Рішення № 21661161, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/22413.02.12 „13” лютого 2012 р.справа №32/224 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом

Приватного підприємства ''Проспект'', м. Житомир

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ''Укржитлокомплекс'', м. Київ

про стягнення 1 030 655,65 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 юрисконсульт

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 р. матеріали справи №12/5007/48/11 в частині зустрічного позову передано на розгляд господарського суду міста Києва.

За клопотанням відповідача з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство ''Проспект'' звернулося до господарського суду з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Укржитлокомплекс'' про стягнення з останнього основного боргу в сумі 509 217,60 грн., збитків в сумі 365 452,32 грн., пені в сумі 78 928,73 грн., інфляційних нарахувань в сумі 84 020,16 грн. та 3% річних в сумі 36 460,06 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання згідно Договору відступлення права вимоги (цесії) від 15.12.2010 р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання представника позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на підстави, викладені у відзиві на позовну заяву, заявив усне клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та судової експертизи щодо дійсності відбитку печатки (графічної).

У задоволенні клопотання про призначення експертизи необхідно відмовити з огляду на недоведеність відповідачем потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 15.12.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Трансавтобуд", далі Цедент, та Приватним підприємством ''Проспект'', далі Цессіонарій, укладений Договір відступлення права вимоги (цесії), далі Договір цесії.

Відповідно до п. 1.2.1 Договору цесії цедент передає цессіонарію своє право вимоги зобов'язань в обсязі і на умовах, що обумовлені договором від 17.03.2009 р. на виконання робіт та додатковою угодою №1, та існують на час підписання цього Договору. Цессіонарій при цьому на підставі п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, отримавши право вимоги за договором від 17.03.2009 р., стає кредитором по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлокомплекс".

Згідно з п. 1.2.2 Договору цесії цесіонарій отримує право вимагати від боржника належного виконання обов'язку по оплаті виконаних робіт та сплати всіх штрафних санкцій, збитків, передбачених договором 17.03.2009 р. на виконання робіт та додатковою угодою №1 за неналежне виконання грошових зобов'язань (в тому числі щодо передачі боржником кредитору майна на виконання своїх зобов'язань).

Таким чином, позивач, як новий кредитор за законом та договором набув право вимагати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укржитлокомплекс", далі Боржник, сплати йому заборгованості та штрафних санкцій, збитків, передбачених договором 17.03.2009 р. на виконання робіт та додатковою угодою №1.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що 17.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укржитлокомплекс", далі Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Трансавтобуд", далі Виконавець, укладено договір № 01/03 про виконання робіт, далі Договір, згідно п. 1.1 якого сторонами погоджено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується за завданням позивача протягом визначеного у договорі строку виконувати роботи щодо розробки ґрунту за адресою: м. Буча, вул. Тарасівська, 8-Г, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

Додатковою угодою до Договору від 23.10.2009 р., сторонами доповнено розділ 4 Договору пунктами 4.2-4.5 в частині відповідальності сторін за порушення умов Договору.

На виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Трансавтобуд" належним чином виконані роботи, а розрахунки Товариством з обмеженою відповідальністю "Укржитлокомплекс" за виконані роботи не проведено, а тому позивач, як новий кредитор, 20.12.2010 р. звернувся до відповідача з вимогою №3 сплатити грошові кошти в сумі 509 217,60 грн.

Зобовязання щодо повернення суми грошових коштів відповідачем не виконанні, що розглядається позивачем, як порушення його гарантованого законом права, як кредитора у зобовязанні, а тому він намагається стягнути з відповідача заборгованість за Договором у розмірі 509 217,60 грн.

Позивач стверджує, що відповідно вимог пункту 4.3 Договору з урахуванням додаткової угоди несвоєчасне виконання зобовязання забезпечено неустойкою в розумінні вимог статті 549 ЦК України.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобовязань за Договором позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 78 928,73 грн.

Позивачем вказано, що оскільки кінцевий строк оплати виконаних робіт сплинув 28 жовтня 2009 р., то прострочення оплати на даний час складає більше ніж 6-ть місяців, тому відповідач повинен сплатити збитки в розмірі 70% невиконаного грошового зобов'язання, що становить 356 452,32 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобовязання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 84 020,16 грн. та три проценти річних в сумі 36 460,06 грн. за період прострочення грошового зобовязання з листопада 2009 р. по квітень 2011 року.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд вважає доводи позивача обґрунтованими, а заперечення відповідача хибними за наступними обставинами:

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Законодавець визначає, що відступлення права вимоги не повинно:

§суперечити закону або договору, на якому вона базується;

§здійснюватися стосовно зобовязань, що виникли внаслідок відшкодування збитків, спричинених заподіянням шкоди здоровю фізичної особи або її смерті;

§відступлення права вимоги передбачає обовязок первинного „старого” кредитора перед новим кредитором, що виникла у звязку з недійсністю переданої ( відступленої) вимоги;

§на час відступлення права вимоги боржника має бути повідомлено у будь-який належний спосіб про відступлення права вимоги, що відбулася. За відсутності такого повідомлення (або за відсутності доказів такого повідомлення) виконання зобовязання первинному „старому” кредитору визнається виконанням зобовязання боржником належному кредитору;

§на час відступлення права вимоги, боржник має право предявляти проти нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первинного „ старого” кредитора на момент отримання повідомлення про відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчинюється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Позивач отримав з боку Первісного кредитора документи, які засвідчують кредиторські права, які передаються за договорами відступлення права вимоги.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною першою ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності зі ст.ст. 202, 203 ГК України, ст. 599 ЦК України, господарське зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобовязання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем доведений факт неналежного виконання ним зобовязання за Договором цесії. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 509 217,60 грн. підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження. Натомість, відповідач доказів виконання зобовязань за Договором цесії суду не надав, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 509 217,60 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Несвоєчасне виконання грошових зобовязань підтверджено обставинами та доказами у справі, однак враховуючи визначений позивачем період нарахування пені, а також те, що облікова ставка в розмірі 7,75 % установлена з 10 серпня 2010 р., згідно постанови правління Національного банку України від 09.08.2010 р. № 377 "Про регулювання грошово-кредитного ринку", позивачем за зустрічним позовом невірно обраховано суму пені, судом самостійно обраховано пеню за період з 10.08.2010 р. по 17.05.2011 р. (згідно даних позивача останній здійснює розрахунки саме на вказану дату), що дорівнює 281 дні, та яка становить 60 764,31 грн. Таким чином, позивач безпідставно заявив до стягнення 18 164,42 грн. пені (78928,73 грн. - 60764,31 грн.), в задоволенні якої суд відмовляє.

Стосовно стягнення з відповідача збитків у розмірі 365 452,32 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором суд відзначає наступне.

Згідно з ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на викладені положення Господарського кодексу України, право вимоги на відшкодування збитків надається суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Відповідно до положень ЦК України, відшкодування збитків є способом захисту цивільних прав та інтересів, що пов'язується законом з особою кредитора, чиї цивільні права були порушені.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 365 452,32 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання за Договором необхідно відмовити.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 84 020,16 грн. за період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р. В той же час судом встановлено, що вказаний розрахунок є невірним, а тому за перерахунком суду розмір інфляційних нарахувань за період з листопада 2009 р. по квітень 2011 р., що підлягають стягненню з відповідача становить 83 999,76 грн. В частині стягнення інфляційних у розмірі 20,40 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Згідно розрахунку позивача за період з 28.10.2009 р. по 17.05.2011 р. сума 3% річних становить 36 460,06 грн. Проте, виходячи з вищевикладеного, прострочка в платежі у відповідача за первісним позовом почалась 29.10.2009 р., а тому розмір 3% річних, що підлягає до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 29.10.2009 по 17.05.2011 р. складатиме 23 689,08 грн. В частині стягнення 3% річних у розмірі 12 770,98 грн. необхідно відмовити.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини пятої ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.02.2012 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 625, 638, 639, 837, 844 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 194, 202, ч. 6 ст. 232 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства ''Проспект'' до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Укржитлокомплекс'' задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''Укржитлокомплекс'' 04070, м. Київ, вул. Спаська, 6-Д, код ЄДРПОУ 31089658, на користь:

- Приватного підприємства ''Проспект'', 10003, м. Житомир, вул. Котляревського, 39, кв. 3, код ЄДРПОУ 25306912, основний борг у розмірі 509 217,60 грн., пеню у розмірі 60 764,31 грн., 3% річних у розмірі 23 689,08 грн., інфляційні у розмірі 83 999,46 грн., витрати по державному миту в сумі 6 776,70 грн. та витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 149,87 грн., видавши наказ.

3. У задоволені позовних вимог Приватного підприємства ''Проспект'' до Товариства з обмеженою відповідальністю ''Укржитлокомплекс'' щодо стягнення збитків у розмірі 365 452,32 грн., пені в сумі 18 164,42 грн., інфляційних у розмірі 20,40 грн. та 3% річних у розмірі 12 770,98 грн. відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено 17.02.12р.