Рішення № 21659059, 15.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-11/715-2012

15.02.12

За позовом

Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до

Військової частини А 0799

про

стягнення 19 422,55 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Загоровська Н.В. –представник

від відповідача

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Військової частини А 0799 заборгованості у розмірі 18 612,02 грн., пені у розмірі 638,43 грн. та 3% річних у розмірі 172,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 08-УНД-10 від 30.12.2010, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з червня по грудень 2011 року.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про призначення розгляду справи направлялась відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

30.12.2010 між Військовою частиною А 0799 (сторона-1, відповідач) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (сторона-2, позивач) укладено договір № 08-УНД-10 (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору відповідач зобов’язався відшкодувати позивачу вартість корисного використання тунелю метрополітену загальною довжиною 1900 метрів відповідно до проектно-конструкторської документації (далі - ПКД) та договору на право прокладання кабельних мереж.

Згідно з п. 3.1 Договору даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2011.

Пунктом 1.1.1 Договору передбачено, що місця прокладення кабелю та його довжина визначається відповідно до розробленої та узгодженої сторонами ПКД. Про введення в експлуатацію кабелю сторона складається двосторонній акт.

Згідно з п. 2.1 Договору відповідач зобов’язується сплачувати позивачу відшкодування вартості корисного використання тунелю та тунельних споруд загальною довжиною 1900 погонних метрів, в розмірі 1,40 грн. у т.ч. ПДВ (20%) –0,23 грн. за 1 (один) погонний метр прокладеного кабелю, що складає 2660,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 443,33 грн. у місяць згідно протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1) до Договору, у термін не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на поточний рахунок позивача.

Розмір відшкодування вартості корисного використання тунелю за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати платежі, встановленні Договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язання за Договором № 08-УНД-10 від 30.12.2010 щодо своєчасної сплати вартості корисного використання тунельних споруд за період з червня по грудень (включно) 2011 року не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за вказаний період у розмірі 18 612,02 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 08-УНД-10 від 30.12.2010 відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 18 612,02 грн. визнаються судом обґрунтованими.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 638,43 грн. та 3% річних у розмірі 172,10 грн.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.2 Договору у випадку прострочення сплати платежів за Договором відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, але не більше двох облікових ставок НБУ.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені в межах визначеного позивачем періоду є правомірними та підлягають задоволенню частково в сумі 456,21 грн. за наступним розрахунком суду з урахуванням умов договору щодо розміру відшкодування та строків оплати:

на заборгованість за червень 2011 року позивачем пеня не нараховувалась;

2 670,64 грн. (плата за липень 2011 року) * 143 дня (з 11.08.2011 по 31.12.2011) 2*7,75%/100/365 = 162,18 грн.;

2 625,42 грн. (плата за серпень 2011 року) * 110 днів (з 13.09.2011 (оскільки 10.09 та 11.09 –вихідні дні) по 31.12.2011) 2*7,75%/100/365 = 122,64 грн.;

2 649,36 грн. (плата за вересень 2011 року) * 82 дня (з 11.10.2011 по 31.12.2011) 2*7,75%/100/365 = 92,26 грн.;

2 662,66 грн. (плата за жовтень 2011 року) * 51 день (з 11.11.2011 по 31.12.2011) 2*7,75%/100/365 = 57,67 грн.;

2 660,00 грн. (плата за листопад 2011 року) * 19 днів (з 13.12.2011 (оскільки 10.09 та 11.09 –вихідні дні) по 31.12.2011) 2*7,75%/100/365 = 21,46 грн.

В частині стягнення пені у розмірі 182,22 грн. позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання зі сплати вартості корисного використання тунельних споруд на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за здійсненим судом перерахунком, з урахуванням строку настання платежу та визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних, у розмірі 126,43 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 45,67 грн. позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 0799 (03049, м. Київ, вул. Ю. Фучика, 5 А, ідентифікаційний код 08228777) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у розмірі 18 612 (вісімнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 02 коп., пеню у розмірі 456 (чотириста п’ятдесят шість) грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 126 (сто двадцять шість) грн. 43 коп. та 1 590 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто) грн. 67 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 20.02.2012