Рішення № 21662525, 23.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.12 Справа№ 5015/6159/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій, м.Київ

до відповідача Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи “Династія”, м.Львів

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

про виселення, повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки в сумі 21 759,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. адвокат (довіреність від 30.12.2011р. за № 11);

від відповідача ОСОБА_2. представник (довіреність №43 від 28.10.2011р.); ОСОБА_3. керівник (довіреність б/н від 31.10.2011р.);

від третьої особи не з»явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державний університету інформаційно-комунікаційних технологій звернувся до Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи “Династія” за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області із позовом про виселення, повернення нежитлових приміщень та стягнення неустойки в сумі 21 759,74 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2011р. (суддя Гулик Г.С.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.11.2011р. Розгляд справи відкладався на 14.11.2011р., 21.11.2011р. та 12.12.2011р. з підстав викладених в ухвалах суду.

12.12.2011р. розгляд справи не відбувся, у звязку із тимчасовою непрацездатністю судді Гулика Г.С.

У зв”язку із закінчення строку встановленого ст.69 ГПК України для розгляду спору, згідно вимог ст.2-1 ГПК України 23.12.2011р. було призначено повторний автоматизований розподіл, внаслідок якого справу № 5015/6159/11 передано для розгляду судді Сухович Ю.О., інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою суду від 26.12.2011р. розгляд справи призначено на 18.01.2012р. В

судовому засіданні 18.01.2012р. розгляд справи було відкладено на 01.02.2012р.

В судовому засіданні 01.02.2012р. оголошено перерву до 15.02.2012р. В судовому засіданні 15.02.2012р. оголошено перерву до 23.02.2012р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві та додатку до нього. Зокрема зазначив, що головною підставою для відмови у задоволенні позову є відсутність з 01.01.2004р. у Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій права на звернення до суду з вимогою про виселення та повернення нежитлових приміщень, що підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. у справі № 1/1010-14/277 та постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008р. у цій же справі. На думку відповідача до договору оренди № 41/01 від 01.04.2001р., як до господарських відносин які існували до набрання чинності Господарським кодексом України та продовжують існувати після набрання ним чинності, слід застосовувати положення, що саме РВ ФДМУ по Львівській області є орендодавцем орендованого відповідачем майна. Від РВ ФДМУ по Львівській області відповідач не отримував листів про розірвання договору оренди № 41/01 від 01.04.2001р., відтак договір оренди продовжений на підставі ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»на п»ять років до 01.04.2016р. Відповідно і вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки в сумі 21759,74 грн. за невиконання обов»язку щодо повернення нежитлових приміщень є необгрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Представник третьої особи в судове засідання не з»явився. В попередніх судових засіданнях представник третьої особи підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити, проти доводів відповідача заперечив з підстав викладених у поясненні та запереченні на відзив. Зокрема зазначив, що зважаючи на положення ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч.2 п.4 розділу ІХ «Прикінцеві положення»Господарського кодексу України, договори оренди нерухомого майна де орендодавцем виступають державні підприємства балансоутримувачі, і площа такого нерухомого майна перевищує 200 м2, повинні бути припинені в добровільному або судовому порядку, оскільки підприємства-балансоутримувачі після 01.01.2004р. не можуть бути орендодавцями такого майна. Посилаючись на ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 526, 785 ЦК України, ст.231 ГК України, п.2.4, п.2.5. договору оренди, третя особа зазначила, що вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника третьої особи за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

01.04.2001р. між Львівським електротехнікумом зв»язку (надалі - орендодавець) та Громадським клубом інтелектуально-творчої ініціативи «Династія»(надалі орендар) укладено договір оренди № 41/01 індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі договір оренди), згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно нежитлове приміщення (надалі майно), площею 199,8 м2, розміщене за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33, 3-го поверху будівлі гуртожитку, що знаходиться на балансі орендодавця, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 99300,6 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації, яка не займається комерційною діяльністю.

Згідно п.2.1, п.2.2. договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п.10.1. договору оренди цей договір укладено строком на 5 років та діє з 01 квітня 2001р. до 01 квітня 2006р.

За умовами п.2.4. та п.2.5. договору оренди, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендордавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов»язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Орендовані приміщення передані по акту прийому-передачі від 01.04.2001р.

17.07.2001р. договір оренди був погоджений РВ ФДМУ по Львівській області.

Правонаступником Львівського електротехнікуму зв»язку є Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, що неодноразово досліджувалось судами, зокрема встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2010р. у справі № 24/32 (13/117) та не заперечується сторонами.

У зв»язку із закінченням, відповідно до п.10.1. договору, терміну дії договору оренди, враховуючи неможливість продовження його дії у зв»язку із зміною особи орендодавця на Фонд державного майна України (Регіональне відділення фонду державного майна по Львівській області), позивачем протягом березня-квітня 2006р. неодноразово ініціювалося припинення договору оренди та повернення орендованого відповідачем нерухомого майна.

Оскільки відповідач не виконував в добровільному порядку обов»язку щодо повернення нерухомого майна, прокурор Франківського району м.Львова подав позов в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Львівській області про повернення відповідачем майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2010р. у справі № 24/32 (13/117) підтриманим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що університет та РВ ФДМУ по Львівській області не надсилали орендарю в місячний термін (з 01.04.2006р. по 01.05.2006р.) заяви про припинення договору оренди, повернення майна та визнано договір продовженим до 01.04.2011р.

Зважаючи на те, що термін дії договору оренди закінчувався 01.04.2011р., позивач листом від 23.03.2011р. за вих. № 14/406 звернувся до РВ ФДМУ по Львівській області з проханням ініціювати у період з 01.04.2011р. по 01.05.2011р. звернення до відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01 та повернення майна.

РВ ФДМУ по Львівській області листом від 31.03.2011р. за вих. № 16-03-01978 надало відповідь про те, що обов»язок повідомлення про припинення договору оренди покладається на сторону договору Львівський електротехнікум, правонаступником якого є Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій.

Позивач листом від 04.04.2011р. вих. № 14/465 звернувся до відповідача із заявою про припинення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01 та повернення майна, у зв»язку із закінченням строку на який було укладено договір оренди.

На лист позивача від 20.07.2011р. за вих. № 14/1066 адресований Фонду державного майна України щодо звернення РВ ФДМУ по Львівській області з позовом про усунення перешкод у володінні та розпорядженні нежитловими приміщеннями загальною площею 199,8 м2 в будинку № 33 по вул.Володимира Великого у м.Львові і повернення цього майна із чужого незаконного володіння, Фонд державного майна України надав відповідь від 25.08.2011р. вих.№10-25-11775 роз»яснивши, що саме орендодавець (Державний університет інформайціно-комунікаційних технологій) має всі підстави для звернення до суду із вимогою про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна.

Відповідач орендовані приміщення не звільнив, продовжує їх використовувати, відтак позивач просить виселити відповідача із орендованих приміщень та зобов»язати його повернути ці приміщення.

Крім того, позивач на підставі ч.2 ст.785 ЦК України просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка за період з 02.04.2011р. по 30.09.2011р. становить 21759,74 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями.

За умовами ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Орендовані відповідачем приміщення що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33, загальною площею 199,8 м2, є власністю держави в особі Фонду державного майна України.

На момент укладення договору оренди від 01.04.2001р. за № 41/01, згідно чинного на той час законодавства орендодавцем майна був Львівський електротехнікум зв»язку правонаступником якого є Державний університет інформайціно-комунікаційних технологій, що неодноразово досліджувалось судами та не заперечується сторонами.

Факт передачі відповідачу приміщень що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33, загальною площею 199,8 м2 підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2001р. підписаним між орендарем та орендодавцем.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін дії договору визначається за погодженням сторін.

За умовами п.10.1. договору оренди, його було укладено строком на 5 років з 01 квітня 2001р. до 01 квітня 2006р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 13.05.2010р. залишеним в силі постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010р. у справі № 24/32 (13/117) встановлено, що договір оренди діє до 01.04.2011р.

Відповідно до п. 10.6 договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Аналогічне положення містить ч.2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто заяву про припинення договору подає сторона договору, зокрема орендодавець, який не обов»язково наділений правом суб»єкта державної власності. Заява орендодавця про припинення договору оренди, подана відповідно до положень ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», припиняє договір оренди.

Відтак, позивач, як сторона та орендодавець згідно умов укладеного між сторонами договору, правомірно звернувся до відповідача із заявою від 04.04.2011р. про припинення дії договору оренди № 41/01.

Факт надсилання вищевказаної заяви підтверджується поштовим повідомленням від 04.04.2011р., вручено 07.04.2011р., фіскальним чеком № 8707 від 04.04.2011р. та не заперечується відповідачем.

Абзацом 2 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(у редакції, яка була чинною на момент виникнення орендних відносин) встановлено, що Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (коопоратизації), що є державною власністю.

Абзацом 4 ст.5 вказаного Закону визначено, що орендодавцями є підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 287 ГК України, який набув чинності з 01.01.2004р., орендодавцем нерухомого майна, яке є державною власністю, є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Згідно з частиною 2 пункту 4 розділу IX «Прикінцеві положення»Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набуття чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набуття чинності цими положеннями.

Набрання чинності Господарським кодексом України автоматично не заміняє сторону договору оренди. За таких обставин, договори оренди нерухомого майна (де орендодавцями виступають державні підприємства - балансоутримувачі, і площа такого нерухомого майна перевищує 200 м2), повинні бути припинені в добровільному або судовому порядку, оскільки підприємства-балансоутримувачі після 01.01.2004р. не можуть бути орендодавцями такого майна. Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (постанова Верховного суду України від 19.06.2007р. за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2007р. у справі № 1/419-6/101(1/135-20/51)).

Як вбачається з матеріалів справи договір оренди укладений між сторонами не припинявся в добровільному або судовому порядку, зміни щодо орендодавця не вносились.

Відтак, укладений між сторонами договір оренди від 04.04.2001р. за № 41/01 припинив свою дію 01.04.2011р., отже позивач правомірно ставить вимогу про виселення відповідача із орендованих ним приміщень площею 199,8 м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33 та зобов»язання повернути ці приміщення.

Не заслуговує на увагу суду твердження відповідача про те, що договір оренди є пролонгованим до 01.04.2016р. з огляду на наступне.

Згідно п.1. ч.1. ст.287 ГК України орендодавцем щодо державного та комунального майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.

У зв»язку із набранням чинності Господарським кодексом України та змінами внесеними у ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», єдиним орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю, а саме приміщень площею 199,8 м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33 є Фонд державного майна України та його регіональні відділення, а не Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, який є балансоутримувачем цього майна, відтак договір оренди від 04.04.2001р. за № 41/01 не може бути пролонгований на умовах вказаних у ньому, оскільки в силу ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Слід зазначити, що відповідач не позбавлений права звернутися у встановленому Законом порядку до належного орендодавця - РВ ФДМУ по Львівській області з проханням переукладення договору на приміщення площею 199,8 м2, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Володимира Великого, 33.

Згідно ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, аналогічну норму містить ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно ст.27 Закону України „Про оренду державного і комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт оренди на умовах, зазначених в договорі оренди.

Статтею 526 ЦК України передбачено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що обов'язок відповідача повернути позивачу орендоване майно виник після набрання чинності ЦК України, то до спірних правовідносин слід застосовувати положення Цивільного кодексу України, який набрав чинності 01.01.2004р.,

Відповідно до ст.ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов»язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зі змісту ст.785 ЦК України випливає, що виконання обовязку щодо повернення орендованого майна здійснюється орендарем (наймачем) негайно після закінчення договору, а отже, і застосування наслідків (сплати неустойки), передбачених даною нормою, у звязку із невиконанням зазначеного обовязку орендаря, здійснюється з моменту припинення договору оренди (найму).

Відтак, позивач правомірно просить стягнути з відповідача нараховану ним неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка за період з 02.04.2011р. по 30.09.2011р. становить 21759,74 грн.

Посилання відповідача на факт сплати ним орендної плати після припинення договору, як на підставу для відмови у позові є необгрунтованим з огляду на те, що у зв»язку з припиненням дії договору оренди, у нього відсутні правові підстави для сплати орендної плати.

Разом з тим, відповідач не позбавлений права звернутися із позовом про повернення сплачених ним грошових коштів у вигляді орендної плати.

Згідно п. 2.4. договору оренди, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 2.5 договору оренди, обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору. Незважаючи на вищевикладене, орендарем не звільнено нежитлові приміщення третього поверху гуртожитку Львівського коледжу Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій загальною площею 199,8 кв.м за адресою м. Львів, вул. В. Великого, 33.

З огляду на вищевикладене позов в частині зобов»язання відповідача повернути орендоване ним майно також є підставним та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку підставності позову до задоволення повністю.

Судові витрати слід стягнути з відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України, на користь позивача повністю.

Керуючись ст.ст.2, 5, 17, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ст.ст.11, 509, 526, 759, 785 ЦК України, ст.ст. 287, 291, ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Виселити Громадський клуб інтелектуально-творчої ініціативи «ДИНАСТІЯ»(вул.Володимира Великого, 33, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 23968678) з нежитлових приміщень загальною площею 199,8 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будівлі гуртожитку в будинку № 33 по вул.Володимира Великого у м.Львові.

3. Зобов»язати Громадський клуб інтелектуально-творчої ініціативи «ДИНАСТІЯ»(вул.Володимира Великого, 33, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 23968678) повернути Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій приміщення загальною площею 199,8 кв.м., що знаходяться на третьому поверсі будівлі гуртожитку в будинку № 33 по вул.Володимира Великого у м.Львові.

4. Стягнути з Громадського клубу інтелектуально-творчої ініціативи «ДИНАСТІЯ»(вул.Володимира Великого, 33, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 23968678) на користь Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (юридична адреса: вул.Солом»янська, 7, м.Київ, ГСП-150, 03110, поштова адреса: вул.Володимира Великого, 12, м.Львів, 79053, код ЄДРПОУ 01136279) неустойку в сумі 21759,74 грн., 302,60 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 28.02.2012р.