Рішення № 21659667, 14.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/179-201214.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ШАТТЕРС»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1. (представник за довіреністю);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 14 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ ШАТТЕРС»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»(відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 362013,33 грн. з них основного боргу 359209,66 грн., 3% річних 2443,80 грн. та втрат від інфляції 359,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором про умови № 078421 від 14 квітня 2011 року, договором про загальні умови поставки та надання послуг № 078431 та договором купівлі-продажу (національний) № 078411, зокрема, не здійснив оплати вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 14.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Практікер або Покупець) (разом - сторони), було укладено договір про умови № 078421 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір-1).

Згідно умов п. 1.1. укладеного між сторонами договору про загальні умови поставки та надання послуг № 078431 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір-2), загальні умови поставки та надання послуг регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником на надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі-продажу та Договору про умови, укладеного між сторонами, і є невідємною частиною Договору купівлі-продажу.

Пунктом 1.1. укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу (національний) № 078411 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір-3) передбачено, що умови відповідного договору регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки, з одного боку, та Постачальником, з іншого боку (разом по тексту Договір-1, Договір-2 та Договір-3 - Договори).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договорів Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 359209,66 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договорами в розмірі 359209,66 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вже було встановлено судом, 14 квітня 2011 року між сторонами укладено договір про умови № 078421 відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати на умовах Договору товар у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує на умовах і у порядку, визначених Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця та є невід'ємними частинами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір про загальні умови поставки та надання послуг № 078431, який визначає загальні умови поставки та надання послуг, які регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником на надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі-продажу та Договору про умови, укладеного між сторонами, і є невідємною частиною Договору купівлі-продажу.

Між сторонами також укладено договір купівлі-продажу (національний) № 078411 згідно п. 1.1. якого передбачено, що умови відповідного договору регулюють ділові відносини між Практікер та/або підприємствами для яких компанія Практікер виконує закупівельні обов'язки, з одного боку, та Постачальником, з іншого боку.

У відповідності до п. 3.7. Договору-2 замовлення вважається виконаним, коли Постачальник поставив у визначений магазин замовлені Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, Угоді та логістичній системі Практікер. Постачальник повинен поставити замовлені товари у вказаний у замовленні магазин. Поставка товарів здійснюється до пункту прийняття у магазином.

З матеріалів справи вбачається, що в червні 2011 року позивач передав товар на загальну суму - 359209,66 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000019, № РН-0000016, № РН-0000018, № РН-0000011 та № РН-0000010 та замовленнями на товари (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Практікер на відповідних накладних.

З огляду на викладене, підтвердженим з боку позивача є факт поставки відповідачу товару та отримання вказаного в накладних товару з боку останнього на суму 359209,66грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 5.1. Договору-2 строк оплати визначається згідно зі ст. 4 Договору-1 і залежно від того, яка з подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за Угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Так, з конструкція п. 5.1. виокремлює 2 (два) окремі моменти відліку строку оплати за товар, зокрема, залежно від подій або дня передачі товарів або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару. При цьому, встановлення строку оплати носить відсилочний характер до статті 4 Договору-1, яка такий строк визначає.

Статтею 4 Договору-1 передбачено, що строк платежу, який дійсний з 01.01.2011р., становить 80 днів.

Таким чином, враховуючи факт поставки позивачем товару відповідачу 20.06.2011р., строк оплати товару становить 80 днів і відраховується з дня передачі товару, тобто з 20.06.2010р.

З огляду на викладене, в силу вимог п. 5.1. Договору-2 та ст. 4 Договору-1 відповідач повинен здійснити оплату товару в строк не пізніше 07.09.2011р.

Позивач зазначає, а відповідачем не заперечується, що Покупець за поставлений Продавцем товар не розрахувався.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору позивач 18.11.2011р. звернувся до відповідача з претензією щодо сплати суми заборгованості в якій вимагав до 30.11.2010р. перерахувати суму основного боргу в розмірі 359 209,66 грн. (триста п'ятдесят дев'ять тисяч двісті дев'ять грн. 66 коп.) на поточний рахунок ТОВ «АРТ ШАТТЕРС»№ 2600200770273 в АКБ «Правекс-Банк» м. Київ, МФО 321983, ІПН 357912026507, номер свідоцтва 100169942. Факт отримання відповідачем претензії підтверджується вхідною відміткою № 1 від 18.11.2011р. Позивач стверджує, що боргу відповідач не погасив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 06.01.2012р. та 02.02.2012р. відповідача було зобовязано надати суду контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 06.01.2012р. та 02.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар по Договорам в оплату видаткових накладних: № РН-0000019, № РН-0000016, № РН-0000018, № РН-0000011 та № РН-0000010, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості в розмірі 359209,66 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, зважаючи на факт несплати відповідачем грошових коштів за товар у період з 20.06.2011р. по 07.09.2011р., суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 359,87 грн. втрат від інфляції та 2443,80 грн. 3% річних.

При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок втрат від інфляції та 3% річних буде наступним:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

08.09.2011 - 30.11.2011359209.661.002718.42359928.08 Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

359209.6608.09.2011 - 30.11.2011843 %2480.02

В силу, п. 2. ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Однак, зважаючи на те, що клопотань про вихід за межі позовних вимог від заінтересованих сторін до суду не надходило, господарський суд обмежений в праві вийти за межі позовних вимог в частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача в розмірі 7240,26 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»(ідентифікаційний код: 33938302, адреса: 02002, Київ, вул. Окіпної Раїси, буд. 8-Б, 2-ий поверх, р/р 26000001309724 ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528, ІПН 339383026540, свідоцтво платника ПДВ 100162375), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ШАТТЕРС»(ідентифікаційний код: 35791293, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, 10, оф. 6, р/р 2600200770273 в АКБ «Правекс-банк»м. Київ, МФО 321983, ІПН 3579129226507), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу 359209,66 грн. (триста пятдесят девять тисяч двісті девять гривень 66 копійок), 3% річних 2443,80 грн. (дві тисячі чотириста сорок три гривні 80 копійок), втрат від інфляції 359,87 грн. (триста пятдесят девять гривень 87 копійок) та судові витрати 7240,26 грн. (сім тисяч двісті сорок гривень 26 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 20.02.2012р.