Рішення № 21661870, 23.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/280-201223.02.12 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

До Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова

компанія"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 17 744,17 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1. (дов. №80/1 від 01.01.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23 лютого 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (далі по тексту відповідач) про стягнення 17744,17 грн. шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 22, 993, 1166, 1191 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. 27 ЗУ “Про страхування”, ст. ст. 22 ЗУ “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/280-2012, розгляд справи призначено на 02.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року розгляд справи відкладено на 23.02.2012р., у звязку з неявкою відповідача в судове засідання та невиконанням вимог ухвали суду. Витребувано від Моторно (транспортного) страхового бюро України копію полісу №ВЕ/3861310 та інформацію щодо наявності страхового полісу, яким було застраховано обовязкову цивільно-правову відповідальність на автомобіль Кіа, д/н НОМЕР_2 станом на 03.03.2011р., в порядку ст. 65 ГПК України.

Також, ухвалою суду від 02.02.2012 року за ухилення від надання документів, що потягло за собою неможливість розгляду справи по суті, з відповідача відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України стягнуто в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850, 00 грн.

17.02.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва МТСБУ направлено інформацію щодо умов старухвання за полісом №ВЕ/3861310, виданим відповідачем у справі.

В судове засідання 23.02.2012 року відповідач не зявився, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, рекомендованим листом з повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала отримана відповідачем 13.02.2012р).

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2010 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»(страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ілта»(страхувальник) був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту №401.0008545 (надалі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобовязувався відшкодувати збитки, що могли настати у звязку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки Пежо, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

03.03.2011 року о 14 год. 50 хв. на 1404 км. Автодороги Київ-Харків, Київської області, Яготинського району сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Кіа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу Пежо, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5.

ДТП сталася в результаті здійснення водієм ОСОБА_3. порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2008 року у справі №3-1513/2011р.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Пежо, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

10.07.2009 року ОСОБА_4. звернулась до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування за пошкодження внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди застрахованого транспортного засобу, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Згідно Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 05.04.2011р., проведеного Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Peugeot 207, державний №НОМЕР_1 станом на 05.04.2011р. складає 22874, 61 грн.

Згідно страхового акту №2011-03-03/008 від 15.05.2011р., Позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 17744,17 грн., шляхом проведення заліку взаємних однорідних вимог згідно акту №11/7 від 15.05.2011р.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відкрите акціонерне товариство Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»(далі по тексту Відповідач) за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3861310 від 21.04.2010 року застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 (згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, наданої на вимогу суду).

Позивач направив до відповідача претензію (вих. №13/08/11 від 25.08.2011р.) щодо відшкодування шкоди на суму 17744, 17 грн., з проханням здійснити грошове відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 17744,17 грн. (отримання відповідачем претензії 28.09.2011р. підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією повідомлення про вручення поштового відправлення).

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 17744, 17 грн. збитків в порядку регресу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом - Кіа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, керував ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем, що підтверджується полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3861310 спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки Пежо, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_3 який керував автомобілем Кіа, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2008 року у справі №3-1513/2011р.

Пунктом 37.4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки Пежо, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” в межах, передбачених полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3861310, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортну №401.0008545 від 03.12.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Статтею 27 Закону України “Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач претензією (регресною вимогою) вих. №13/08/11 від 25.08.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 17744,17 грн.

Відповідач відповіді на назначену претензію не надав, шкоду не відшкодував, доказів протилежного Відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу від 05.04.2011р., проведеного Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Peugeot 207, державний №НОМЕР_1 станом на 05.04.2011р. складає 22874, 61 грн.

Сума страхового відшкодування виплаченого Позивачем ТОВ «Ілта»складає 17744, 17 грн., тобто позивачем понесено фактичні витрати на вказану суму.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВЕ/3861310) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510, 00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 17234,17 грн. (17744,17 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування підтверджена звітом) 510, 00 грн. (франшиза).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 30729278; з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Наста»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5Б; код ЄДРПОУ 35893575) 17234 (сімнадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 17 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1370 (одна тисяча триста сімдесят) грн. 93 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяГ.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 27.02.2012р.