Рішення № 21662722, 14.02.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 р.Справа №18/3698/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деанте - Україна", вул. Тернопільська 15/1, м.Хмельницький, 29018

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 39600

про стягнення 23 654,00 грн.

Суддя Тимченко Богдан Петрович

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н, від 01.01.12р.

від відповідача: відсутні

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення суми основного боргу в розмірі 20990 грн., пені в розмірі 1049,00 грн. та 3% річних в сумі 203,00 грн.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає, просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань згідно договору поставки від 13.12.2010р. № 58/10. Додатково звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника в межах пред'явленої суми та заборони будь-яким особам чинити будь-які дії, щодо майна боржника будь-яким способом.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При вирішенні цього клопотання суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду не виконав, повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал на адресу, вказану у Довідці з ЄДР. Поштові відправлення повернулися до суду без вручення адресату за закінченням терміну зберігання .

З огляду на вищевикладене, в зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі його представника за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд встановив:

13 грудня 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Деанте - Україна" (надалі Позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено договір поставки № 58/10 (надалі Договір), відповідно до якого постачальник зобовязався передати покупцеві сантехнічний товар в асортименті, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього кошти на умовах вказаного Договору.

Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 22990,00грн., що підтверджується видатковою накладною № Ж 00021 від 12.01.11р. (копія в матеріалах справи).

Відповідно до п.7.1 вказаного договору оплата кожної партії товару повинна була здійснюватись після прийому продукції від продавця покупцем на його складі за рахунком-фактурою кожний понеділок згідно з реалізацією товару, при цьому сума заборгованості не повинна перевищувати триста п'ятдесят гривень на місяць. Кінцевим терміном реалізації поставленої за даним договором продукції було 6 (шість) місяців з моменту здійснення поставки. Після спливу цього строку покупець був зобов'язаний сплатити вартість поставленого товару у повному обсязі. Отже, зважаючи на дату накладної, а саме 12.01.2011р., Відповідач повинен був повністю розрахуватись за поставлену позивачем продукцію 12.07.2011р., тобто після спливу шести місячного строку від дня здійснення поставки.

За даними Позивача, внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобовязань з оплати товару виникла заборгованість у сумі 22990,00грн. основного боргу.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 2000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39 від 21.09.2011р.

За змістом приписів ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, основний борг Відповідача становить 20990,00грн., який підлягає стягненню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України та п.9.3. та п. 9.4 Договору за прострочення виконання грошового зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також три проценти річних від простроченої суми. Так, Позивач нарахував Відповідачу три проценти річних в розмірі 203,00грн. та пені в сумі 1049,00грн. (детальний розрахунок в матеріалах справи).

Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем склав 22248,00 грн.

Доказів добровільного погашення зазначеної заборгованості Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Відповідач не виконав свої, встановлені договором зобовязання перед Позивачем з повної та своєчасної оплати отриманого товару, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 20990,00 грн. основного боргу, 1049,00 грн. пені та 203,00грн. трьох процентів річних - є обґрунтованими і законними, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент.код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деанте - Україна" (вул. Тернопільська 15/1, м.Хмельницький, 29018, код ЄДРПОУ 31412631, МФО 315405, р/р 26007325474001) 20990,00 грн. основного боргу, 1049,00 грн. пені, 3% річних в сумі 203,00грн., відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 1412грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Б.П.Тимченко

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.