Рішення № 21658895, 13.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/40213.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"

про стягнення 485 626,30 грн. боргу

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна"

про розірвання договору оренди автомобілів №11-2009-0115 від 22.10.2009, визнання недійсними пунктів договору оренди та стягнення 847 034,84 грн. боргу

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від первісного позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 21.11.2011;

від первісного відповідача: ОСОБА_2. довіреність б/н від 07.12.2011; ОСОБА_3. - довіреність б/н від 07.12.2011;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестіцями "Сканія Україна" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група"про стягнення 485 626,30 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором оренди автомобілів № 11-2009-0115 від 22.10.2009 не сплатив орендну плату, заборгувавши позивачу 393 190,06 грн. за період з листопада 2009 по лютий 2010 включно.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 393 190,06 грн. - боргу, 61 750,07 грн. індексу інфляції та 30 686,12 грн. 3% річних.

Ухвалою від 15.12.2011 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.01.2012.

19.01.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" про розірвання договору оренди автомобілів №11-2009-0115 від 22.10.2009, визнання недійсними пунктів договору оренди та стягнення 847 034,84 грн. боргу.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ "Енергетична група" посилається на те, що ТОВ "Сканія Україна" в порушення приписів ст. 525, ч.1, 2 ст.ст. 615, 654 ЦК України безпідставно відмовилося від договору оренди автомобілів №11-2009-0115 від 22.10.2009, шляхом надсилання листа від 23.02.2010 на підставі ст. 8 та ст. 11 Договору оренди. Також, ТОВ "Енергетична група" посилається на те, що ч.2 ст.11 спірного Договору в контексті дефініцій, із яких випливає порядок односторонньої відмови від Договору, має бути визнана недійсною, у зв'язку з тим, що ч.2 ст.11 спірного Договору не відповідає нормам ст.525, п.1 ч.1 ст.611, ч.1 ст.615 ЦК України. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує на порушення ТОВ "Сканія Україна" ст. 546, ч. 1 ст. 570, ч. 1 ст. 571 ЦК України. З цих підстав ТОВ "Енергетична група" просить суд розірвати договір оренди автомобілів №11-2009-0115 від 22.10.2009, визнати недійсними ч. 4 ст. 8 та ст. 11 договору оренди, а також стягнути 847 034,84 грн. з яких: 731610, 32 грн. завдаток у подвійному розмірі, 41431, 19 грн. 3% річних, 73993, 33 грн. індексу інфляції.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України в судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва.

13.02.2012 в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги, надав письмові заперечення проти задоволення зустрічного позову.

Представник позивача за зустрічним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити, проти задоволення первісного позову заперечив, свої заперечення виклав у письмовому відзиві.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13.02.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" - Орендодавець (далі по тексту ТОВ "Сканія Україна") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" - Орендар (далі по тексту ТОВ "Енергетична група") укладено Договір оренди автомобілів № 11-2009-0115 (далі по тексту - Договір оренди).

Відповідно до п.1 предмету Договору оренди ТОВ "Сканія Україна" передає, а ТОВ "Енергетична група" приймає в тимчасове платне користування строком на 11 (одинадцять) місяців з 29.10.2009 по 28.09.2010 (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору оренди № 11-2009-0115 від 26.10.2009 року) автомобілі марки Sсаnіа модель НОМЕР_1, реєстраційний номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер шасі НОМЕР_4.

Згідно п.2 Договору оренди, передача ТОВ "Енергетична група" транспортних засобів в оренду, здійснюється за приймально-передавальним Актом, який підписується сторонами.

Умовою передання автомобілів ТОВ "Енергетична група" в оренду, є встановлений пунктом 8 Договору оренди обов'язок ТОВ "Енергетична група", не пізніше 5 (п'яти) банківських днів, з дати підписання цього Договору, перерахувати на рахунок ТОВ "Сканія Україна" суму гарантійного внеску, у розмірі трьохмісячної орендної плати, що складає еквівалент 30672 Євро за курсом Євро 11,926355 грн., тобто 365805,16 грн., в т.ч. ПДВ - 60967,53 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергетична група" частинами було перераховано на рахунок ТОВ "Сканія Україна" вказану у Договорі оренди суму гарантійного внеску, зокрема, 26.10.2009 року у розмірі 283005,16 грн., 27.10.2009 року у розмірі 50000,00 грн., 29.10.2009 року у розмірі 32800,00 грн., що не заперечується сторонами у справі.

На виконання умов п.2 та 8 Договору оренди, на підставі Акту приймання- передачі автомобілів, ТОВ "Сканія Україна" передало, а ТОВ "Енергетична група" прийняло в тимчасове платне користування строком на 11 (одинадцять) місяців з 29 жовтня 2009 року по 28 вересня 2010 року (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору оренди від 26.10.2009 року), в технічно справному стані, автомобілі марки Sсаnіа модель НОМЕР_1, у кількості 3 штук, реєстраційний номер шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер шасі НОМЕР_4 (копія Акту приймання- передачі автомобілів в матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні).

Таким чином, ТОВ "Сканія Україна" належним чином виконало взяті на себе зобовязання передбачені пунктом 3 Договору оренди та передав ТОВ "Енергетична група" з 29.10.2009 в оренду, тобто фактичне володіння та користування, автомобілі марки Sсаnіа модель НОМЕР_1, зазначені у Акті приймання-передачі автомобілів.

Згідно ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір с підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Відповідно до абзацу 8 п.4 Договору оренди, ТОВ "Енергетична група" зобов'язалося своєчасно та в повному обсязі вносити щомісячну орендну плату у строк не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця за попередній місяць.

Згідно до п.7 Договору оренди, за користування транспортними засобами ТОВ "Енергетична група" протягом строку за будь-яких обставин в абсолютно безумовному порядку щомісячно вносить орендну плату, еквівалентну 10224 Євро (3408 Євро за позицію), яка на день укладення Договору згідно з офіційним обмінним курсом гривні стосовно Євро, встановленим Національним банком України становить 121 935,05 грн., в т.ч. ПДВ 20 322,51 грн.

Однак, матеріалами справи та поясненнями сторін у справі підтверджується порушення ТОВ "Енергетична група" умов п.7 Договору оренди, а саме неналежне виконання взятих на себе зобов'язань щодо внесення орендної плати у строки та у обсязі на умовах Договору, зокрема, ТОВ "Енергетична група" лише частково внесена орендна плата за листопад 2009 року у сумі 57 994, 71 грн., неоплачена сума боргу 63 731,30 грн., повністю не сплачена орендна плата за грудень 2009 року у сумі 10 224 Євро, що еквівалентно 117 053,45 грн., за січень 2010 року у сумі 10 224 Євро, що еквівалентно 114 517,80 грн., за лютий 2010 року у сумі 8 763,43 Євро, що еквівалентно 97 887,51 грн., всього заборгованість з орендної плати становить 393 190,06 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а якщо не встановлено таких умов та вимог, - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Дані положення передбачені і ст. 193 ГК України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а якщо немає конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності з нормою ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з , порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з виникненням простроченої заборгованості з орендної плати, ТОВ "Сканія Україна" направлено на адресу ТОВ "Енергетична група" листи від 15.01.2010 року та від 01.02.2010 року, у яких ТОВ "Сканія Україна" повідомило ТОВ "Енергетична група" про наявність заборгованості з орендної плати за Договором оренди, станом на дату звернення з відповідними Листами, у розмірі 212 984,76 грн. та запропонувало погасити вказану суму боргу до 05.02.2010, в разі непогашення вказаної заборгованості ТОВ "Сканія Україна" попередило ТОВ "Енергетична група", що на підставі п.8 та п.11 Договору оренди, ТОВ "Сканія Україна" відмовиться від Договору в односторонньому порядку.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати, суду не надано.

Згідно ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Правові наслідки зміни або розірвання договору, передбачені ст.653 ЦК України, зокрема, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором (ст.654 ЦК України).

В матеріалах справи наявний лист ТОВ "Сканія Україна" від 26.02.2010, яким ТОВ "Енергетична група" було повідомлено, що згідно з п.8 та п.11 Договору оренди, ТОВ "Сканія Україна" відмовляється від Договору оренди та просить повернути з оренди автомобілі марки Sсаnіа модель НОМЕР_1, зазначені у Акті приймання-передачі автомобілів (представник ТОВ "Енергетична група" в судовому засіданні підтвердив отримання листа від 26.02.2010 року).

За таких підстав, з 26.02.2010 року Договір оренди є розірваним, а зобов'язання сторін за Договором припиненими.

Також, судом встановлено, що оскільки ТОВ "Енергетична група" не було повернуто в строк орендовані автомобілі, ТОВ "Сканія Україна" 26.02.2010 вилучило у ТОВ "Енергетична група" автомобілі Sсаnіа модель НОМЕР_1, зазначені у Акті приймання- передачі автомобілів, що підтверджується претензією ТОВ "Енергетична група" № 88 від 26.02.2010 року, довіреністю ТОВ "Сканія Україна" від 24.02.2010 року, якою воно доручило своєму працівнику отримати у ТОВ "Енергетична група" вказані автомобілі та Актами № 000822, № 000823, № 000824 передання-приймання дорожнього транспортного засобу (ДТЗ), його складових для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту від 01.03.2010 року, на підставі яких ці автомобілі були прийняті на автомобільну площадку ТОВ "Сканія Україна".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наявних в матеріалах доказів, суд дійшов висновку, що ТОВ "Енергетична група" порушило зобовязання щодо здійснення платежів за користування автомобілями.

Зокрема, всупереч норм законодавства та вищеназваному договірному зобовязанню ТОВ "Енергетична група" не виконало своїх обовязків в частинні внесення орендної плати.

З урахуванням викладеного, вимоги ТОВ "Сканія Україна" про стягнення з ТОВ "Енергетична група" заборгованості в сумі 393 190,06 грн. по орендним платежам, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

ТОВ "Сканія Україна" також просить стягнути з ТОВ "Енергетична група" 43,82 грн. інфляційних збитків, 64,45 грн. 3 % річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання щодо сплати орендної плати, з відповідача, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 61 750,07 грн. індексу інфляції та 30 686,12 грн. 3% річних,розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог виходячи з наступного.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, ТОВ "Енергетична група" посилається на те, що ТОВ "Сканія Україна" порушено приписи ст.525, ч.1, 2 ст.615, 654 ЦК України, оскільки ТОВ "Сканія Україна" безпідставно відмовилося від спірного Договору шляхом надсилання Листа від 23.02.2010 на підставі ст.8 та ст.11 Договору оренди.

Частиною 1, 2, 3 ст. 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Правові наслідки зміни або розірвання договору, передбачені ст. 653 ЦК України, зокрема, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором (ст. 654 ЦК України).

Відповідно до ст.11 спірного Договору встановлено, що кожна із сторін може відмовитись від Договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 30 календарних днів.

Статтею 11 спірного Договору сторонам надано право на односторонню відмову від Договору в будь-який час та встановлений чіткий порядок та форма (форма волевиявлення сторони спірного Договору) щодо односторонньої відмови від спірного Договору, а саме шляхом письмового попередження іншої сторони про відмову від Договору.

Як зазначалось вище, у Листі від 23.02.2010 ТОВ "Сканія Україна" повідомило ТОВ "Енергетична група", що згідно з ст.8 та ст.11 Договору оренди, Договір оренди вважається розірваним з 24.02.2010.

При цьому, з претензії ТОВ "Енергетична група" від 26.02.2011 року № 88 та зустрічної позовної заяви слідує, що ТОВ "Енергетична група" сприймає Лист ТОВ "Сканія Україна" від 23.02.2010, саме як односторонню відмову від Договору оренди, яка вчинена на підставі ст.8 та ст.11 Договору оренди та як підставу розірвання Договору оренди, проте вказує, що така відмова вчинена в порушення чинного законодавства.

За таких підстав, з 26.02.2010 року, згідно положень ст.ст.651, 653 ЦК України, Договір оренди є розірваним, а зобов'язання сторін за даним Договором припиненими.

Посилання ТОВ "Енергетична група" недійсність ст. 11 спірного Договору в контексті дефініцій, із яких випливає порядок односторонньої відмови від Договору, у зв'язку з тим, що ст.11 спірного Договору не відповідає нормам ст.525, п.1 ч.1 ст.611, ч.1 ст.615 ЦК України спростовується наступним.

Умовами ст. 11 спірного Договору передбачено, що кожна із сторін може відмовитись від Договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 30 календарних днів. Якщо дострокове скасування цього Договору, здійснюється в односторонньому порядку за ініціативою Орендодавця і сторони не будуть мати взаємних претензій, то сума гарантійного внеску, як визначено в розділі 8 цього Договору, буде негайно повернена Орендатору при закінченні дії цього Договору. Якщо дострокове скасування цього Договору відбудеться в односторонньому порядку за ініціативою Орендатора, чи при наявності претензій, як визначено в розділі 8 цього Договору, сума гарантійного внеску буде утримана на користь Орендодавця згідно умовами розділу 8 цього Договору.

Як уже встановлено судом, з 26.02.2010 року, згідно положень ст.ст. 651, 653 ЦК України, Договір оренди є розірваним, а зобов'язання сторін за даним Договором припиненими.

Згідно ч.1 ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені в ст.203 ЦК України, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як на одну із підстав для визнання недійсним ст.11 спірного Договору в контексті дефініцій, із яких випливає порядок односторонньої відмови від Договору, ТОВ "Енергетична група" зазначив, те що ТОВ "Сканія Україна" відмовився в односторонньому порядку від Договору, в порушення передбаченого ст. 11 спірного Договору порядку односторонньої відмови від Договору, і що жодної правомірної підстави для цього не було.

Проте, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а не невиконання чи неналежне виконання умов договору ТОВ "Сканія Україна", як про це зазначає ТОВ "Енергетична група".

Така позиція підтверджується і Роз'ясненням Вищого арбітражного суду України, від 12.03.1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" в якому зазначено, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання угоди не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом чи договором наслідків, а не визнання угоди недійсною.

Крім того, слід зазначити, що з врахуванням приписів ст.525, 651, 653, 654 ЦК України, ч.1 ст. 188 ГК України, ст.11 спірного Договору, ТОВ "Сканія Україна" не було зобов'язано досягати взаємної згоди щодо розірвання спірного Договору, а мало передбачене чинним законодавством та спірним Договором право на односторонню відмову від даного Договору, яке ним і було реалізовано у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ "Енергетична група" умов спірного Договору.

Оскільки строк дії Договору було встановлено до 28.09.2010 то і зобов'язання за вказаним Договором, виходячи з частини сьомої ст.180 Господарського кодексу України, існували до 28.09.2010, відповідно перестали існувати після 28.09.2010.

Згідно з ч. 3, 7 ст. 180 ГК України строк дії договору є істотною умовою договору.

За ч. 7 згаданої статті ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Статтею 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За таких підстав та в силу норм статей 598, 631 ЦК України, ст.180 ГК України, посилання ТОВ "Енергетична група" після спливу строку Договору на порушення ТОВ "Сканія Україна" умов Договору, як на підставу розірвання спірного Договору в судовому порядку та просити суд розірвати спірний Договір, який припинив свою дію, є нормативно необґрунтованим.

Також, ТОВ "Енергетична група" зазначає, що англійська версія ст. 11 Договору не відповідає українській версії Договору, в частині того, що за англійською версією ст. 11 Договору передбачено, що кожна із сторін договору може скасувати договір в будь-який час, повідомивши іншу сторону письмово не пізніше за 30 днів перед таким скасуванням, при цьому не підтверджуючи це належними та допустимими доказами, і що такий термін як скасувати договір не передбачений українським законодавством та суперечить ст. 525, 615 та 654 ЦК України.

Проте, згідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Статтею 2 та 11 Закону України "Про мови в Українській РСР" передбачено, що відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. В Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. Враховуючи наведене та те, що спірний Договір укладено на території України, умови Договору викладені державною українською мовою, якими сторони регулювались, яка є мовою роботи, діловодства і документації, а англійська версія Договору є лише неофіційним перекладом української версії договору, то в даному випадку перевагу має українська версія Договору.

За таких обставин, твердження ТОВ "Енергетична група", щодо недійсності ст.11 спірного Договору в контексті дефініцій, із яких випливає порядок односторонньої відмови від Договору, у зв'язку з тим, що ст.11 спірного Договору не відповідає нормам ст. 525, п.1 ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 615 ЦК України, є необґрунтованим та не підтверджено жодними належними та допустимим доказами у справі.

Посилання ТОВ "Енергетична група" на те, що термін "дострокове скасування Цього Договору" та "одностороннє скасування договору" не передбачений українським законодавством та суперечить ст. 525, 611, 615 ЦК України та ст. 188 ГК України, оскільки в нормах зазначених статей вживається термін "одностороння відмова", а тому ч.2 ст.11 спірного Договору на підставі статті 203, 215 ЦК України має бути визнана недійсною, спростовуються тим, що, як уже встановлено, з 26.02.2010 року, згідно положень ст.ст.651, 653 ЦК України, Договір оренди є розірваним, а зобов'язання сторін за даним Договором припиненими.

Твердження ТОВ "Енергетична група", що ТОВ "Сканія Україна" порушено ч.4 ст.8 Договору оренди, ч.2 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України спростовуються наступним.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Згідно з частиною другою статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин, які позначаються тут як майнові відносини у сфері господарювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ГК України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, при цьому відповідно до частини першої статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Тому спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК України, які містять відповідне загальне регулювання.

Пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Абзацом 4 ст. 8 спірного Договору, сторони передбачили, що в разі недотримання Орендатором хоча б однієї із вищезазначених умов (умов викладених у ст.8 спірного Договору) на Орендаря накладається штраф у розмірі 3-х місячної орендної плати і Орендодавець утримує цей штраф з суми гарантійного внеску Орендаря.

Таким чином, сторони визначили в договорі, що штрафними санкціями за порушення умов Договору є грошова сума, у розмірі 3-х місячної орендної плати, що сплачена Покупцем відповідно до умов Договору, яку Орендодавець утримує з суми гарантійного внеску Орендаря.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, законодавець не обмежує суб'єкта господарювання обов'язковістю визначення штрафних санкцій у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пропонує варіанти встановлення розміру штрафних санкцій, серед яких є встановлення грошової суми штрафних санкцій.

За таких підстав, з умов ч. 4 ст. 8 спірного Договору слідує, що сторони прийшли до спільної згоди та встановили розмір штрафу у розмірі 3-х місячної орендної плати, який Орендодавець утримує з суми гарантійного внеску Орендаря, яка фактично складає грошову суму у розмірі 365 805,16 грн.

Таким чином, умова ч.4 ст.8 спірного Договору відповідає загальним приписам чинного законодавства щодо встановлення розміру штрафних санкцій, зокрема ч. 4 ст. 231 ГК України, а посилання ТОВ "Енергетична група" на невідповідність ч. 4 ст. 8 спірного Договору приписам ч. 2 ст. 549 ЦК України, якою передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, не відповідає приписам чинного законодавство, оскільки в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальна норма ч. 4 ст. 231 ГК України.

З огляду на наведене, правові підстави для визнання недійсним ч. 4 ст. 8 спірного Договору встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, відсутні.

Доводи ТОВ "Енергетична група" відносно того, що він сплатив ТОВ "Сканія Україна" наперед протягом січня-лютого за лютий місяць 2010 року 57 994,71 грн. орендної плати, не відповідають дійсності, оскільки з платіжних доручень ТОВ "Енергетична група" щодо сплати орендної плати за спірним Договором не вказано, що орендна плата сплачується наперед за лютий місяць 2010, крім того, як уже зазначалось вище, відповідно до абзацу 8 ст. 4 Договору оренди, Орендатор зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити щомісячно у строк не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця за попередній місяць та згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, суд не погоджується з доводами ТОВ "Енергетична група", що сума гарантійного внеску у розмірі 365805,16 грн., сплачений ТОВ "Сканія Україна" є завдатком, який покрив трьохмісячну оренду плату за спірним Договором оренди, зокрема.

З умов ст. 3, 8 спірного Договору, слідує, що сторони взаємно визначили лише розмір суми гарантійного внеску, яка дорівнює розміру 3-місячної орендної плати, що складає еквівалент 30672 Євро за курсом Євро 11,926355 грн., тобто 365805,16 грн., в т.ч. ПДВ - 60697,53 грн., проте сторони жодним пунктом спірного Договору не обумовили, що сума гарантійного внеску зараховується як орендна плата за 3 місяці оренди автомобілів, і ніяким чином не обумовили, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплачувати орендну плату, у розмірі та строки встановленому спірним Договору, починаючи з 4 місяця оренди автомобілів.

Таким чином, з положень ст. 3, 8 спірного Договору слідує, що завчасна та у повному розмірі сплата суми гарантійного внеску ТОВ "Енергетична група" є підставою для передання транспортних засобів Орендатору в оренду.-

Крім того, умовами спірного Договору не визначено, що сума гарантійного внеску зараховується в рахунок платіжних зобов'язань перед Орендодавцем, зокрема орендної плати за автомобілі.

Отже, твердження ТОВ "Енергетична група" відносно того, що оскільки спірним Договором не заборонено сплачувати орендну плату наперед то сплачена сума гарантійного внеску у розмірі 365805,16 грн. покрила трьохмісячну оренду плату за спірним Договором оренди, а саме за листопад, грудень 2010 року та за січень 2011 року, не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки частиною 5 ст.762 ЦК України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Згідно до ч.1 ст.571 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора.

Як слідує з обставин справи, на виконання умов ст.8 спірного Договору, якою встановлено, що не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання цього Договору Орендатор повинен перечислити на рахунок Орендодавця суму гарантійного внеску у розмірі 3-місячної орендної плати, що складає еквівалент 30672 Євро за курсом Євро 11,926355 грн., тобто 365805,16 грн., в т.ч. ПДВ - 60697,53 грн., Орендарем частинами було перераховано на рахунок Позивача вказану у Договорі оренди суму гарантійного внеску, зокрема, 26.10.2009 року у розмірі 283005,16 грн., 27.10.2009 року у розмірі 50000,00 грн., 29.10.2009 року у розмірі 32800,00 грн.

В свою чергу та на виконання умов ст.2 та 8 Договору оренди, на підставі Акту приймання - передачі автомобілів, ТОВ "Сканія Україна", а ТОВ "Енергетична група" прийняв в тимчасове платне користування строком на 11 (одинадцять) місяців з 29 жовтня 2009 року по 28 вересня 2010 року (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору оренди від 26.10.2009 року), в технічно справному стані, автомобілі.

Проте отримавши в оренду автомобілі, ТОВ "Енергетична група" в порушення умов ст.7 Договору оренди, не виконало належним чином взяті на себе зобов'язання зі сплати орендної плати у строки та у обсязі на умовах Договору.

Відповідно абзацом 3 ст. 8 спірного Договору передбачено, що сума гарантійного внеску буде негайно повернена Орендатору при закінченні терміну оренди при умові, що Орендар:

буде своєчасно і в повному обсязі виконувати щомісячні орендні платежі, тобто без відстрочення більш ніж на 15 днів;

буде повністю і вчасно виконувати всі обов'язки цього Договору;

поверне орендовані транспортні засоби у встановлений термін і в належному технічному стані згідно з умовами цього Договору, та дотримання 15 денного строку повернення транспортного засобу, а також не буде достроково скасовувати цей Договір до закінчення терміну оренди, 28 вересня 2010 року.

Отже, умовою негайного повернення суми гарантійного внеску Орендарю є беззаперечне дотримання умов передбачених абзацом 3 ст. 8 спірного Договору та закінченні терміну оренди, тобто закінчення строку оренди за спірним Договором, а саме настання дати 28.09.2010.

Оскільки ТОВ "Енергетична група" не дотримувалося умов спірного Договору щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати, в тому числі умов передбачених абзацом 3 ст.8 спірного Договору, ТОВ "Сканія Україна" залишило у своєму розпорядженні сплачені ТОВ "Енергетична група" як гарантійний внесок кошти у сумі 365 805,16 грн.

А враховуючи, що одностороння відмова від спірного Договору, стала наслідком неналежного та несвоєчасного виконання ТОВ "Енергетична група" взятих на себе зобов'язань за Договором, то у ТОВ "Енергетична група" відсутні правові підстави вимагати повернення суми сплаченого гарантійного внеску, тим більше у подвійному розмірі.

За таких підстав, стягнення з ТОВ "Сканія Україна" з підстав зазначених у зустрічному позові, суми гарантійного внеску у подвійному розмірі у сумі 731610,32 грн., 3 % річних у сумі 41431,19 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 73993,33 грн. є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за первісним та зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична група" (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 18, корпус "Б", код ЄДРПОУ 30782182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сканія Україна" (03134, м. Київ, Кільцева дорога, буд. 22, код ЄДРПОУ 30107866) 393190 (триста девяносто три тисячі сто девяносто) грн. 06 коп. - основного боргу, 61 750 (шістдесят одну тисячу сімсот пятдесят) грн. 07 коп. - інфляційної складової боргу, 30686 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 12 коп. 3% річних, 9712 (девять тисяч сімсот дванадцять) грн. 53 коп. судового збору.

3. В задоволені зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.02.2012р.