Рішення № 21662572, 21.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5016/17/2012(3/1)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

До 1-відповідача: Військової частини А-0224

54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 72

До 2-відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

54056, м. Миколаїв, пр-т Миру, 62-а

про стягнення заборгованості в сумі 386409,28 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від 1-відповідача: ОСОБА_2,за довіреністю;

Від 2-відповідача: ОСОБА_3, за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідачів в солідарному порядку борг за активну електроенергію в сумі 359963,17 грн., борг за реактивну електроенергію в сумі 12595,57 грн., пеню в розмірі 11533,11 грн., 3% річних в сумі 2232,20 грн., інфляційні втрати в розмірі 85,23 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про постачання електричної енергії № 44/2769 укладеного між сторонами 27.08.2009 р., додатків до договору, рахунків, актів про використану електричну енергію, договору поруки № 44/2769-п від 01.04.11 р., вимоги № 12-12/2-112 від 15.12.11 р., норм ст.ст. 625, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що договірні зобовязання відповідачами виконуються неналежним чином та не в повному обсязі. Оплата за спожиту електричну енергію по активній електроенергії протягом періоду з серпня 2011 р. по листопад 2011 р., по активній та реактивній електроенергії проводилася частково та несвоєчасно.

06.02.12 р. через канцелярію суду позивач скерував лист, в якому зазначив, що 25.01.12 р. 2-відповідачем була здійснена оплата заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 30177,61 грн., в підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 6404 від 25.01.12 р. При цьому, позивач вказав, що 12595,57 грн. ним було враховано в рахунок погашення заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію за період з жовтня 2011 р. по листопад 2011 р.

Позивач у листі від 20.02.12 р. сповістив суд про те, що 25.01.12 р. відповідачем було сплачено 320027,15 грн. за активну електричну енергію та 30177,61 грн. в рахунок оплати за реактивну електричну енергію. В платіжних дорученнях № U56386 від 25.01.2012р. та №6404 від 25.01.2012р зазначено, що оплата здійснюється за січень 2012р. Згідно п. 1 Додатку №10 розрахунковою датою є 30 число кожного місяця, відповідно на час проведення оплати, а саме 25.01.2012р. рахунки на оплату за спожиту електричну енергією за січень 2012р. Відповідачу не надавали. Враховуючи умови п. 6.5 ПКЕЕ, 225 966,25 грн. було враховано в рахунок погашення заборгованості за активну електричну енергію за грудень 2011р.(згідно рахунку №44/2769/12 від 29.12.2011р. та рахунку №44/2769 від 04.01.2012р.) та 18 149,55 грн. в рахунок погашення заборгованості за реактивну електричну енергію в грудні 2011р., при цьому залишок коштів в сумі 94 060,90 грн. було віднесено в рахунок оплати заборгованості за листопад 2011р. та 18 149,55 грн. в рахунок оплати за реактивну електричну енергію за листопад 2011р.

Отже, станом на 20.02.2012р. сума заборгованості становить: 264 939,65 грн. - активна електрична енергія; 195,63 грн. - реактивна електрична енергія; 11 533,11 грн. - пеня; 85,23 грн. - інфляційні витрати та 2 232,20 грн. - 3 % річні.

1-Відповідач у відзиві позов не визнає, просить суд в задоволенні позовних вимог до військової частини А-0224 відмовити; суму боргу за спожиту активну електричну енергію за період з серпня 2011 р. по листопад 2011 р., реактивну електричну енергію за період з жовтня 2011 р. по листопад 2011 р. та штрафні санкції стягнути з КЕВ м. Миколаєва; суму пені зменшити до 1000,00 грн. Відповідач посилається на те, що кошти за оплату споживання військовою частиною А -0224 активної та реактивної електроенергії кошторисом не передбачено та не надходять до неї, а здійснення стягнення з рахунків військової частини А -0224, де відсутні відповідні бюджетні призначення для сплати постачання активної та реактивної електроенергії, є бюджетним порушенням. Кошти щодо сплати за спожиту електроенергію надходять тільки на рахунки КЕВ м. Миколаєва і згідно договору поруки, оплату за спожиту електроенергію здійснює лише КЕВ м. Миколаєва.

2- Відповідач у відзиві просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 264939.65 грн. та 195,63 грн. реактивної електроенергії з КЕВ м. Миколаїв, у стягненні втрат від інфляції в розмірі 85,23 грн.; зменшити розмір неустойки (пені) до 1000,00 грн.; стягнути заборгованість за активну електроенергію в сумі 264939,65 грн. та 195,63 грн. реактивної електроенергії з військової частини А 0224. Відповідач зазначає, що заборгованість утворилась внаслідок споживання електричної енергії платними споживачами на території військової частини за які КЕВ м. Миколаєва розрахуватися не повинен і не може. Щодо нарахування інфляційних втрат, то слід зазначити, що позивач невірно вказав термін оплати по рахункам, в звязку з чим ця сума підлягає перерахунку.

Також, 2-відповідач вказує на те, що останній є державною установою, яка фінансується з державного бюджету України, де затримка з надходженням коштів є звичним явищем на який КЕВ м. Миколаїв вплинути не може.

21.02.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2009р. між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(правонаступником якого є ПАТ «Миколаївобленерго») та Військовою частиною А -0224 був укладений договір № 44/2769 «на постачання електричної енергії», згідно умов пункту 1 якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 1333 кВт, а 1-відповідач військова частина А -0224, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.1, 2.3.3 та п. 2.3.4 договору відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережою постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/2769, відповідно до пунктів 1, 6, 7 якого, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках. Рахунки на оплату перевищення договірної величини споживання електроенергії та/або потужності, за перетікання реактивної електроенергії, пені, 3% річних, інфляційні нарахування виписуються постачальником електричної енергії окремо та надаються споживачу. Вказані рахунки мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Водночас, між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” та Військовою частиною А-0224 було укладено додаток № 5 до договору № 44/2769, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 17 додатку № 5 до договору № 44/2769 сторони обумовили, зокрема, що кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача протягом 5 діб від дня отримання розрахункових документів.

Також, 09.03.2011 р. між позивачем та 1-відповідачем було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 44/2769, якою внесено наступні зміни та доповнення у пункт 7 додатку № 10 «Порядок розрахунків» в наступній редакції: у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування за весь час прострочення: пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії повинна бути сплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, в тому числі по тимчасовому кошторису на 2011 р. У разі надання споживачем довідки із управління державного казначейства України про відсутність/затримання фінансування нарахування пені, інфляційних, 3% річних не здійснюється з дати надання такої довідки.

За змістом частин 4 та 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Пунктом 5.1 договору сторони обумовили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії по місяцях (кварталах) для оформлення додатку №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищевказаного договору позивач відпустив 1-відповідачу активну електроенергію в період з серпня 2011 р. по листопад 2011 року 584875 кВт.г. на загальну суму 592312,82 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію, які містяться в матеріалах справи та на яких ґрунтує позивач свої вимоги.

Однак, 1-відповідач у вищевказаний період в порушення зазначених вище умов договору виставлені рахунки за спожиту активну електроенергію за зазначений період сплатив лише частково на суму 232349,65 грн., про що свідчать платіжні доручення.

Крім того, під час розгляду даної справи в суді 2-відповідчаем було сплачено борг за активну електроенергію в сумі 95023,52 грн.

Отже, заборгованість 1-відповідача перед позивачем за активну електроенергію дійсно складає в розмірі 264939,65 грн. Цей факт підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, який складений та підписаний між позивачем та 1-відповідачем станом на 15.02.2012 року.

У відповідності до п. 6.33. Постанови Нацкомелектроенергетики від 31.07.1996 № 28 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19 ( z0093-02 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору 1-відповідач спожив реактивну електроенергію за період з жовтня 2011 року по листопад 2011 року у кількості 388701 кВт. на загальну суму 33608,57 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію.

1-відповідач же свої обовязки по сплаті спожитої електроенергії за визначений термін не виконав в повному обсязі. Часткові проплати були проведені відповідачем в сумі 21012,54 грн. до подачі позову в суд, а в розмірі 12399,94 грн. - під час розгляду даної справи в суді.

Отже, заборгованість за перетікання реактивної електроенергії 1-відповідача станом на день прийняття рішення за розрахунком позивача правильно становить в розмірі 195,63 грн. Цей факт також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, складений між сторонами.

01.04.2011 року між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (кредитор), Військовою частиною А-0224 (боржник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаєва (поручитель) було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання свого обовязку споживача “Боржника”(В/Ч А -0224) по оплаті за активну та реактивну електроенергію з ПДВ починаючи з січня 2011 року, згідно договору про постачання електроенергії № 44/2769 від 27.08.2009 року.

Пунктом 1.2 договору поруки сторони обумовили, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення (невиконання чи неналежне виконання) зобовязання боржником у розмірі, передбаченому п. 1.1 договору шляхом перерахування грошових коштів рахунки кредитора вказані у розділі 1.4 цього договору.

Згідно п. 2.1 договору поруки у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором в обсязі, передбаченому п. 1.1. даного договору. За порушення терміну оплати встановлюється пеня у розмірі 0,1% від простроченої суми платежу за весь період прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня. Нарахування пені, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, припиняється через 6 місяців від дня коли зобовязання мало бути виконане.

За положеннями п. 1.5 договору поруки кредитор у разі невиконання споживачем своїх зобовязань надсилає поручителю вимогу кредитора.

На виконання вищевказаного пункту договору позивачем на адресу поручителя - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва була направлена вимога кредитора від 15.12.2011 року № 12-12/2-112.

Проте вимога поручителем не була задоволена належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

За приписами п. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Виходячи з наведених норм, звернення позивача до суду з позовом про стягнення грошового зобовязання як зі споживача так і з поручителя є правомірними.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, в звязку з вищенаведеним позивачем цілком правомірно нараховано боржникам до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у розмірі 11533,11 грн. за період з 30.06.2011 р. по 30.11.2011 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення виною стороною порушення та його наслідків.

Таким чином, беручи до уваги заявлені клопотання відповідачів, їх майновий стан та правовий статус, суд дійшов висновку про можливість зменшення пені до 2500,00 грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 13.09.11 р. по 30.09.2011 р. становить у сумі 85,23 грн.

Також, позивачем нараховано суму до стягнення 3 % річних за період з 30.06.11 р. по 30.09.11 р. в розмірі 2232,20 грн., яка обґрунтована та підлягає стягненню.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачі не спростували вимоги позивача, не надали суду відповідні докази, які свідчать про належне, своєчасне та повне виконання договірних зобовязань перед кредитором.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В спірних правовідносинах відповідачами дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 72, код ЄДРПОУ 08489704) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 264939,65 грн. боргу за активну електроенергію та 195,63 грн. боргу за реактивну електроенергію.

3. Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-0224 (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 72, код ЄДРПОУ 08489704) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) 2500,00 грн. пені, 85,23 грн. індексу інфляції, 2232,20 грн. 3% річних та 5399,04 грн. судового збору.

4. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в Державному ощадному банку України, МФО 326461, код 23399393) 264939,65 грн. боргу за активну електроенергію та 195,63 грн. боргу за реактивну електроенергію.

5. Стягнути в солідарному порядку з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, вул. проспект Миру, 62-А, код 08029523 на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94, код ЄДРПОУ 23399393) на поточний рахунок № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610, код 24789699) 2500,00 грн. пені, 85,23 грн. індексу інфляції, 2232,20 грн. 3% річних та 5399,04 грн. судового збору.

6. В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 27.02.2012 року.