Рішення № 21661148, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/36113.02.12 За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»

третя особа ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 8 842, 51 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю від 10.01.2012 року;

від відповідача ОСОБА_3. - представник за довіреністю від 14.12.2011 року;

від третьої особи не зявилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 9352, 51 грн.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.08.2009 року на 38 км + 900 м а/д Одеса-Рені, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, д/н НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_2. та автомобіля марки Фав, д/н НОМЕР_2, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У звязку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_2. була застрахована у ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2011 року порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винного у скоєнні ДТП гр. ОСОБА_2. та призначено розгляд на 06.12.2011 року.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 06.12.2011 року не зявилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2011 року позов підтримав, частково подав витребувані ухвалою суду докази та заявив клопотання про витребування додаткових доказів.

Ухвалою суду від 06.12.2011 року розгляд справи відкладено на 26.12.2011 року, витребувано в Арцизькому районному суді Одеської області адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 26.12.2011 року, у звязку із перебуванням судді Дідиченко М. А. у відпустці, справу № 27/361 передано для розгляду судді Головіній К. І.

Ухвалою суду від 26.12.2011 року справу № 27/361 суддею Головіною К. І. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 23.01.2012 року.

03.01.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Арцизького районного суду Одеської області надійшла справа № 3-1256/09 про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_2.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року у звязку із великою завантаженістю судді Головіної К. І. та у звязку із виходом судді Дідиченко М. А. з відпустки, справу № 27/361 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року справу № 27/361 суддею Дідиченко М. А. прийнято до свого провадження.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 23.01.2012 року не зявилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.01.2012 року подав письмовий відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував із підстав того, що позивач не є потерпілою особою, тому не має права звертатися до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Крім того відповідач наголошував на відсутності в матеріалах справи постанови суду, якою гр. ОСОБА_2. визнано винним у скоєнні даної ДТП. Відповідач також вказував, що на його думку право зворотної вимоги (регресу) у позивача виникло лише до особи, винної у скоєнні ДТП.

Ухвалою суду від 23.01.2012 року витребувано від Моторного (транспортного) страхового бюро України відомості щодо того, чи була застрахована станом на 15.08.2009 року цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відносно наземного транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_3. Розгляд справи відкладено на 13.02.2012 року.

13.02.2012 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли витребувані судом відомості.

Представник позивача у судовому засіданні 13.02.2012 року надав витребувані судом документи та подав заяву про зменшення позовних вимог, відмовляючись фактично від стягнення франшизи згідно полісу ВВ 8489597 у розмірі 510, 00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом прийнята до розгляду заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Так, сума позовних вимог складає 8 842, 51 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.02.2012 року подав письмові пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував зазначаючи про відсутність в матеріалах справи документів, які б свідчили про проведення оцінки шкоди, нанесеної власнику т/з Фав, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП. Також відповідач зазначав про неподання позивачем доказів правонаступництва юридичної особи позивача.

Представник третьої особи у судове засідання 13.02.2012 року не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З довідки ВДАІ МВС України в Одеській області та Постанови Арцизького районного суду Одеської області по справі № 3-1256/09 від 14.09.2009 року вбачається, що 15.08.2009 року гр. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_1 на 38 км + 900 м а/д Одеса-Рені, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, не врахував дорожньої ситуації та дорожні умови, не витримав безпечну дистанцію внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Фав, д/н НОМЕР_2, який зупинився попереду нього. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні ушкодження, чим гр. ОСОБА_2 порушив п. п. 2.5, 13.1 ПДР України.

Постановою Арцизького районного суду Одеської області по справі № 3-1256/09 від 14.09.2009 року ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на один рік шість місяців.

Пошкоджений внаслідок вказаної ДТП автомобіль Фав, д/н НОМЕР_2 був застрахований на підставі договору страхування серія ИБ № 2164338 від 01.06.2009 року, укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АХА Страхування»), за договором страховик, та гр. ОСОБА_3., за договором страхувальник.

Як вбачається із наданого позивачем у судовому засіданні звіту № 18/12/09 про оцінку вартості матеріального збитку від 11.12.2009 року, за замовленням позивача було проведено автотоварознавче дослідження, згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Фав, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 10260, 51 грн.

Відповідно до наявного у справі страхового акту № 10208/09/05/21 від 11.05.2010 року, позивачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 9352, 51 грн.

На виконання умов договору страхування серія ИБ № 2164338 від 01.06.2009 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 9352, 51 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 10228 від 12.05.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_2, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість потерпілої особи.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні, отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_1 встановлена у судовому порядку.

Тому, гр. ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Фав, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Однак, як вбачається з листа-відповіді МТСБУ, який надійшов на запит суду, між гр. ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»було укладено поліс № ВВ/8489597 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіль ВАЗ, д/н НОМЕР_3. Відповідно до п. 2 цього полісу, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до ст. 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 8 842, 51 грн. (9352, 51 грн. мінус 510, 00 грн. (франшиза)).

Згідно п. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування 12.05.2010 року (дата виплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування потерпілій особі)), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Позивачем на адресу ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»була направлена відповідна заява на виплату страхового відшкодування із доданими документами, що були отримані останнім 12.10.2011 року.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача з вимогою про виплату страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, відповідачу у термін до 12.11.2011 року належало виплатити страхове відшкодування чи надати обґрунтовані заперечення щодо такої виплати.

Відповідач у зазначений термін виплату страхового відшкодування не здійснив, заперечень не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем страхового відшкодування до матеріалів справи не надано.

Враховуючи зазначене, суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування витрат в порядку регресу правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме у розмірі 8 842, 51 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України, в редакції, чинній на момент подачі позову, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; 04070, м. Київ, вул. Братська, 14; ідентифікаційний код: 20474912) 8842 (вісім тисяч вісімсот сорок дві) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 96 (девяносто шість) грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 220 (двісті двадцять) грн. 78 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 20.02.2012 р.