Ухвала суду № 21661836, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 5011-51/1954-201221.02.12 За позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство 13003»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича-комерційна фірма «АМК LTD»

про визнання недійсним рішення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вимогами про визнання недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство 13003», оформленого протоколом від 15.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012р. порушено провадження у справі 5011-51/1954-2012, залучено до участі у розгляді спору третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича-комерційна фірма «АМК LTD»; справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2012р.

Предявляючи позов до суду, позивач подав заву про вжиття заходів до забезпечення позову у вищезазначеній справі шляхом зупинення виконання оспорюваного рішення, накладення арешту на майно Публічного акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство 13003»відповідно до переліку, заборони останньому вчиняти певні дії щодо майна, а також здійснювати додаткову емісію акцій та вчиняти дії, спрямовані на проведення додаткової емісії акцій Публічного акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство 13003» .

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що відповідачем вчиняються певні заходи, спрямовані на відчуження майна, зокрема, укладення відповідних правочинів про відчуження спірного майна, внесення останнього до статутного капіталу інших юридичних осіб, укладення договорів поруки, застави, іпотеки майна, а також шляхом здійснення додаткової емісії акцій відповідача. Тож, позивач вважає, що у разі невжиття судом заходів до забезпечення позову відповідач може відчужити спірні обєкти іншими особам або вчинити певні дії, як-то: передати спірне майно як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб, укласти певні правочини наслідком яких може бути виникнення або збільшення вже існуючої заборгованості відповідача. Зазначені дії, на думку позивача, можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення та відновлення порушеного права у даній справі у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

У підтвердження наведених обставин щодо вчинення відповідачем дій з відчуження майна 21.02.2012р. позивач надав суду роздруківки з мережі Інтернет станом на 20.02.2012р. про продаж приміщень, що розташовані АДРЕСА_1, а саме: адміністративний корпус (429,20 кв.м.), виробничий корпус-радіовузол (2210,50 кв.м.), будівля приміщень малярного цеху (198,40 кв.м.), будівля контрольно-пропускного пункту (24,50 кв.м.), будівля теплопункту (93,30 кв.м.), будівля оздоровчого комплексу (195,10 кв.м.), будівля механічного цеху (110,00 кв.м.), будівля мийки автомашин (438,30 кв.м.), будівля розподільчого пункту тепломережі (61,30 кв.м.), корпус виробничого приміщення (127,00 кв.м.) будівля кузні і службових приміщень (97,70 кв.м.), будівля профілакторію (1640,60 кв.м.), будівля профілакторію (447,30 кв.м.). Крім того, в цьому ж оголошенні зазначено про надання послуг майнового поручительства вказаними будівлями.

Відповідно до п.45 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»від 24.10.2008 р. № 13 при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Згідно п. 46 вищезгаданої Постанови господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам.

У п. 47 вищезгаданої постанови передбачено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору.

У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову.

Як вбачається з представленого позивачем повідомлення про проведення 15.02.2012р. позачергових загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003»порядком денним в тому числі було прийняття рішення про погодження рішення Наглядової ради відповідача щодо обрання зберігача, у якого відповідач відкриває рахунки власникам акцій; прийняття рішення про затвердження умов цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради відповідача та обрання особи, яка уповноважується на підписання цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради відповідача; прийняття рішення щодо участі відповідача у інших господарських товариствах та затвердження умов участі; прийняття рішення про організаційно-правові, фінансово-економічні заходи, спрямовані на відновлення стабільного фінансово-економічного становища відповідача, у тому числі, визначення шляхів погашення заборгованості із заробітної плати, перед бюджетами та державними цільовими фондами із загальнообовязкових платежів, перед кредиторами за цивільно-правовими зобовязання, зокрема, за рахунок відчуження майна та майнових прав товариства, залучення інвестицій, і, відповідно, затвердження умов договорів; прийняття рішення щодо організаційно-правових заходів, спрямованих на захист прав та охоронюваних інтересів відповідача в іпотечних правовідносинах із Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», в яких відповідач виступає як майновий поручитель Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-комерційна фірма «АМК LTD», у тому числі затвердження умов договорів, укладення яких є необхідним для реалізації ухвалених рішень.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що у даній справі оскаржується рішення позачергових загальних зборів відповідача, на яких вирішувались питання щодо належного відповідачеві майна, беручи до уваги, що з наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем вчиняються підготовчі дії з реалізації майна, а також зважаючи на пропозиції щодо укладення договорів поруки спірним майном до вирішення судом спору, беручи до уваги, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову заборона відповідачеві укладати договори поруки, іпотеки, застави майна, а також договори купівлі-продажу, дарування та інші, предметом яких є відчуження майна відповідача, відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, в той час як невжиття обраних позивачем заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви в цій частині.

Щодо інших обраних позивачем заходів до забезпечення позову у даній справі, а саме накладенню арешту на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства «Київське автотранспортне підприємство 13003» відповідно до переліку, зупинення виконання рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача - суд відзначає, що нормами процесуального законодавства не передбачено такого заходу до забезпечення позову, як зупинення виконання рішення загальних зборів, а інші обрані позивачем заходи не перебувають у конкретному зв'язку із предметом позовних вимог, та, крім того, позивачем не доведено, яким чином невжиття цих заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову, а відтак суд відмовляє позивачеві у задоволенні заяви в цій частині.

Стосовно заяви позивача в частині заборони відповідачеві проводити додаткову емісію акцій та вчиняти дії, спрямовані на проведення додаткової емісії акцій відповідача, а також вносити спірне майно до статутного капіталу інших юридичних осіб, суд відзначає, що по-перше, позивачем не конкретизовано всіх дій на проведення додаткової емісії, які він просить суд заборонити вчиняти відповідачеві, а по-друге, у підтвердження наведених обставин щодо вчинення відповідачем вказаних дій не надано жодного доказу, які б давали суду можливість дійти висновку, що зазначені дії дійсно вчиняються відповідачем. За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволенні поданої заяви позивача в цій частині.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 (04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційних код НОМЕР_1) про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №5011-51/1954-2012 задовольнити частково.

2.З метою забезпечення позову у справі №5011-51/1954-2012 до прийняття рішення та набрання ним законної сили заборонити Публічному акціонерному товариству «Київське Автотранспортне підприємство 13003»(01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код 03114260) вчиняти дії з відчуження майна, а саме: адміністративного корпусу літера «А»(429,20 кв.м.), будівлі контрольно-пропускного пункту літера «Г»(24,50 кв.м.), будівлі мийки автомашин літера «К»(438,30 кв.м.), виробничого корпус-радіовузлу літера «Б»(2210,50 кв.м.), будівляі приміщень малярного цеху літера «В» (198,40 кв.м.), будівлі профілакторію літера «П»(447,30 кв.м.), будівлі теплопункту літера «Д»(93,30 кв.м.), будівлі оздоровчого комплексу літера «Е»(195,10 кв.м.), будівлі механічного цеху літера «Ж»(110,00 кв.м.), будівлі розподільчого пункту тепломережі літера «Л»(61,30 кв.м.), корпуса виробничого приміщення літера «М»(127,00 кв.м.), будівлі кузні і службових приміщень літера «Н»(97,70 кв.м.), будівія профілакторію літера «О»(1640,60 кв.м.)., зокрема, укладати договори поруки, іпотеки, застави, купівлі-продажу, дарування вищезазначеного майна та інші договори, предметом яких є відчуження майна Публічного акціонерного товариства «Київське Автотранспортне підприємство 13003» (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код 03114260).

3.Відмовити позивачу у задоволенні іншої частини заяви.

Стягувач: ОСОБА_1 (04073, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

Боржник: Публічне акціонерне товариство «Київське Автотранспортне підприємство 13003» (01042, м. Київ, вул. Перспективна, 3, код 03114260)

Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 21.02.12 і дійсна для пред'явлення до виконання до 21.02.2013р.

Суддя А.Б.Пригунова