Рішення № 21663078, 28.02.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 рокуСправа № 09/5026/156/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1, за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" с.Сигнаївка Шполянського району до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" с.Березняки Смілянського району про стягнення 32539,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 32539,99 грн. боргу за послуги зі складського зберігання зерна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору складського зберігання від 25.07.2011 року №112 позивач зберігав належне позивачу зерно соняшника та кукурудзи, однак вартість послуг зі зберігання відповідач не сплатив.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав повністю, вказавши, що не може погасити заборгованість у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити;

- представник відповідача позовні вимоги визнала повністю, пояснила виникнення заборгованості скрутним фінансовим становищем.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

25 липня 2011 року між сторонами укладено Договір №112 складського зберігання зерна (далі - Договір), відповідно до якого предметом Договору є послуги зберігання зернових, зернобобових та олійних культур, що доставляються до зернового складу.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що зерновий склад (позивач у справі) приймає від поклажодавця (відповідач у справі) зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечує кількісне і якісне зберігання зерна та здійснює відпуск його поклажодавцю.

Згідно п.3.9 Договору поклажодавець зобов'язаний своєчасно розраховуватися за надані йому послуги з приймання, зберігання, відвантаження та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна в термін - до переоформлення або відвантаження зерна зі складу.

У пункті 4.2 Договору визначені тарифи на послуги зернового складу з ПДВ 20%, а саме: приймання 1 фіз. тони - 11,10 грн. (кукурудза, сорго), 15,00 грн. (ріпак, соняшник); очищення, 1 т./% - 7,92 грн. (кукурудза, сорго), 9,96 грн. (ріпак, соняшник), тощо.

01 грудня 2011 року сторонами підписаний акт №ОУ-0000411 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого позивач надав послуги по зберіганню соняшнику в кількості 1075,419 т/м на суму 20432,96 грн. (без ПДВ), кукурудзи в кількості 424,362 т/м на суму 6683,70 грн. (без ПДВ), всього на суму 27116,66 грн. (без ПДВ), загальна вартість послуг (з ПДВ) становить 32539,99 грн. Акт підписаний керівниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Також 01 грудня 2011 року позивачем видана рахунок-фактура №СФ-0000454 на оплату послуг зі зберігання соняшника і кукурудзи на загальну суму 32539,99 грн. (з ПДВ).

22 грудня 2011 року позивач направив відповідачу претензію №220, у якій вимагав сплатити заборгованість по Договору в сумі 32539,99 грн.

Відповідач у відповідь на претензію направив позивачу лист від 04.01.2012 року №4, у якому визнав наявність заборгованості в сумі 32539,99 грн., однак вказав на неможливість її сплати у зв'язку із тяжким фінансовим станом підприємства.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

У відповідності ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав повністю.

Укладений сторонами Договір, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення у нього права на стягнення заявленої суми, за правовою природою є господарським договором складського зберігання зерна.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" суб'єктами зберігання зерна є: зернові склади (елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства), суб'єкти виробництва зерна, які зберігають його у власних або орендованих зерносховищах, та інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна. Суб'єкти зберігання зерна відповідно до укладених договорів складського зберігання із суб'єктами ринку зерна гарантують забезпечення якості та дотримання нормативів природних втрат зерна протягом терміну його зберігання.

Отже, позивач є суб'єктом зберігання зерна, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 26 вказаного Закону встановлено, що договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Згідно ст. 28 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що сторони уклали договір складського зберігання, на виконання якого відповідач передав на зберігання зерно соняшника та кукурудзи, що підтверджується актом приймання-передачі.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

В порушення умов Договору та зазначених норм чинного законодавства, відповідач у встановлені строки не здійснив оплату послуг зі зберігання зерна соняшника і кукурудзи, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за надані послуги зі зберігання зерна в сумі 32539,99 грн.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 32539,99 грн. боргу за надані послуги зі зберігання зерна.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1610,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Агрокомплекс" (Черкаська область, Смілянський район, с.Березняки, вул.Химичів, 1а, ідентифікаційний код 31007137) на користь відкритого акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" (Черкаська область, Шполянський район, с.Сигнаївка, вул.Залізнична, 1, ідентифікаційний код 00952508) - 32539,99 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять гривень 99 коп.) боргу та 1610,00 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 00 коп.) судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 28 лютого 2012 року.