Рішення № 21659571, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/746-201221.02.12 За позовом приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо»

до державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця»

та товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика

«Центральна»

про стягнення 2956, 80 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: не зявився

відповідача1: провідний інженер ОСОБА_1 (довіреність № 3019-НЮ від 29.07.2011 року)

відповідача2: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з державного територіально-галузевого обєднання «Південно-західна залізниця»та товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»вартості недостачі вугілля в розмірі 2956, 80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року порушено провадження у справі 5011-23/746-2012 та призначено її розгляд на 07.02.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судове засідання не зявився, однак 20.02.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник Відповідача1 у письмову відзиві проти позову заперечував, зазначаючи про те, що Відповідачем2 не застосовані заходи по збереженню вантажу, зокрема, щодо ущільнення, запобігання просипання дрібних часток вантажу під час перевезення.

Представник Відповідача2 у судове засідання не зявився, однак 14.02.2012 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що завантаження вугілля було здійснено вантажовідправником в технічно справний вагон, тому вважає, що відповідальність за недостачу вантажу повинна бути покладена на відповідача1. Крім того у поданому відзиві Відповідач2 просить суд розглянути справу за відсутністю представника товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувльна фабрика «Центральна».

За клопотанням Відповідача1 у судовому засіданні 21.02.2012 року здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

У судовому засіданні 21.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Відповідача1, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем2 14.05.2010 року укладено договір поставки № 14/05-2010, відповідно до якого останній зобовязався поставити вугілля АМ (13-25), а Позивач прийняти та оплатити його вартість.

Відповідно до залізничної накладної № 48235907 від 12.08.2011 року Відповідачем 2 було відвантажено на адресу Могилів-Подільського міського паливного складу ПрАТ “Вінницяоблпаливо” вантаж вугілля антрацит марки АМ в кількості 71 000 тонн. Вантажовідправником вугілля згідно з накладною є товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна».

Під час перевезення на станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці було виявлено воронкоподібне заглиблення праворуч по ходу потягу над 5-6 люками довжиною 3, 5 м., шириною 2 м., глибиною 0, 8 м. На місці заглиблення маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Наявний зазор справа по ходу між кришкою 5 люка та поперечною балкою вагону довжиною 250 мм., шириною 20 мм. Для запобігання подальшої втрати вантажу зазор ущільнили за допомогою дошки та картону. Придніпровською залізницею здійснено переважування вагону № 67911974 , в результаті чого встановлено, що маса брутто вантажу становить 90 680 кг., тара по документу 22 700 кг., нетто вантажу 67 980 кг., що менше маси, зазначеної в залізничній накладній, на 3 020 кг.

Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті серії АА № 040609/426/39 від 16.08.2011 року.

Таким чином, з наявних у справі документів вбачається, що втрата частини вантажу залізничного напіввагону № 67911974 відбулась під час його перевезення.

Суд не погоджується з доводами Відповідача1 про те, що при завантаженні вантажу Відповідачем2 не застосовані заходи по збереженню вантажу, оскільки з акту № 295 про технічний стан вагона від 16.08.2011 року вбачається, що вагон № 67911974 був технічно справний.

Згідно пункту шостого Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Додана до матеріалів справи накладна № 48235907 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника Відповідача2, який виконав вимоги щодо збереження вантажу на час його перевезення та здійснив маркування вугілля вапном. З дослідженого комерційного акту вбачається, що захисне маркування вапном відсутнє, що свідчить про його виїмку, а не про просипання чи видування.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника. Опис в актах стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідач 1 не довів суду належними та допустимими доказами, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Таким чином, оскільки вантаж прибув на станцію призначення з явними ознаками його часткової втрати під час перевезення суд не вбачає правових підстав для звільнення Відповідача1 від відповідальності.

Пунктом статті 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Відповідно до статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах.

При здійснені розрахунку Позивачем враховано зазначені вище вимоги та підтверджено вартість недоотриманого ним вугілля за договором поставки № 14/05-2010 від 14.05.2010 року та рахунком № 2 від 12.08.2011 року. Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, суд визнає його обґрунтованим.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення вартості втраченого вантажу з Відповідача 1.

Оскільки наявними у справі доказами фактично підтверджується відсутність вини Відповідача2 (як вантажовідправника за договором перевезення) суд відмовляє у задоволенні заявлених до нього позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача 1 на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги до державного територіально галузевого обєднання “Південно - Західна залізниця” задовольнити.

2.Стягнути здержавного територіально галузевого обєднання “Південно - Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) на користь приватного акціонерного товариства «Вінницяоблпаливо» (21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, ідентифікаційний код 01880670) 2956 (дві тисячі девятсот пятдесят шість) грн. 80 грн. вартість недостачі вантажу, 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп. судового збору.

3.У задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничо-збагачувальна фабрика «Центральна»відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.