Рішення № 21662169, 14.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. Справа № 8/189-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за первісним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик», ідентифікаційний код: 35774697, місцезнаходження: юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47, фактична адреса: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. 2,

до відповідача за первісним позовом: дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», ідентифікаційний код: 20071893, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2,

про стягнення збитків,

та за зустрічним позовом: дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», ідентифікаційний код: 20071893, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2,

до відповідача за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик», ідентифікаційний код: 35774697, місцезнаходження: юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47, фактична адреса: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. 2,

про зобовязання вчинити дії та стягнення заборгованості,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 на стороні відповідача за первісним позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «НЕСТЛЕ Україна», ідентифікаційний код: 32531437, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 В, літера «А»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2 на стороні відповідача за первісним позовом: фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце знаходження: АДРЕСА_1,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності від 30.05.2011 року б/№;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2., який діє на підставі довіреності від 16.06.2011 року за №13/2011;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1 на стороні відповідача за первісним позовом: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2 на стороні відповідача за первісним позовом: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»(далі за текстом: Позивач за первісним позовом або Експедитор 1) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»(далі за текстом: Відповідач за первісним позовом або Експедитор 2) про стягнення збитків у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Позивач за первісним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач за первісним позовом не належним чином виконав умови Договору на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262, внаслідок чого Позивачу за первісним позовом завдано збитки у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2011 року порушено провадження у справі № 8/189-11 та призначено останню до розгляду на 20.12.2011 року.

20.12.2011 року до суду через відділ діловодства за вхідним номером 17636 надійшов зустрічний позов дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»про зобовязання вчинити дії та стягнення заборгованості у сумі 10900,00 грн. (десять тисяч девятсот гривень 00 коп.).

Позивач за зустрічним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач за зустрічним позовом ухиляється від підписання актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011 року і здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року та не виконує умови Договору на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262, в звязку з чим у Відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість перед Позивачем за зустрічним позовом у сумі 10900,00 грн. (десять тисяч девятсот гривень 00 коп.).

20.12.2011 року в судове засідання зявився Позивач за первісним позовом, який виконав вимоги ухвали суду від 07.12.2011 року, дав пояснення, первісний позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання зявився Відповідач за первісним позовом, який виконав вимоги ухвали суду від 07.12.2011 року, дав пояснення, проти первісного позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. В судовому засідання 20.12.2011 року сторонам у справі повідомлено про оголошення перерви до 10.01.2012 року.

10.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач за первісним позовом, який дав пояснення, первісний позов підтримав та просив задовольнити. Позивачем за первісним позовом заявлено клопотання про залучення в якості 3-ї особи товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТЛЕ Україна», ідентифікаційний код: 32531437, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 В, літера «А», яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом в звязку з тим, що перевезення вантажу Відповідачем за первісним позовом здійснювалось на підставі Договору внаслідок виконання Позивачем за первісним позовом замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТЛЕ Україна»на перевезення вантажу. Ухвалою суду від 10.01.2012 року клопотання Позивача за первісним позовом задоволено шляхом залучення в якості 3-ї особи товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТЛЕ Україна», ідентифікаційний код: 32531437, місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, 72 В, літера «А», яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача за первісним позовом (далі за текстом: 3-я особа - 1). В судове засідання 10.01.2012 року зявився Відповідач за первісним позовом, який дав пояснення, проти первісного позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. Відповідач за первісним позовом заявив клопотання про залучення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача за первісним позовом, в звязку з тим, що перевезення за Договором вантажу, який з позиції Позивача за первісним позовом пошкоджений, безпосередньо здійснювала фізична особа-підприємець ОСОБА_3 на підставі укладеного з Відповідачем за первісним позовом договору про надання транспортних послуг по України від 13.01.2011 року за № 0034К1. Ухвалою суду від 10.01.2012 року клопотання Відповідача за первісним позовом задоволено шляхом залучення в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, (далі за текстом: 3-я особа - 2). Ухвалою суду від 10.01.2011 року прийнято зустрічний позов дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»про зобовязання вчинити дії та стягнення заборгованості до розгляду разом з первісним позовом у цій справі і розгляд останньої відкладено на 25.01.2012 року.

25.01.2012 року до суду через відділ діловодства за вхідним номером 1007 надійшли письмові пояснення 3-ї особи 2, згідно яких 3-я особа 2 висловила свою позицію з приводу первісного позову, проти якого заперечувала та вважала останній безпідставним і необґрунтованим.

25.01.2012 року в судове засідання зявився Позивач за первісним позовом, який дав пояснення, первісний позов підтримав та просив задовольнити, проти зустрічного позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. В судове засідання зявився Відповідач за первісним позовом, який дав пояснення, проти первісного позову заперечував, просив суд в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити. 3-і особи 1, - 2, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи. Позивач та Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 25.01.2012 року заявили клопотання про продовження строку розгляду спору, яке ухвалою суду від 25.01.2012 року задоволено та розгляд справи відкладено на 14.02.2012 року.

14.02.2012 року в судове засідання зявився Позивач за первісним позовом, який дав пояснення, первісний позов підтримав та просив задовольнити, проти зустрічного позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі. В судове засідання зявився Відповідач за первісним позовом, який дав пояснення, проти первісного позову заперечував, просив суд в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити. 3-і особи 1, - 2, в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили будучи повідомленими про день та час розгляду справи.

У звязку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача за первісним позовом, Відповідача за первісним позовом і 3-ї особи - 2 суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 14.02.2012 року.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом письмові докази, матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача за первісним позовом та Відповідача за первісним позовом, зясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Господарський кодекс України у ст. 307 передбачає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно із вимогами ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Закон України «Про дорожній рух»у ст. 4 передбачає, що до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху належить: підготовка проектів законів, нормативних актів з питань дорожнього руху та його безпеки, а також відповідальності за їх порушення на території України; контроль за виконанням законодавства про дорожній рух; визначення єдиного порядку організації дорожнього руху та його безпеки.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух», порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, у п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5. передбачають, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до п. 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно із п. 22.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.

Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, у п. 22.3. передбачають, що перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.

Відповідно до вимог ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

15.02.2011 року між Позивачем за первісним позовом і Відповідачем за первісним позовом, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 307 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 509, 908, 909 Цивільного кодексу України, був укладений договір на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262 (далі по тексту: Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Експедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) надає Експедитору 1 (Позивач за первісним позовом) транспортно-експедиційні послуги по території України або у міжнародному сполученні.

Згідно п. 2.1. Договору, права і обовязки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПГ/СМR) зі змінами, які були внесенні Протоколом від 05.07.1978 р., Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП/ТІR (Конвенція МДП/ТІR), діючим законодавством України, Статутом автомобільного транспорту України, даним договором і додатками до нього.

Договір у п.п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.6. передбачає, що Екпедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) зобовязаний: - доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі; - нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів; - слідкувати за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) зобовязаний: - забезпечити завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження; - не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим до перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення.

Згідно із п. 3.1. Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) перераховує на рахунок Експедитора 2 (Відповідача за первісним позовом) вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці на перевезення протягом 10 календарних днів після отримання Експедитором 1 (Позивачем за первісним позовом) оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в разовій заявці на перевезення.

Договір у п. 4.2. передбачає, що Експедитор 2 (Відповідач за первісним позовом) несе відповідальність: 1) за втрату або недостачу вантажу в розмірі дійсної вартості втраченого або відсутнього вантажу; 2) за пошкодження або псування вантажу в розмірі вартості пошкодженого або зіпсутого вантажу.

Відповідно до п. 4.3.1. г) Договору, Експедитор 1 (Позивач за первісним позовом) несе відповідальність за збитки, нанесенні Експедиторові 2 (Відповідачеві за первісним позовом), у випадку безпідставної відмови в оплаті та несвоєчасної оплати рахунків Експедитора 2 (Відповідача за первісним позовом) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки.

Згідно із п. 4.4. Договору, у випадку заподіяння шкоди з вини однієї із сторін, винна сторона зобовязана відшкодувати шкоду у повному обємі, при умові наявності документів, що підтверджують заподіяння шкоди.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, 30.08.2011 року Відповідачу за первісним позовом від Позивача за первісним позовом за допомогою факсимільного звязку відповідно до п.п. 2.2.1., 2.2.2. Договору надійшла заявка від 30.08.2011 року за № 2910-П на перевезення в період з 31.08.2011 року по 01.09.2011 року вантажу у вигляді кави (29 палетів), загальною вагою 13 тон, одним автомобілем за маршрутом: - адреса завантаження - м. Одеса 1665 км траси Санкт Петербург Київ; - адреса розвантаження: смт В.Димерка.

Відповідач за первісним позовом на виконання п.п. 1.1., 2.2.1., 2.2.2. Договору 31.08.2011 року подав автомобіль для забезпечення його завантаження за адресою вантажовідправника: м. Одеса 1665 км траси Санкт Петербург Київ.

Відповідач за первісним позовом з дотриманням вимог п.п. 1.1., 2.2. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України 31.08.2011 року отримав від Вантажовідправника в особі 3-ї особи 1 обумовлений в заявці від 30.08.2011 року за № 2910-П вантаж в кількості, обсязі, цілісності та якості, яка обумовлена даною заявкою, без будь-яких заперечень або претензій щодо кількості, цілісності та якості вантажу і порядку та якості завантаження, розташування та закріплення Позивачем за первісним позовом вантажу, після чого Відповідач за первісним позовом з метою засвідчення зазначеного факту прийняття вантажу без будь-яких вказаних заперечень чи претензій щодо його цілісності та якості завантаження, розташування та закріплення Позивачем за первісним позовом розписався у товарно-транспортній накладній від 31.08.2011 року за № 874360728.

Тобто, підписана Відповідачем за первісним позовом товарно-транспортна накладна від 31.08.2011 року за № 874360728 без будь-якого зазначення Відповідачем за первісним позовом про наявність дефектів або пошкоджень вантажу чи неправильності, неякісності і ненадійності його завантаження, розташування та закріплення Позивачем за первісним позовом свідчить про належне виконання Позивачем за первісним позовом своїх зобовязань за Договором.

01.09.2011 року у пункті призначення вантажу при розвантаженні вантажу, який обумовлений у заявці від 30.08.2011 року за № 2910-П, виявлено пошкодження ватажу, про що на виконання п.п.1.1., 2.1., 2.2. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України, 3-ю особою - 1 та Відповідачем за первісним позовом складено акт пошкоджень, надлишків, нестач від 01.09.2011 року, який підписаний водієм Відповідача за первісним позовом без будь-яких зауважень щодо достовірності зазначеної у ньому інформації та без зазначення про відсутність вини Відповідача за первісним позовом щодо неякісного надання транспортних послуг по перевезенню вантажу, до складу яких відноситься здійснення Відповідачем за первісним позовом контролю за якістю і надійністю завантаження, розміщення та закріплення вантажу, що свідчить про порушення Відповідачем за первісним позовом умов п.п. 1.1., 2.1. Договору, ст.ст. 525, 526, 629, 908, 909 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 14, 41 Закон України «Про дорожній рух», п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5., 2.3., 22.2., 22.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, внаслідок чого Позивачу за первісним позовом заподіяно збитки у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Вартість вантажу, який пошкоджений, складала 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Господарський кодекс України у ст. 224 передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Цивільний кодекс України у ч.ч. 2, 3 ст. 22 передбачає, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином суд приходить до висновку, що Відповідачем за первісним позовом при виконанні Договору не забезпечено надання якісних транспортних послуг, до складу яких відноситься здійснення Відповідачем за первісним позовом контролю за якістю і надійністю завантаження, розміщення та закріплення вантажу, в звязку з тим, що Відповідач за первісним позовом прийняв у вантажовідправника цілий та не пошкоджений вантаж та доставив і передав вантажоодержувачу пошкоджений вантаж, що свідчить про наявність причинного звязку між діями Відповідача за первісними позовом внаслідок порушення останнім вимог п.п. 1.1., 2.1. Договору, ст.ст. 4, 14, 41 Закон України «Про дорожній рух», п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5., 2.3., 22.2., 22.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, ст.ст. 525, 526, 629, 908, 909 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України і спричиненими Позивачу за первісним позовом збитками у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.) внаслідок пошкодження вантажу на вказану суму.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт неналежного виконання Відповідачем за первісним позовом умов Договору, внаслідок чого Позивачу спричинено збитки у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Відповідачем за первісним позовом факти порушення ним вимог п.п. 1.1., 2.1. Договору, ст.ст. 4, 14, 41 Закон України «Про дорожній рух», п.п. 1.1., 1.3., 1.4., 1.5., 2.3., 22.2., 22.3., Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за N 1306, ст.ст. 525, 526, 629, 908, 909 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України при здійсненні перевезення вантажу Позивача за первісним позовом, не спростовані, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем за первісним позовом суми 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.) в якості збитків, спричинених Відповідачем за первісним позовом Позивачу за первісним позовом, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми збитків.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суми збитків суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Доказів повного чи часткового відшкодування Відповідачем за первісним позовом завданих Позивачу за первісним позовом збитків суду не надано.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідача за первісним позовом збитків у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.), в звязку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач за первісним позовом просить стягнути з Відповідача за первісним позовом господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач за первісним позовом довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.), у звязку з чим відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача за первісним позовом на користь Позивача за первісним позовом в повному обсязі.

Крім того, суд, розглянувши зустрічну позовну заяву дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»про зобовязання вчинити дії та стягнення заборгованості за договором на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262, встановив наступне.

Позивач за зустрічним позовом свої вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач за зустрічним позовом ухиляється від підписання актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011 року і здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року та не виконує умови Договору на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262 щодо оплати наданих послуг по перевезенню вантажу, який доставлений 22.08.2011 року, 01.09.2011 року та 03.09.2011 року за адресами призначення, в звязку з чим у Відповідача за зустрічним позовом виникла заборгованість перед Позивачем за зустрічним позовом у сумі 10900,00 грн. (десять тисяч девятсот гривень 00 коп.).

Згідно п. 2.1. Договору, права і обовязки сторін регулюються Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПГ/СМR) зі змінами, які були внесенні Протоколом від 05.07.1978 р., Митною конвенцією про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП/ТІR (Конвенція МДП/ТІR), діючим законодавством України, Статутом автомобільного транспорту України, даним договором і додатками до нього.

Договір у п.п. 2.2.3., 2.2.4., 2.2.6. передбачає, що Експедитор 2 зобовязаний: - доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі; - нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів; - слідкувати за правильністю розміщення вантажу з метою запобігання перевантаження по осям автомобіля.

Відповідно до п.п. 2.3.1., 2.3.2. Договору, Експедитор 1 зобовязаний: - забезпечити завантаження, закріплення вантажу та його розвантаження; - не завантажувати транспортний засіб вантажем небезпечним, негабаритним та забороненим до перевезення та ввезення на митну територію держав, через які пролягатиме маршрут перевезення.

Згідно із п. 3.1. Договору, Експедитор 1 (Відповідач за зустрічним позовом) перераховує на рахунок Експедитора 2 (Позивача за зустрічним позовом) вартість транспортних послуг, яка була вказана в разовій заявці на перевезення протягом 10 календарних днів після отримання Експедитором 1 (Відповідачем за зустрічним позовом) оригіналів рахунку, акту виконаних робіт, якщо інше не вказано в разовій заявці на перевезення.

Відповідно до п. 4.3.1. г) Договору, Експедитор 1 (Відповідач за зустрічним позовом) несе відповідальність за збитки, нанесенні Експедиторові 2 (Позивачеві за зустрічним позовом), у випадку безпідставної відмови в оплаті та несвоєчасної оплати рахунків Експедитора 2 (Позивача за зустрічним позовом) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день затримки.

В ході розгляду справи судом досліджено умови Договору на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262, за наслідками чого суд приходить до висновку, що у вказаному Договору відсутні умови, згідно яких Відповідач за зустрічним позовом та Позивач за зустрічним позовом зобовязанні підписувати акти звірки взаємних розрахунків і проводити звірку взаєморозрахунків.

Відсутність обовязку у сторін Договору підписувати акти звірки взаємних розрахунків та проводити звірку взаємних розрахунків призводить до наявності у сторін Договору прав підписувати такі акти і проводити такі звірки, внаслідок чого суд позбавлений можливості покласти на одну із сторін обовязок підписати акти звірки взаємних розрахунків або провести звірку взаємних розрахунків, в звязку з тим, що реалізація належного особі права є правом останньої та не може бути обовязком.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом про зобовязання Відповідача за зустрічним позовом провести звірку взаємних розрахунків з Позивачем за зустрічним позовом станом на 01.12.2011 року є безпідставними та необґрунтованими, в звязку з чим суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Також, Позивач за зустрічним позовом просить суд зобовязати Відповідача за зустрічним позовом підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868.

Проте, судом встановлено, що Позивач за зустрічним позовом в порушення вимог п. 3.1. Договору не направляв Відповідачу за зустрічним позовом оригінал Акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868 за наслідками виконання замовленні на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становила 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), що підтверджується тим, що оригінали вказаного акту в 2-х примірниках на час розгляду справи знаходились у Позивача за зустрічним позовом та відсутні їх оригінали або копії у Відповідача за зустрічним позовом і Позивач за зустрічним позовом їх відсутність у Відповідача за зустрічним позовом пояснити не може та необґрунтовано посилається лише на те, що Відповідач за зустрічним позовом відмовляється отримувати їх і підписувати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868.

Також, даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року, в якому відсутня заборгованість з оплати виконання Позивачем за зустрічним позовом замовлення на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становила 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), копія якого знаходиться в матеріалах справи та достовірність якого Позивач за зустрічним позовом не заперечує. Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року підписаний Відповідачем за зустрічним позовом і Позивачем за зустрічним позовом без будь-яких заперечень з приводу повноти та достовірності відображення у ньому стану фінансових-господарських зобовязань сторін Договору між собою з метою засвідчення фактичного стану фінансово-господарських взаємовідносин в ході виконання Договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога Позивача за зустрічним позовом про зобовязання Відповідача за зустрічним позовом підписати Акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868 є безпідставною та необґрунтованою в звязку з тим, що Позивач за зустрічним позовом не звертався до Відповідача за зустрічним позовом з пропозицією підписати даний акт та оригінал або копію останнього для підписання Відповідачу за зустрічним позовом не направляв, внаслідок чого суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.

Суд на підставі вищенаведеного в ході розгляду первісного позову вважає встановленим та доведеним факт неналежного виконання Позивачем за зустрічним позовом умов Договору по наданню Відповідачу за зустрічним позовом послуг перевезення вантажу, який 01.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресою призначення, що вказана у замовленні на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, яке є невідємною частиною Договору, внаслідок чого Відповідачу за зустрічним позовом спричинено збитки у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.).

Крім того, судом встановлено, що Позивач за зустрічним позовом в порушення вимог п. 3.1. Договору не направляв Відповідачу за зустрічним позовом оригіналів рахунку та акт виконаних робіт за наслідками виконання замовленні на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становила 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), що підтверджується тим, що оригінали або копії вказаних документів у Відповідача за зустрічним позовом відсутні і Позивач за зустрічним позовом їх відсутність пояснити не може та необґрунтовано посилається лише на те, що Відповідач за зустрічним позовом відмовляється отримувати їх і підписувати акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2011 року за № ОУ-0001868.

Також, даний факт підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року, в якому відсутня заборгованість з оплати виконання Позивачем за зустрічним позовом замовлення на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становила 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), копія якого знаходиться в матеріалах справи та достовірність якого Позивач за зустрічним позовом не заперечує. Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року підписаний Відповідачем за зустрічним позовом і Позивачем за зустрічним позовом без будь-яких заперечень з приводу повноти та достовірності відображення у ньому стану фінансових зобовязань сторін Договору між собою з метою засвідчення фактичного стану взаєморозрахунків в ході виконання Договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що строк виконання Відповідачем за зустрічним позовом обовязку, передбаченого п. 3.1. Договору, з оплати послуг перевезення вантажу за замовленням Відповідача за зустрічним позовом на перевезення вантажу від 30.08.2011 року за № 2910-П, вартість яких становить 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.), відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України не настав, в звязку з чим позовні вимоги Позивача за зустрічним позовом в частині стягнення з Відповідача за зустрічним позовом заборгованості з оплати послуг перевезення вантажу за замовленням від 30.08.2011 року за № 2910-П у сумі 3600,00 грн. (три тисячі шістсот гривень 00 коп.) є безпідставними та необґрунтованими, внаслідок чого в їх задоволенні суд відмовляє повністю.

Судом встановлено, що на виконання вимог Договору Позивач за зустрічним позовом з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України надав Відповідачу за зустрічним позовом послуги перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, вартість яких становила 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.).

Позивачем за зустрічним позовом послуги перевезення вантажу наданні Відповідачу за зустрічним позовом, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, своєчасно та якісно з дотриманням всіх нормативів і стандартів, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2011 року за №ОУ-0001647 та від 03.09.2011 року за № ОУ-0001872, які підписані Відповідачем за зустрічним позовом і Позивачем за зустрічним позовом відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості наданих послуг перевезення вантажу з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем за зустрічним позовом наданих послуг у обсягах, термінах та вартістю, визначених в цих актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких знаходиться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач за зустрічним позовом не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем за зустрічним позовом акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2011 року за №ОУ-0001647 та від 03.09.2011 року за № ОУ-0001872 без будь-якого зазначення Відповідачем за зустрічним позовом заперечень з приводу строків, обсягу та якості наданих послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, свідчать про належне виконання Позивачем за зустрічним позовом своїх зобовязань за Договором.

Відповідач за зустрічним позовом будь-яких претензій з приводу строків, обсягу, вартості та якості наданих Позивачем за зустрічним позовом послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, на адресу останнього не направляв та зауважень з цього приводу в письмовій формі не виражав, що свідчить про належне виконання Позивачем за зустрічним позовом своїх зобовязань за Договором.

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.08.2011 року за №ОУ-0001647 та від 03.09.2011 року за № ОУ-0001872, рахунками-фактурами від 22.08.2011 року за № СФ-0001647 і від 03.09.2011 року за № СФ-0001872, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01 жовтня 2011 року, в якому наявна заборгованість з оплати послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, копії яких знаходяться в матеріалах справ, підтверджується, що Відповідач за зустрічним позовом в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та Договору не оплатив наданні Позивачем послуги перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, внаслідок чого у Відповідача за зустрічним позовом перед Позивачем за зустрічним позовом виникла заборгованість за Договором у вигляді основного боргу у сумі 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.).

За таких обставин справи судом береться до уваги те, що Позивачу за зустрічним позовом від Відповідача за зустрічним позовом станом на 14.02.2012 року будь-яких заяв або претензій щодо вартості, якості та строків перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, не надходило. Доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем за зустрічним позовом строків перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, або щодо їх якості Відповідачем за зустрічним позовом суду не надано та по суду не доводилось.

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем за зустрічним позовом умов Договору перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору. Відповідачем за зустрічним позовом факти своєчасного та належного здійснення Позивачем за зустрічним позовом перевезення вантажу, передбаченого Договором, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, не заперечені, доказів зворотнього суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем за зустрічним позовом суми 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.) в якості основного боргу Відповідача за зустрічним позовом перед Позивачем за зустрічним позовом з оплати послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача за зустрічним позовом щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача за зустрічним позовом.

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору.

Одночасно встановлено, що Відповідач за зустрічним позовом не відмовлявся від виконання Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача за зустрічним позовом перед Позивачем за зустрічним позовом за Договором станом на 14.02.2012 року з оплати послуг перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, складає 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.).

Доказів повної оплати чи оплати інших частин заборгованості Відповідачем за зустрічним позовом наданих Позивачем за зустрічним позовом послуг перевезення вантажу за Договором, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, суду не надано.

Станом на 14.02.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.) Відповідачем за зустрічним позовом не погашена.

Суд вивчивши матеріали справи дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача за зустрічним позовом про стягнення з Відповідача за зустрічним позовом основної заборгованості за договором у сумі 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.), в звязку з чим вимоги Позивача за зустрічним позовом в частині стягнення заборгованості з оплати послуг з перевезення вантажу, який 22.08.2011 року та 03.09.2011 року доставлений та розвантажений за адресами призначення, що вказані у замовленнях на перевезення вантажів, які є невідємними частинами Договору, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем за первісним позовом та Відповідачем за первісним позовом суду в якості доказів за первісним і зустрічним позовами, є письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

У судовому засіданні, надані Позивачем за первісним позовом докази, спростовані не були та заперечувались Відповідачем за первісним позовом по суду.

Надані у судовому засіданні Позивачем за зустрічним позовом докази, частково спростовані та заперечувались Відповідачем за зустрічним позовом по суду.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, Позивач за зустрічним позовом просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач за зустрічним позовом довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.), у звязку з чим зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача за зустрічним позовом на користь Позивача за зустрічним позовом в повному обсязі, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»до дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»про стягнення збитків, - задовольнити повністю.

2.Стягнути з дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», ідентифікаційний код: 20071893, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик», ідентифікаційний код: 35774697, місцезнаходження: юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47, фактична адреса: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. 2, заподіянні збитки у сумі 16099,78 грн. (шістнадцять тисяч девяносто девять гривень 78 коп.), судовий збір у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

3.Зустрічний позов дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро»до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик»про зобовязання вчинити дії та стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

4.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «РАС Логістик», ідентифікаційний код: 35774697, місцезнаходження: юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Олени Степанівни, 47, фактична адреса: 79037, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 212, корп. 2, на користь дочірнього підприємства «ФМ Ложістік Дніпро», ідентифікаційний код: 20071893, місцезнаходження: 08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Леніна, 2/2, заборгованість за Договором на виконання транспортних послуг від 15.02.2011 року за №1262 у сумі 7300,00 грн. (сім тисяч триста гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.). В іншій частині зустрічного позову відмовити.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 14.02.2012 року