Рішення № 21658631, 29.02.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2827/2011 року

Провадження № 2/0907/659/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 7560,00 гривень матеріальної шкоди, 1700,00 гривень моральної шкоди та судові витрати.

У позовній заяві позовні вимоги обґрунтував тим, що 14.08.2009 року зазнав матеріальних та моральних збитків внаслідок ДТП. Винуватим у ДТП судом визнано ОСОБА_3, який бере участь у справі. Оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем, то всю шкоду, заподіяну при ДТП, повинно відшкодувати ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт».

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

ОСОБА_3 не заперечив проти задоволення позову.

Відповідач подав суду письмове заперечення, де виклав його підстави, просив справу розглядати за відсутності його представника та задовольнити позов частково, стягнувши з відповідача 4327,00 гривень матеріальної шкоди.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, третьої особи, дослідивши заперечення відповідача та письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою судді Івано-Франківського міського суду від 25 серпня 2009 року, яка не скасована, а тому не підлягає доказуванню (а.с. 9).

З полісу № ВС/3175646 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що ОСОБА_3 застрахував свій автомобіль у АСТ «АИС-ПОЛІС», повним правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» у порядку обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в період з 19.12.2008 року по 18.12.2009 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500 гривень.

Наведені вище докази сторонами не оспорюются, а тому приймаються судом, як належні.

Надавши належну всебічну та обєктивну оцінку наступним, наданим сторонами доказам, зокрема звіту № 14/222/09 від 18.08.2009 року експертної компанії ТБ «Захід Контракт» та розрахунку суми страхового відшкодування, суд вважає, що звіт № 14/222/09 від 18.08.2009 року експертної компанії ТБ «Захід Контракт» є належним підтвердженням розміру шкоди, завданої позивачу, оскільки виконаний експертами та вміщає повне та всебічне дослідження наслідків пошкоджень, а розрахунок відповідача виконаний за незрозумілою методикою, що викликає сумнів у його достовірності.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями та шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З цих підстав, франшизу в розмірі 510,00 гривень, передбачену договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка не підлягає сплаті за цим договором, слід стягувати з винної особи, а не з відповідача, а тому позов у цій частині до задоволення не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальних збитків підлягає до часткового задоволення за виключенням суми франшизи в розмірі 510,00 гривень в розмірі 6432,38 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки позивачем наведено підстави заподіяння йому моральні страждань внаслідок пошкодження належного йому майна, протиправність діяння відповідача та його вина у заподіянні моральної шкоди в судовому засіданні доведена, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, з врахуванням тяжкості завданих позивачу моральних страждань та всіх обставин справи у їх сукупності, в розмірі 1000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів, також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1190 ЦК України, ст. 6, п. 22.1., ст. 28, п. 37.5. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10-11, ст. 57, ст. 60, ч. 4 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», код ЄДРПОУ 22229921, місцезнаходження: пров. Балтійський, буд. № 20, м. Київ, на користь ОСОБА_1, ідент. № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, 6432 гривні 38 копійок матеріальної шкоди, 1000 гривень 00 коп. моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», код ЄДРПОУ 22229921, місцезнаходження: пров. Балтійський, буд. № 20 м. Київ, на користь ОСОБА_1, ідент. № НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2, 255,24 гривень витрат на експертизу, 425,40 грн. витрат на правову допомогу адвоката, 81,90 гривень витрат на отримання довідки є ЄДРПОУ, 89,38 гривень судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: рішення виготовлено в повному обсязі 13.02.2012 року.

Суддя Бойчук О.В.