Рішення № 21662662, 20.02.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р.Справа № 5-24/17-4008-2011 За позовом публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ”

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення 31646,20грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_2- довіреність № 24/09-37 від 20.09.2011р.;

ОСОБА_3 довіреність №24/09-36 від 20.09.2011р.;

Від відповідача: не зявився;

В судовому засіданні 20.02.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_3 довіреність №24/09-36 від 20.09.2011р.;

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, публічне акціонерне товариство „Одеська ТЕЦ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача, субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 31646,20грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2011р. порушено провадження по справі №24/17-4008-2011.

Згідно автоматизованої системи документообігу суду та протоколу розподілу справ між суддями справу №24/17-4008-2011передано на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2011р. справу №24/17-4008-2011 прийнято до провадження суддею Погребною К.Ф. та справі присвоєно №5-24/17-4008-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.02.2012р. строк розгляду справи № 5-24/17-4008-2011 було продовжено до 23.02.2012 року.

Відповідач у засідання суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65009, АДРЕСА_1.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Положеннями ст. 64 ГПК України зазначено, що у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідач відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.02.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.03.2006р. між відкритим акціонерним товариством „Одеська ТЕЦ”, новим найменування якого є публічне акціонерне товариство „Одеська ТЄЦ” відповідно до п. 1.1. статуту ПАТ „Одеська ТЕЦ”, затвердженого в новій редакції наказом національної акціонерної компанії „Нафтобаз України” № 513 від 03.11.2010р. (Орендодавець) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди №06/02-АР (далі договір).

Відповідно п. 1.1 договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 156,1 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та додатків до нього, які є невідємними частинами до договору ( додаток згідно п.3.2. договору, акта приймання-передачі майна) .

На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт приймання передачі майна, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 156,1 кв.м. , розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Розмір щомісячної орендної плати визначається згідно додатку до договору, який є невідємною частиною цього договору. Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом. (п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3 договору).

31.03.2006р. між сторонами по справі була підписана додаткова угода до договору оренди №06/02-АР, відповідно якої розмір щомісячної орендної плати склав 677,95грн.

Орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 4.3.2 договору).

Проте, в порушення умов договору відповідач протягом тривалого часу не сплачував заборгованість за договором оренди, в звязку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 31646,20грн., що підтверджується підписним сторонами актом звірки взаєморозрахунків.

01.03.2011р. між сторонами було укладено додаткову угоду про розірвання договору оренди від 01.03.2006р. за №06/02-АР, відповідно якої Орендар зобовязався передати Орендодавцю орендоване приміщення та сплатити заборгованість в сумі 31646,20грн. в наступному порядку: в квітні 2011р. 15000 грн., в травні 2011р. 16646,20 грн.

Втім, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість не сплатив.

Приймаючи до уваги, що відповідач порушив свої зобовязання за договором, позивач змушений був звернутись до суду із позовом, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором оренди в сумі 31646,20грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин мають виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, інших правових актів, договорів.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено до суду та не надано документальних доказів які б спростовувати позовні вимоги позивача в будь якій частині.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди №06/02-АР від 01.03.2006р. в сумі 31646,20 грн. є обґрунтованим, підтверджуються матеріалами справи, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (65009, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Одеська ТЕЦ” (65003, АДРЕСА_2; код 05471158) 31646 ( тридцять одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 20 коп. боргу по орендній платі, державне мито в сумі 316 (триста шістнадцять) грн. 46 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення складено 21.02.2012р.