Рішення № 21662034, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/46620.02.12 За позовом           Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось"

третя особа           ОСОБА_1

про           стягнення 2 140,55 грн.

                                                                      Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача:           ОСОБА_2 –предст. за довір.;

від відповідача:          не з'явились.

від третьої особи:          не з'явились.

У судовому засіданні 20.02.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" про стягнення збитків в порядку регресу у розмірі 2140,55 грн., та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2011 порушено провадження у справі №35/466, розгляд справи призначено на 16.01.2012.

12.01.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2012, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача –ОСОБА_1 та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на 01.02.2012.

У судовому засіданні 01.02.2012 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.02.2012.

Представники відповідача та третьої особи у судові засідання 16.01.2012, 01.02.2012 та 20.02.2012 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2008 між Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (далі - позивач) та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту, що підтверджується Полісом №200.0067907 (далі –Договір), за яким був застрахований транспортний засіб "KIA CEED", державний номер НОМЕР_1.

16.07.2008 по вул. Зодчих в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "KIA CEED", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля "МАЗ", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який працює водієм Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Рось", внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва по справі №3-23169/2008 від 23.07.2008, ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 10.1. Правил дорожнього руху України, у зв'язку із чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Розмір витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу визначено на підставі звіту про оцінку майна №1172 від 03.10.2008, складеного ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Довіра", у розмірі 2 640,50 грн.

Відповідно до заяви страхувальника та листа вигодонабувача ЗАТ "Альфа-Банк" на підставі страхового акту №200-2600-08 від 01.12.2008 позивач виплатив Закритому акціонерному товариству "Альфа-Банк" страхове відшкодування за вирахуванням франшизи, яка згідно договором складає 499,95 грн., у розмірі 2 140,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18480 від 04.12.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як власник транспортного засобу та роботодавець особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 2 140,55 грн.

Відповідач у поданому відзиві на позов заперечив проти заявлених вимог, посилаючись на те, що позовна заява не містить доказів, щодо настання обставин, які дають право на подання регресного позову відповідно до ст. 38 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Разом з тим, відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником автомобіля "МАЗ", державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1, що підтверджується довідкою від 04.08.2008, виданою МВС України, а ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, що вбачається з постанови Святошинського районного суду м. Києва по справі №3-23169/2008 від 23.07.2008.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" визначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ТОВ "Агро - Рось", як роботодавця водія ОСОБА_1, яке зобов'язане у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 2140,55 грн.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди у розмірі 2 140,55 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 126/2, ідентифікаційний код 30929025)на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, ідентифікаційний код 32253696) 2 140,55 грн. (дві тисячі сто сорок гривень 55 коп.) –матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 411,50 (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.) –судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                     М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 27.02.2012