Рішення № 21659318, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 65/224 06.02.12 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання брик Я.А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ

про стягнення 9080,64 грн.

за участю представників:

від позивача : не зявився.

від відповідача :не зявився. встановив : До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” з позовом до Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 9080,64 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.11.2009 року у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що був застрахований Приватним акціонерним товариством “Страхове товариство “Гарантія”.

16.02.2010 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 7839,99 грн. на користь вигодонабувача ПАТ “Фольксбанк”.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Львова від 25.11.2009 р. у справі № 3-3415/2009 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідно до Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”(далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (Поліс № ВС/7305960).

Посилаючись на ст. 27 Закону України “Про страхування”, позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 09.11.2009 р. у м. Львові.

У позові Приватне акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” суму страхового відшкодування у розмірі 7839,99 грн. в порядку регресу, 605,93 грн. - пені, 117,28 грн. - 3% річних, 517,44 грн. - інфляційної складової боргу та 1568,00 грн. витрат на послуги адвоката, а всього 9080,64 грн.

У судове засідання, призначене на 06.02.2012 року представники сторін не зявились. Представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-938/09.106 від 15.07.2009 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством “Страхове товариство “Гарантія” та ОСОБА_3, застраховано майнові інтереси страхувальника, повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

09.11.2009 року у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 25.11.2009 р. у справі № 3-3415/2009 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до висновку експертного автотоварозначого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту № 627 від 27.11.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Дайхатсу, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 9406,99 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 06.02.2010 р., листа-розпорядження вигодонабувача ПАТ “Фольксбанк” № 10-2/698 від 15.01.2010 р., сформованого страхового акту № 109 від 05.02.2010 р., Приватне акціонерне товариство “Страхове товариство “Гарантія” перерахувало на користь вигодонабувача суму страхового відшкодування у розмірі 7839,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 221 від 16.02.2010 р.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” згідно Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7305960 (ліміт відповідальності 25500,00 грн., франшиза 510,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про страхування”.

29.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 09.11.2009 р. із вимогою б/н від 29.06.2010 р. про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 7839,99 грн. Листом від 27.07.2010 р. відповідач повідомив позивача, що сума, вказана в претензії буде перерахована, проте, виплата страхового відшкодування здійснена не була.

Статтею 3 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Шкода № ВС/7305960 від 29.03.2009 року передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду заподіяну ОСОБА_2 (ВС/7305960), складає 7329,99 грн. (7839,99 510,00 = 7329,99 грн.).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги в частині основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 7329,99 грн.

Також позивачем, крім суми основного боргу заявлено до стягнення 605,93 грн. - пені, 117,28 грн. - 3% річних, 517,44 грн. - інфляційної складової боргу та 1568,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, проте підлягають частковому задоволенню відповідно до суми основного боргу, яка становить 7329,99 грн.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню, 469,12 грн. - інфляційної складової боргу та 109,65 грн. - 3 % річних за період з 02.09.2010 р. по 02.03.2011 р.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд, провівши перерахунок, дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 566,51 грн. пені за період з 02.09.2010 р. по 02.03.2011 р.

В частині позовних вимог про стягнення суму понесених витрат в розмірі 1568,00 грн., що повязані з оплатою послуг адвоката, суд вважає необхідним відмовити.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зазначених доказів та обґрунтувань позивачем до матеріалів справи не представлено, спір що розглядався судом не є складним (виходячи з категорії спору), належних обґрунтувань по необхідності у затратах часу на підготовку матеріалів, виходячи з представлених суду доказів, не надано.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” до Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” про стягнення 9080,64 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, пл. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) страхове відшкодування в сумі 7 329 (сім тисяч триста двадцять девять) грн. 99 коп., 566 (пятсот шістдесят шість) грн. 51 коп. пені, 109 (сто девять) грн. 65 коп. - 3% річних, 469 (чотириста шістдесят девять) грн. 12 коп. інфляційних збитків.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, пл. Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства “Страхове товариство “Гарантія” (01601, м. Київ, Печерський узвіз, 3, ідентифікаційний код 14229456) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1317 (одну тисячу триста сімнадцять) грн. 49 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06 лютого 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 13.02.2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна