Постанова № 21663149, 23.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2012 р. справа №24/117/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівБойченка К.І., Діброви Г.І.

від позивача:не з»явився

від відповідача:ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 20.02.2012р.

ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 20.02.2012р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ

на рішення господарського суду Луганської області

від09.12.2011 року

у справі№24/117/2011 (суддя Рябцева О.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області

до відповідача Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ простягнення суми попередньої оплати в розмірі 92200грн.

ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 92200грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.11р. позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ суму попередньої оплати в розмірі 92200грн. Рішення обгрунтоване доведеністю факту прострочки поставки товару відповідачем.

Відповідач, Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та неповним з”ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 09.12.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник посилається на не виконання саме позивачем умов договору щодо самовивозу продукції, в зв»язку з чим правові підстави для повернення суми попередньої оплати відсутні.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області до судового засідання, яке відкладалося не з»явився, але через канцелярію суду надіслав клопотання, в якому просить розглянути справу за наявними матеріалами справи та врахувати відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін. Судова колегія розглянула клопотання та прийняла до розгляду.

Скаржником, Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ надані пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач, Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ надав доповнення до апеляційної скарги, а також клопотання, в якому просить долучити в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові документи. Судова колегія розглянула клопотання та задовольнила, оскільки у відповідача не було часу для надання даних документів.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.05.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр»та Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Полімерформ»був укладений договір №57 ( далі по тексту договір), відповідно до умов п. 1 якого виробник приймає на себе зобов»язання виготовити та поставити на адресу позивача: сито грохота модульного типу з високозносостійкого поліуретану площею 0,18 м2 (300х600), розмір вічка 20х20, кількістю 140 (сто сорок) штук; сито грохота модульного типу з високозносостійкого поліуретану площею 0,18 м2 (300х600), розмір вічка 5х5, кількістю 140 (сто сорок) штук; сито неармоване глухе грохота модульного типу з високозносостійкого поліуретану (СМП-Г5) площею 0,18 м2 (300х600), розмір вічка 20х20, кількістю 24 (двадцять чотири) штуки; сито неармоване глухе грохота модульного типу з високозносостійкого поліуретану (СМП-Г8) площею 0,18 м2 (300х600), розмір вічка 20х20, кількістю 28 (двадцять вісім) штуки; під ситники для кріплення сита до грохоту кількістю 189 (сто вісімдесят девять) штук м/п; хомути кількістю 210 (двісті десять) штук; планки кількістю 210 (двісті десять) штук; гайки М-16.5 (ДСТУ 5915-70) кількістю 840 (вісімсот сорок) штук, а позивач зобовязався прийняти та оплатити продукцію.

Згідно умов п. 2.2, 2.3 договору, загальна вартість продукції складає 184020 грн., оплата якої здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів позивача на розрахунковий рахунок відповідача в два етапи: на першому етапі позивач здійснює оплату продукції в розмірі 50%, що складає 92010 грн., протягом пяти банківських днів з моменту підписання договору; на другому етапі позивач перераховує залишок суми в розмірі 92010 грн.- протягом пяти днів з моменту отримання позивачем письмового підтвердження відповідача по факсу про повну готовність продукції.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що відвантаження здійснюється зі складу відповідача протягом 60-ти банківських днів з моменту надходження передплати по першому етапу, включаючи повне виконання п. 2.3 договору.

Договір набирає чинність з моменту його підписання і діє до 31.11.2008. ( п. 7.1 договору).

На виконання п. 2.3 договору, позивачем в якості передплати перераховано відповідачу 92200грн., що підтверджується банківськими виписками від 04.06.2008 на суму 55200 грн., від 23.07.2008 на суму 37000 грн. та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ухвали господарського суду Житомирської області від 31.08.2010р. по справі №7/173-Б Товариство з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області є банкрутом та знаходиться в стадії ліквідації.

На думку позивача, Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ, зобов»язання з виготовлення та поставки продукції не виконані, тому позивачем на його адресу направлено вимогу №1/10-2011 від 17.10.2011р. про повернення суми попередньої оплати у розмірі 92 200грн., що підтверджується поштовою квитанцією з описом вкладення.

Відповідачем вимога про повернення суми передплати залишена без відповіді та задоволення, в зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 92200грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ( ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи та правомірно встановлено господарським судом, позивачем перераховано передплату в розмірі 92200грн. Згідно п. 1.2 договору умовою поставки є самовивіз замовником зі складу виробника за рахунок замовника. При цьому, в п. 2.3 сторони передбачили, що замовник на другому етапі перераховує залишок суми в розмірі 92010 грн.- протягом пяти днів з моменту отримання позивачем письмового підтвердження відповідача по факсу про повну готовність продукції.

Відповідно до п. 3.1 договору, відвантаження продукції здійснюється на складі продавця протягом 60 банківських днів з моменту надходження передплати за першим етапом, включая повне виконання п. 2.3 даного договору.

В матеріалах справи є лист №104 від 29.07.2008р. щодо готовності продукції до відвантаження, який направлений засобами факсимільного зв»язку, як того вимагає п. 2.3 договору. Приймаючи до уваги, що умовами договору сторони встановили обов»язок відповідача направлення листа про готовність продукції до відвантаження саме засобами факсимільного зв»язку, а не поштою, тому судова колегія приймає даний лист №104 від 29.07.2008р. як належний доказ виконання відповідачем умов п. 2.3 договору.

Оцінюючи обгрунтованість вимог позивача, суд апеляційної інстанції виходить також з того, що відповідачем належним чином виконані зобов»язання з виготовлення продукції у строк, встановлений п. 3.1 договору, про що свідчать технологічні картки, а позивачем не виконані зобов»язання з повної оплати виготовленої та готової до відвантаження продукції.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, судова колегія дійшла висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду, до якого застосовуються положення глави 61 Цивільного кодексу України, які не передбачають повернення суми передплати.

За позовною заявою позивачем заявлені вимоги про стягнення суми передплати на підставі вимог ст. 693 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини щодо повернення суми передплати за договором поставки, а норма ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується за відсутності будь-якої правової підстави ( договору тощо).

Позивачем ні заяв, ні клопотань відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України не надано, а суд апеляційної інстанції не може самостійно виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, неналежного виконання відповідачем умов згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором зобов»язань щодо виготовлення продукції та її готовності до поставки, а також правових підстав для повернення суми передплати за договором підряду, тому судова колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави для повернення саме суми передплати в розмірі 92200грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції неповно з»ясував всі обставини, що мають значення для справи та невірно застосував норми матеріального права, що у відповідності до приписів п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення, а у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 92200грн. відмовляється.

Крім того, відповідачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 922грн., в зв»язку з надмірною оплатою, видавши довідку.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2011 року у справі №24/117/2011 задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2011 року у справі №24/117/2011 скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області до Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 92200грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росукркар»єр», с. Червоногранітне Житомирської області (12135, Житомирська область, с. Червоногранітне, вул. Леніна, 1, ЄДРПОУ 33997585) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ (91055, м. Луганськ, вул. Луначарського, 34, ЄДРПОУ 05389497) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 922грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Полімерформ», м. Луганськ судовий збір в розмірі 922грн. у зв»язку з надмірною оплатою.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді К.І. Бойченко

Г.І. Діброва

Надр.6 прим:

1 у справу;

2,3 позивачу;

4 відповідачу;

5 ДАГС;

6ГС Луг. обл.