перевірки; не підтверджений факт наявності вказаної таблиці у день проведення перевірки. В акті перевірки в даній частині заперечень та пояснень позивач не зробив.

Вказані фотокартки зроблені раніше, ніж проведено перевірку позивача, а саме 13.06.11 р. при проведенні перевірки 17.06.11 р., що нівелює належність та допустимість вказаних фотокарток як належних доказів по даній справі.

Позивачем не надано доказів на підтвердження відсутності правопорушення ним вимог ст. 15-2 Закону України № 481 в частині розміщення наочної інформації, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту «куріння заборонено», не надано доказів протиправності дій відповідача в частині застосування фінансових санкцій за вищезазначене правопорушення.

Щодо виявленого за результатами перевірки факту реалізації позивачем горілки Lubotinn 0.5 л. Пшенична 40% 15.04.11 р. на розлив суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 16 ст. 15-3 Закону України № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до ч. 7 ст. 17 Закону України № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, зокрема за порушення вимог статті 15-3 цього Закону накладається штраф у розмірі 6800 гривень.

В описовій частині акту реєстр.№ .№ 3647/263/32-01 зазначено, що в ході перевірки встановлено факт реалізації горілки Lubotinn 0.5 л. Пшенична 40% 15.04.11 р. на розлив, вибито чек у відділі № 5, який реалізує мв 50 гр. горілки за ціною 4,8 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля це - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі, на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Відповідно до п. 2, 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 р. № 854, роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці здійснюється тільки підприємствами громадського харчування та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус підприємств громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до п. 2) ч. 7 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів у сфері роздрібної торгівлі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833, торговельним об'єктом у сфері роздрібної торгівлі є магазин, який може бути, зокрема, універсальним, спеціалізованим, вузькоспеціалізованим, комбінованим, неспеціалізованим (за товарним асортиментом).

Відповідно до п. 3.1.5. Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 24 жовтня 2005 р. N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2005 р. за N 1350/11630за спеціалізацією магазини поділяють в тому числі на неспеціалізовані (універсальні) - різновид магазину, асортимент якого включає широку (5 і більше) номенклатуру товарних групп, до яких зокрема відносяться гастроном, продтовари, універсам та інш.

З аналізу чинного законодавства випливає, що асортиментом називають певну сукупність товарів, які об'єднують за окремими ознаками (призначення, сировина, розмір, спосіб виробництва) з огляду на велике соціально-економічне значення, оскільки від нього залежить повнота задоволення споживчого попиту і якість торгового обслуговування суб'єктів ринку.

Тобто торговий асортимент - це сукупність товарів, що формується організацією торгівлі чи громадського харчування з урахуванням її спеціалізації, споживчого попиту й матеріально-технічної бази, вказані товари повинні бути гармонізовані за однорідністю груп та кодуванню.

Загальною спільною ознакою товарних асортиментів є функціональні властивості та властивості соціального призначення товарів, зокрема - хлібобулочні, молочні, плодоовочеві, взуттєві, одежні та інші групи товарів, об'єднані за функціональним або соціальним призначенням, в основі чого лежать товарні групи, які підрозділяються на підгрупи, види, найменування і сорти. Вказане залежить від асортиментного профілю.

Посилання позивача на те, що реалізуємий ним асортимент товарів свідчить про універсальність магазину та надає право на розлив алкогольних напоїв згідно положень Закону України № 481, є необгрунтованими, непідтвердженими відповідними доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), які визначають предмет доказування. Зміст фактичних даних повинен відповідати їх формі, а саме документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, тобто мати ознаку допустимості, що виключає суперечливість поєднання змісту та форми доказу. Останній критерій є обовязковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, що, в свою чергу, визначає якісну оцінку вже наявного доказу як належного та допустимого, тобто дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

В матеріалах справи наявна копія асортименту реалізуємої продукції позивача на 2010-2011 рр., погодженої СЕС відповідно до вимог Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі СанПиН 5781-91, з якого вбачається, що асортимент продукції позивача наступний:

- хлібобулочні вироби,

- ковбасні вироби,

- мясні полуфабрикати,

- рибні полуфабрикати,

- кисло-молочні продукти,

- консерви (рибні, мясні, овочеві),

- соки, кофе, чай, вода,

- крупи, сахар, мука, макаронні вироби,

- кондитерка (крім кремових)

- гумка,

- тютюнові вироби,

- лікеро-водочні вироби,

- вино,

- приправи, спеції,

- пиво.

Відповідно до п. 6 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви товарів.

Вказані вище товари асортименту продукції позивача згідно з УКТЗЕД відносяться до п.п.16,17,19 номенклатури груп товарів, тобто складають саме 3 групи товарів, що свідчить про те, що магазин позивача не відноситься до неспеціалізованого (універсального) різновиду магазину, асортимент якого включає широку (5 і більше) номенклатуру товарних груп.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують належність магазину до категорії універсальних, що надає право на розлив алкогольних напоїв вроздріб.

Позивачем надані пояснення до акту перевірки, згідно з якими в чеці пробито 0,100 гр. водки. Так як у відділі № 5 здійснюється реалізація алкогольних напоїв, з огляду на слабку способність покупців прибігла до реалізації недорогої водки на розлив.

Відтак, посилання позивача на відсутність факту реалізації горілки Lubotinn 0.5 л. Пшенична 40% 15.04.11 р. на розлив спростовуються матеріалами справи, зокрема чеком відділу № 5, копія якого наявна в матеріалах справи, який є належним доказом факту продажу в розумінні Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 за № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 105/5296.

Посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки не відповідають чинному законодавству за тих підстав, що недотримання податковим органом процесуальних вимог законодавства під час проведення перевірки субєкта господарювання не звільняє останнього від відповідальності за допущені ним порушення вимог чинного законодавства, в тому числі від сплати штрафних (фінансових) санкцій у встановленому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивач, звертаючись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів повинен обґрунтувати свої позовні вимоги. Позивачем не надано належних обґрунтувань та підтверджуючих доказів щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 17.11.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 21.11.11 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

<Текст >

Суддя <підпис >Шкляр Т.О.

<Текст >