Рішення № 21659257, 21.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/672-201221.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю “РОЛАНД ГРУП”

Простягнення 23 503,83 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 803 від 19.12.2011 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21 лютого 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЛАНД ГРУП” (далі по тексту - відповідач) про стягнення 23 503,83 грн., з яких 23 353,79 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 23,35 грн. інфляційних втрат, 126,69 грн. трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобовязань відповідачем перед позивачем, щодо сплати заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № РН-0003319 від 30.07.2010 року, № РН-0003375 від 02.08.2010 року, № РН-0003401 від 04.08.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5011-9/672-2012, розгляд справи призначено на 21.02.2012 року.

В судове засідання 21.02.2011 року представник відповідача не зявився, конверт з ухвалою суду від 25.02.2012 року, направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві, а саме: 02088, м. Київ, вул.. Промислова, 2, повернуто до суду з відміткою “відсутній адресат”.

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ станом на 20.02.2012 року на відповідача, відповідач зареєстрований за адресою: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 2.

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час розгляду справи № 5011-9/672-2012.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2012 року вимоги ухвали суду від 25.01.2012 року виконав, надав додаткові матеріали по справі, оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні. Також, представник позивача надав усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнігран” та Товариством з обмеженою відповідальністю “РОЛАНД ГРУП” було укладено договір у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 33 710,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0003319 від 30.07.2010 року на суму 17 030,40 грн., № РН-0003375 від 02.08.2010 року на суму 11 131,20 грн., № РН-0003401 від 04.08.2010 року на суму 5 548,80 грн. (належним чином завірені копії видаткових накладних додано позивачем до позовної заяви).

Відповідач отримав зазначений товар, що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними, які скріплені печатками, підписами уповноважених представників сторін та довіреністю (бланк за типовою формою № М-2, № 1628 від 29.12.2010), виданою відповідачем уповноваженій особі на отримання товару від позивача.

Спір виник у зв'язку з тим, що за твердженням позивача, відповідачем частково здійснено оплату за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 23 353,79 грн.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України 29.09.2011 р. позивачем було направлено відповідачу вимогу № 609 про сплату боргу за поставлену продукцію. Відповідач отримав зазначену вимогу 04.10.2011 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У визначений ст. 530 ЦК України строк (термін) відповідач не перерахував позивачу зазначені грошові кошти, відповіді на вимогу не надав.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 353,79 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 23,35 грн. інфляційних втрат, 126,69 грн. трьох відсотків річних

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів (поставки товарів відповідачу) та підписання між ними видаткових накладних. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Загальним правилом виконання такого зобов'язання є правило, що боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги.

Тобто, пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням. Це правило є важливим, оскільки боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого порушеного права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги.

Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків (ст. 253 Цивільного кодексу України).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого товару у сумі 23 353,79 грн., в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, а саме у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги № 609 від 29.09.2011 р.).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 23 353,79 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 23,35 грн. та 3%річних у розмірі 126,69 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.10.2011 року по 16.12.2011 року.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобовязання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 23,35 грн. збитків від інфляції та 126,69 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЛАНД ГРУП” ( 02088, м. Київ, вул.. Промислова, 2; код ЄДРПОУ 23392793, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (11634, Житомирська область, Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, 15; код ЄДРПОУ 24584514) 23 353 (двадцять три тисячі триста п'ятдесят три) грн. 79 коп. основної заборгованості, 23 (двадцять три) грн. 35 коп. інфляційних збитків, 126 (сто двадцять шість) грн. 69 коп. трьох відсотків річних, 1 609 (одну тисячу шістсот дев"ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Рішення підписано 22.02.2012 року