Рішення № 21668559, 28.02.2012, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/2020/962/2012 Справа № 2020/1566/2012 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Чайка І.В.,

при секретарі Кошкіної Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що 12.06.2008 року між ПАТ КБ “ПриватБанк”( далі- Банк) та відповідачем було укладено кредитний договір № HAA0GA0000000005, та додаткову угоду № 1 до нього від 27.11.2009 року, за якими позичальнику були надані грошові кошти в розмірі 53652,75 доларів США зі сплатою 15 % на рік на строк до 12.06.2028 року включно. Позичальник ОСОБА_1 зобов”язався здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно з умовами кредитного договору, а у випадку порушення ним зобов”язань щодо сплати кредиту, відсотків, винагород, сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не менше 1 грн. за кожний день, та при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов”язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову. Прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року Банк виконав своєчасно та належним чином, надавши позичальникові грошові кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року ОСОБА_1 належним чином не виконує. Боржнику був направлений лист щодо необхідності погашення заборгованості та виселення з квартири, однак зазначені порушення не усунуті. Крім того, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконуються належним чином і по теперішній час. У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року ОСОБА_1 станом на 15.09.2011 року має загальну заборгованість в розмірі 73857,57 доларів США, що еквівалентна 588644,83 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.06.2008 року між Банком та відповідачем укладено договір іпотеки та 27.11.2009 року укладено додатковий договір № 1 до вказаного договору іпотеки, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 32.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В зв”язку з тим, що ОСОБА_1 зобов”язання за крединим договором не виконує, добровільно предмет іпотеки не передав, з житла не виселився, позивач звернувся до суду із позовом для захисту своїх прав.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що з моменту підписання кредитного договору та до грудня 2008 року відповідач сумлінно виконував прийняти на себе зобов*язання, але з 2008 року погіршилося його матеріальне становище, що стало перепоною в належному виконанні зобов*язань. Згідно до умов укладеного між сторонами договору про іпотечний кредит Банк вправі був розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки лише після направлення вимоги про усунення порушення іпотекодавцю та Боржнику і невиконання її останнім у 30-ті денний строк. Таку вимогу відповідач не отримував, як і не отримував вимогу про виселення з квартири.

Суд,заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2008 року між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № HAA0GA0000000005, та додаткову угоду № 1 до нього від 27.11.2009 року, за якими позичальнику були надані грошові кошти в розмірі 53652,75 доларів США зі сплатою 15 % на рік на строк до 12.06.2028 року включно, на наступні цілі: 47950,26 доларів США на споживчі цілі, 1380,00 доларів США на сплату винагороди за надання фінансового інструменту у момент надання кредиту, 340,25 доларів США для сплати страхового платежу страхування майна за договором страхування майна за перший рік дії кредиту, 230,00 доларів США для сплати страхових платежів за договором особистого страхування на перший рік дії кредиту, 5702,50 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та порядку, передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 даного Договору.

Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати з 10 по 15 числа кожного місяця позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді, комісії.

Позичальник зобов”язався здійснювати погашення кредиту, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно з умовами кредитного договору, що передбачено п.п. 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 8.1.1..

Пунктами 5.1., 8.4. кредитного договору № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 27.11.2009 року) закріплено обов”язок позичальника у випадку порушення ним зобов”язань щодо сплати кредиту, відсотків, винагород, сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не менше 1 грн. за кожний день.

Відповідно до п. 5.3. кредитного договору при порушенні Позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов”язань, передбачених Кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов”язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року Банк виконав своєчасно та належним чином, надавши позичальникові грошові кошти.

У свою чергу, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року ОСОБА_1 належним чином не виконує. Боржнику був направлений лист щодо необхідності погашення заборгованості, однак зазначені порушення не усунуті. Крім того, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконуються належним чином і по теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року ОСОБА_1 станом на 15.09.2011 року має заборгованість в розмірі 73857,57 долларів США, яка за курсом 7,97 відповідно до повідомлення НБУ від 15.09.2011 року становить 588644,83 грн., яка складається з наступного:

- 46038,07 доларів США (еквівалент 366923,42 грн.) - заборгованість за кредитом;

-12671,23 долларів США (еквівалент 100989,70 грн.) - заборгованість по процентам за користування кредитом;

-3444,94 доларів США (еквівалент 27456,17 грн.) - заборгованість з комісії;

-8156,43 доларів США (еквівалент 65006,75 грн.) - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

-31,37 доларів США (еквівалент 250 грн.) - штраф фіксована частина;

-3515,53 доларів США (еквівалент 28018,77 грн.) - штраф процентна складова.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.06.2008 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки (реєстраційний номер 2917) та 27.11.2009 року укладено додатковий договір № 1 до вказаного договору іпотеки (реєстраційний номер 6093), згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартири, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 32.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 2.3.7 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, зазначеної в п. 8.1., у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 (зокрема порушення позичальником будь-якого із зобов”язань, передбачених умовами цієї угоди, у тому числі при порушенні цільового використання кредиту).

Відповідно до п.п. 16.7.1 Договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання іпотекодавцем якого-небудь із зобов”язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Стаття 526 ЦК України закріплює загальні умови виконання зобов”язання: “Зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності цих вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.”

“Якщо в зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). - ч. 1 ст. 530 ЦК України.

В ч. 1 ст. 625 ЦК України закріплено правило за яким боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання.

За ст. 589 ЦК України: “У разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов”язання, необхідних витрат, понесених у зв”язку із пред”явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором”

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України: “Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.”

Згідно з ч. 2 ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов”язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави, у випадках, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд не може погодитися з запереченнями представника відповідача відносно того, що відповідачу не надсилалася вимога про усунення недоліків виконання зобов*язання.

Матеріали справи містять таку вимогу № 20.0.0.2/14-357 від 02.03.2011 року ( а.с.28). Згідно зворотного повідомлення відповідач не з*явився за рекомендованим листом Банк до пошти. Крім того, до цього часу відповідач ні яким чином не відреагував на цю вимогу,що свідчить про його не бажання виконувати зобов*язання.

Суд вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача стосовно виселення відповідача з квартири.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, ч. 1 ст. 40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на думку суду на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 58-60, 88, 209 215 , 217 ЦПК України, , суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAA0GA0000000005 від 12.06.2008 року та додатковою угодою № 1 до нього від 27.11.2009 року в розмірі 73857,57 Долларів США, що за курсом НБУ 7.97 станом на 15.09.2011 року складає 588644,83 грн., звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 48,6 кв.м., житловою площею 32.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. , шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки від 12.06.2008 р., реєстраційний № 2917, та додаткового договору № 1 до нього від 27.11.2009 р., реєстраційний номер 6093) Публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк”(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській обл. 03.11.2007 року, договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській обл. 03.11.2007 року, судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1708,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу 120,00 грн.

В інший частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення.

Мотивоване рішення виготовлено 01.03.2012 року.

Суддя:І. В. Чайка