Рішення № 21658813, 17.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/53817.02.12 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»

про стягнення грошових коштів в порядку регресу

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 471/18 від 17.03.2011р.);

від відповідача: не зявились;

В судовому засіданні 17.02.2012р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(надалі ПАТ «СК «АХА Страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарантія»(надалі ПАТ «СК «Гарантія», відповідач) в порядку регресу матеріальний збиток в сумі 6492, 40 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 385-а/09ЛВ(СХ) від 21.08.2009р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ «СТ «Гарантія»позивачем було направлено останньому регресну вимогу на виплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 6492, 40 грн. в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, ухвали суду отримані відповідачем за двома адресами. Довідка про знаходження ПАТ СТ «Гарантія»в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.12.2011р. залучена до матеріалів справи.

Клопотання про відкладення розгляду справи, викладене у телеграмі отриманій судом 16.02.2012р., відхилене, оскільки матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті виходячи з предмету та підстав заявленого позову, при вирішенні спору суд обмежений процесуальними строками а зазначені причини неявки в судове засідання не є поважними, відповідачем у справі є ПАТ СТ «Гарантія», а не конкретний представник, ГПК України передбачає ведення справи через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену особу.

Провадження у справі порушено ухвалою від 30.12.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 385-а/09ЛВ(СХ) від 21.08.2009р. у ЗАТ СК «АХА Страхування»застраховано автомобіль Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2, вигодонабувачем Закрите акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк».

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова, у м. Львові по вул. Патона 37, 05.01.2010р. мала місце дорожньо-транспортна пригода зіткнення за участю автомобілів Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 та Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 10.5 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення постановою Залізничного районного суду міста Львова від 25.02.2010р., справа 3-262 2010 року.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 06/10 про оцінку автомобіля, що складений суб'єктом оціночної діяльності оцінювачем ЗАТ Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс»ОСОБА_5 (свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів № НОМЕР_3 від 07.06.2008р.), складає 7002, 40 грн..

За страховим випадком ДТП що сталась 05.01.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 385-а/09 ЛВ (СХ)-1 від 29.01.2010р. по договору страхування № 385-а/09ЛВ(СХ) від 21.08.2009р. визначено суму страхового відшкодування в розмірі 7002, 40 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 2256 від 03.02.2010р..

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування ВАТ СТ «Гарантія»про що укладено договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/8585766.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія який керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Залізничного районного суду міста Львова від 25.02.2010р..

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ СТ «Гарантія» на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/8585766).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8585766), а до ПАТ «СК «АХА Страхування» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 385-а/09ЛВ(СХ) від 21.08.2009р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ СТ «Гарантія»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обовязкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу автомобілю Lexus ES 350, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 05.01.2010р., що визначений звітом № 06/10 про оцінку автомобіля та заявляються до стягнення з відповідача в межах ліміту передбаченого договором страхування (поліс ВС/8585766).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/8585766) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза 510 грн..

Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 6492, 40 грн. (7002, 40 грн. 510 грн. франшиза) виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.

Регресна вимога за вих. № 3603 від 23.09.2011р., міститься в матеріалах справи, та отримана відповідачем 21.10.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно вказаної вимоги, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в сумі 1411, 50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»(юрид. адреса: 01601, м. Київ, Печерський узвіз 3, ідент. код 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська 8, р/р 26503253730311 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, ідент. код 20474912) 6492, 40 грн. (шість тисяч чотириста девяносто дві гривні 40 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 1411, 50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.02.2012