Рішення № 21669702, 20.02.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-808/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2012 року Соломянський районний суд м. Києва

у складі : головуючого судді - Оксюти Т.Г.

при секретарі - Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

Посилається на те, що 22.11.2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СNL-007/210/2005, який складається з двох частин, які нероздільно повязані між собою, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 60000 доларів США 00 центів, зі сплатою фіксованої процентної ставки, яка становить 11,50% річних, строком до 25.11.2011 року.

Зазначає, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна»повністю виконав свої зобовязання перед ОСОБА_1 за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року.

Відповідач не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе договірні зобовязання.

За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник зобовязана сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 по договору кредиту №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року станом на 18.07.2011 року становить 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн. та пеня за прострочення виконання зобовязань складає 518600,23 грн.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала частково та пояснила, що відповідач сплатила заборгованість за кредитом в сумі 24056 доларів США 57 центів, залишок за кредитом становить 35943 доларів США 43 цента.

ТОВ «ОТП Факторинг»зазначає, що сума несплачених відсотків за користування кредитом розрахована за період з 26.05.2006 року по 18.07.2011 року і становить 7849 доларів США 21 цент.

Однак, така сума процентів не відповідає дійсності, оскільки згідно умов кредитного договору №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року процентна ставка є фіксованою, становить 11,50% річних та нараховується кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування.

05.11.2010 року банком призупинено нарахування відсотків за користування кредитом.

Як вбачається, за період з 26.11.2008 року по 01.07.2009 року на суму 36007 доларів США 82 цента за 217 днів користування нараховано 11,50% річних.

Розмір процентів становить 2165 доларів США 37 центів.

За період з 01.07.2009 року по 05.11.2010 року становить 5570 доларів США 51 цент.

Таким чином, загальний розмір процентів становить 7735 доларів США 88 центів.

ТОВ «ОТП Факторинг Україна»предявлено також вимогу про стягнення пені у сумі 66854 доларів США 78 центів за період з 05.11.2010 року по 18.07.2011 року. Проте, заявлена позивачем пеня у два рази перевищує суму заборгованості за кредитом.

На підставі вищевикладеного вважає, що розмір відсотків та пені значно завищений позивачем, а тому просила у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Представник відповідача не заперечувала проти наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року, проте у значно меншому розмірі, а саме 35943 доларів США 43 цента.

Вислухавши думку представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 22.11.2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №СNL-007/210/2005, який складається з двох частин, які нероздільно повязані між собою, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в іноземній валюті в сумі 60000 доларів США 00 центів, зі сплатою фіксованої процентної ставки, яка становить 11,50% річних, строком до 25.11.2011 року.

Встановлено, що позивач повністю виконав свої зобовязання перед ОСОБА_1 за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року здійснивши перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточний рахунок позичальника, відкритий у банку.

Однак, взяті на себе зобовязання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами в передбачені кредитним договорами строки в односторонньому порядку ОСОБА_1 виконувати відмовляється.

За порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, позичальник зобовязана сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожний день прострочки, що передбачено п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору.

Позивача просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року в сумі 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн., з яких: 35943 доларів США 43 цента, що еквівалентно 286505,08 грн. залишок заборгованості за кредитом; 7849 доларів США 21 цент, що еквівалентно 62566,05 грн. несплачені відсотки за користування кредитом.

Представник відповідача заперечувала проти нарахованої суми заборгованості з урахуванням відсотків посилаючись на те, що вони є значно завищеними, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 22.11.2005 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_1 був укладений кредитним договір, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобовязання щодо виконання даного договору.

Згідно п. 3 кредитного договору №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року сторони домовились, що для розрахунку відсотків за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка 11,50% річних.

Кредитний договір №СL-006/733/2006 від 22.11.2005 року є чинним та не був визнаний недійсним в судовому порядку.

Таким чином, загальна заборгованість ОСОБА_1 по договору кредиту №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року станом на 18.07.2011 року становить 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн., з яких: 35943 доларів США 43 центи, що еквівалентно 286505,08 грн. залишок заборгованості за кредитом; 7849 доларів США 21 цент, що еквівалентно 62566,05 грн. несплачені відсотки за користування кредитом.

Розрахунок наданий позивачем щодо нарахування заборгованості та відсотків за несвоєчасне повернення кредиту станом на 18.07.2011 року в сумі 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн. є вірним.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання в повному обсязі, а відповідач ОСОБА_1 всупереч умовам кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобовязання.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено у письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Сплата заборгованості по відсотках за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом обумовлена договором і підлягає стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасила суму кредиту та відсотки за користування ним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідач ОСОБА_1 не сплативши у вказаний в договорі строки кредит, порушила вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

На підставі вищевикладеного, суд приходить о висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року в сумі 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн., з яких: 35943 доларів США 43 центи, що еквівалентно 286505,08 грн. залишок заборгованості за кредитом; 7849 доларів США 21 цент, що еквівалентно 62566,05 грн. несплачені відсотки за користування кредитом.

Позивач також просив стягнути з відповідача пеню в сумі 518600,23 грн., на що слід зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 251 ЦК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Залишок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року становить 35943 доларів США 43 центи, що еквівалентно 286505,08 грн. та по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 7849 доларів США 21 цент, що еквівалентно 62566,05 грн.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розрахунок наданий позивачем щодо нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту станом на 18.07.2011 року в сумі 518600,23 грн. є значно завищеним.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту, та вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 пеню в сумі 10000,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна»суми сплаченого судового збору 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 554, 625, 651, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д заборгованість по договору кредиту №СNL-007/210/2005 від 22.11.2005 року в сумі 43792 доларів США 64 цента, що еквівалентно 349071,13 грн. та пеню за прострочення виконання зобовязань в сумі 10000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», код ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня ухвалення рішення.

Суддя