Рішення № 21663074, 28.02.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 рокуСправа № 09/5026/151/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" м.Черкаси до приватного підприємства "Невський" м.Черкаси про стягнення 2340,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 2340,23 грн., у тому числі: 2212,10 грн. основного боргу з оплати за товар, поставлений згідно договору поставки №2530 від 01.01.2009 року, 67,02 грн. договірних 17% річних та 61,11 грн. договірної пені, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар (продовольчі товари), який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився борг з оплати за поставлений товар в сумі 2212,10 грн., також відповідно до умов договору, у зв'язку з простроченням оплати, нараховані договірні проценти та пеня.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 03.02.2012 року уповноваженій особі відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення справи до розгляду.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник, позивач у справі) та приватним підприємством "Невський" (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки №2530 від 01.01.2009 року (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобовязався прийняти і оплатити його відповідно до виписаних накладних (п.1.1 Договору).

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п.1.2 Договору);

- при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість (п. 3.5. Договору);

- покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 14 календарних дня з моменту отримання товару (пункт 4.2 Договору);

- при порушенні покупцем п.4.2 Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, крім цього збитки від інфляції та 17% річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2 Договору).

На виконання умов Договору, у період його дії, позивач поставляв, а відповідач приймав товар, у тому числі по видаткових накладних №ТД-1572677 від 08.11.2011 року на суму 311,28 грн., №ТД-1581286 від 19.11.2011 року на суму 1323,31 грн. та №ТД-1567061 від 29.10.2011 року на суму 577,51 грн., а всього на суму 2212,10 грн.

В порушення умов Договору відповідач вартість товару, отриманого по вказаних накладних, у встановлені строки (протягом 14 календарних днів) не сплатив, що підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01.10.2011 року по 27.02.2012 року.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

З матеріалів справи вбачається, що зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу, строк оплати по договору визначений 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, однак в порушення умов Договору оплату вартості товару в сумі 2212,10 грн. у встановлені строки не здійснив.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У Договорі сторони встановили, що при порушенні покупцем п.4.2 Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку.

Пеня в сумі 61,11 грн. нарахована позивачем по кожній товарній накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати, по 31 січня 2012 року (день складання позовної заяви), з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ. Розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у Договорі визначили інший розмір процентів річних, а саме - 17% річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2 Договору).

Проценти річних в сумі 67,02 грн. нараховані позивачем по кожній товарній накладній окремо, з врахуванням договірного строку оплати, по 31 січня 2012 року (день складання позовної заяви). Розрахунок процентів річних перевірено судом, він зроблений вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2212,10 грн. основного боргу з оплати за товар, 67,02 грн. договірних процентів річних, 61,11 грн. договірної пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1610,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Невський" (м.Черкаси, вул.Невського, 15/1, ідентифікаційний код 14189248) на користь приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (м.Черкаси, вул.Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) - 2212,10 грн. (дві тисячі двісті дванадцять гривень 10 коп.) основного боргу, 67,02 грн. (шістдесят сім гривень 02 коп.) договірних процентів річних, 61,11 грн. (шістдесят одна гривня 11 коп.) договірної пені та 1610,00 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень 00 коп.) судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 28 лютого 2012 року.