ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.02.12 р. Справа № 38/329
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О., судді Сгара Е.В., судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області
до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь
до відповідача 2: Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ
про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1000995,01грн., 3% річних у сумі 261367,60грн., а всього 1262308,61грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1.- за дов.№276-12 „Д” від 28.12.2011р.
від відповідача 1: ОСОБА_2- за дов.№09-18 від 04.01.2011р.
від відповідача 2: ОСОБА_3. - за дов.№317/10 від 16.12.2010р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь до відповідача 2, Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1000995,01грн., 3% річних у сумі 261367,60грн., а всього 1262308,61грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договори №600 від 19.04.1999р., №02/46 від 14.05.1999р., №2266/260 від 07.02.1997р., рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150, копії банківських виписок, копію дублікату наказу від 25.09.2007р. по справі №20/162 від 11.09.2007р., розрахунок 3% річних та інфляційних по справі №1/150 від 24.12.2011р., розрахунок 3% річних та інфляційних по справі №20/162 від 11.09.2007р., копію листа Операційного відділу ДОУ Державного ощадного банку України №910 від 10.04.2009р., правовстановлюючі документи тощо.
Відповідач 1 надав суду 29.11.2011р. відзив на позовну заяву №09/1-3-99 від 25.11.2011р., в якому позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що у ПАТ „ММК ім.Ілліча” відсутня будь-яка заборгованість за рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Відповідач 2 надав суду 29.11.2011р. відзив на позовну заяву №16734/10 від 28.11.2011р., в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що рішеннями господарських суддів, які набрали законної сили, встановлено факт відмови ПАТ “Донецькобленерго” від будь-яких майнових зобовязань до ДП “НАЕК “Енергоатом” по рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2011р. по справі №1/150 та від 11.09.2007р. по справі №20/162 на невиконання яких позивач посилається у позовній заяві. Крім того, відповідач вважає, що нарахування інфляційних та 3% річних, у звязку з несплатою інфляційних нарахувань та 3% річних стягнутих за рішенням суду по справі №20/162 не передбачено чинним законодавством. Відзив та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
27.12.2011р. позивач звернувся до суду з клопотанням №51юр-50711/11 від 27.12.2011р., в якому просить суд витребувати у відповідача 2 певні документи. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду від 27.12.2011р. строк вирішення спору було продовжено на 15 днів до 15.01.2012р., відповідно до вимог ст.69 ГПК України.
16.01.2012р. позивач надав клопотання, в якому просить суд передати справу №38/329 на колегіальний розгляд у складі трьох суддів.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.01.2012р. справу №38/329 призначено розглянути колегіально у складі суддів: Головуючий суддя Лейба М.О., суддя Сгара Е.В., суддя Риженко Т.М.
31.01.2012р. позивач надав суду клопотання №51юр-501/12 від 31.01.2012р., в якому просить суд зупинити провадження по справі №38/329 до винесення рішення по справі №34/8 за позовом ПАТ “Донецькобленерго” до ДП “НАЕК “Енергоатом” про визнання недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви ДП “НАЕК “Енергоатом” №1756/10 від 13.02.2007р. на суму 274 272,40грн. та по справі №5011-65/637-2012 за позовом ПАТ “Донецькобленерго” до ДП “НАЕК “Енергоатом” про визнання недійсним правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог згідно заяви ДП “НАЕК” “Енергоатом” №8737/05 від 10.09.2002р. на суму 120000грн., які знаходяться в провадженні господарського суду м.Києва. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.
09.02.2012р. відповідач 2 надав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просить суд відмовити в задоволенні клопотання, оскільки результати розгляду господарським судом м.Києва справ №34/8 та 5011-65/637-2012 про визнання недійсним правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог жодним чином не впливають на чинність договору про заміну первинного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами від 21.11.2007р. №2103/10-НАЕК, рішення господарського суду м.Києва від 12.01.2010р. у справі №42/457, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2009р. у справі №1/150, оскільки позивачем не ставиться питання про їх невідповідність фактичним обставинам справи та нормам закону. Заперечення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.
Розпорядженням в.о.голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р., у звязку із знаходженням на лікарняному судді Риженко Т.М, змінено склад судової колегії з розгляду справи №38/329 та замінено суддю Риженко Т.М. на суддю Сич Ю.В.
Протягом розгляду справи сторонами надавались додаткові пояснення та документи, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю представлення додаткових документів.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до умов договорів №600 від 19.04.1999р., укладених між ДП Національною атомною енергогенеруючою компанією “Енергоатом” (за договором - продавець, далі - відповідач 2) та Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” (за договором покупець, далі відповідач 1), № 02/46 від 14.05.1999р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” ( за договором обленерго, далі - позивач) та ДП Національною атомною енергогенеруючою компанією “Енергоатом” (за договором - постачальник, далі - відповідач 2), №2266/260 від 07.02.1997р., укладеного між Електропостачальною організацією ДАЕК “Донецькобленерго” в особі Приазовські електричні мережі (за договором електропостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” ( за договором споживач, далі відповідач 1), ВАТ “Донецькобленерго” зобовязувався здійснювати передачу електроенергії, яка належала ДП НАЕК “Енергоатом” в мережі ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, а ДП НАЕК “Енергоатом” та ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” зобовязувалися оплачувати вартість екологічної складової тарифу на електричну енергію відповідно до постанови НКРЕ України №61 від 28.08.1996р. на рахунок ВАТ “Донецькобленерго”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області (яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”) в особі Міронівської ТЕС до Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” м.Маріуполь, НАЕК “Енергоатом” про стягнення заборгованості за екологічну складову тарифу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 8 698 080,32грн. були задоволені частково та з НАЕК “Енергоатом” стягнуто основний борг у розмірі 5 852 804,51грн., з Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча” основний боргу у розмірі 450 539,22грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 за позовом ВАТ “Донецькобленерго” до ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення 2 056 623,18грн., позовні вимоги ВАТ "Донецькобленерго", м. Горлівка, до ДП НАЕК "Енергоатом", м. Київ задоволені; прийнято відмову ВАТ "Донецькобленерго", м. Горлівка від позовних вимог до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м.Маріуполь; провадження у справі в цій частині позову припинено, стягнуто з ДП НАЕК “Енергоатом” 1 609 773,21грн. суму інфляційних нарахувань, 446 849,97грн. суму 3% річних, 20 566,24грн. держмита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та видано про примусове виконання рішення відповідний наказ.
Як зазначає позивач, виплата сум стягнутих за рішеннями суду по справам №1/150 та №20/162 відповідачами не здійснена, у звязку з чим, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідачів донараховані за рішеннями суду 3% річних у розмірі 261 367,60грн. та індекс інфляції у розмірі 1 000 995,01грн.
Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 2 укладено договір від 21.11.2007р. 2103/10-НАЕК про заміну первинного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами.
За умовами вказаного Договору сторони погодили, що станом на час укладання цього договору грошові зобовязання по рішенню господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. у справі №1/150 частково погашені та становлять 3594461,89грн., які відповідач 2 зобовязався сплатити на користь позивача протягом десяти днів з моменту підписання цього договору.
У свою чергу, позивач зобовязався протягом одного дня з моменту отримання суми заборгованості відкликати з господарського суду м.Києва заяву від 06.10.2003р. №03-17/1 про порушення справи про банкрутство відповідача 2 (справа №43/167) в порядку статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Також сторони погодили, що з моменту отримання певної суми заборгованості по даному договору кредитор (позивач) відмовляється від будь-яких майнових та немайнових вимог до боржника (відповідача 2) по рішенню господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150.
Договір від 21.11.2007р. 2103/10-НАЕК є чинним та не визнаний судом недійсним.
В подальшому, на виконання умов Договору відповідач 2 перерахував позивачу 3594461,89грн., а позивач відкликав заяву у справі про банкрутство відповідача 2 у звязку з врегулюванням питання погашення заборгованості перед кредитором.
Крім того, позивач звернувся із заявою до ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві про закінчення виконавчого провадження у звязку з погашенням заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» за наказом №1/150 від 24.12.2001р. на загальну суму 5854273,51грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.12.2007р.
Вказані факти встановлені господарським судом м.Києва та Київським апеляційним господарським судом під час розгляду справи №42/457 в якій брали участь ті самі сторони, та в силу приписів ст.35 ГПК України не потребують додаткового доказування.
Відповідно до ч.2 ст. 604 ЦК України зобовязання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами (новація).
Договір від 21.11.2007р. 2103/10-НАЕК про заміну первинного зобовязання новим зобовязанням між тими ж сторонами за своєю правовою природою є договором новації за яким первісні зобовязання припиняються, а між його учасниками виникає нове зобовязальне правовідношення.
З матеріалів справи вбачається, що договір від 21.11.2007р. 2103/10-НАЕК виконаний сторонами належним чином, а отже у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача 2 інфляційних та річних за невиконання зобовязань щодо сплати заборгованості стягнутої за рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1 інфляційних та 3% річних за невиконання рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150, то вказані вимоги суд вважає необґрунтованими, оскільки з матеріалів справи та пояснень, як позивача так і відповідача 1 вбачається, що сума стягнута за рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2001р. по справі №1/150 в розмірі 450539,22грн. в повному обсязі у лютому 2002р. сплачена відповідачем 1.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних за невиконання рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 суд виходив з наступного:
Як встановлено судом, рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 за позовом ВАТ “Донецькобленерго” до ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення 2 056 623,18грн., позовні вимоги ВАТ "Донецькобленерго", м. Горлівка, до ДП НАЕК "Енергоатом", м. Київ задоволені; прийнято відмову ВАТ "Донецькобленерго", м. Горлівка від позовних вимог до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь; провадження у справі в цій частині позову припинено, стягнуто з ДП НАЕК “Енергоатом” 1 609 773,21грн. суму інфляційних нарахувань, 446 849,97грн. суму 3% річних, 20 566,24грн. держмита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та видано про примусове виконання рішення відповідний наказ.
Враховуючи відмову ВАТ "Донецькобленерго", від позовних вимог заявлених до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" по справі №20/162, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог заявлених до відповідача 1, що має наслідком відмову в їх задоволенні.
Позовні вимоги в розглядуваній частині, заявлені до відповідача 2 суд задовольняє частково з наступних підстав:
Рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 набрало чинності 25.09.2007р. та з цого строку є обовязковим до виконання відповідачем 2.
Згідно ст. 598 цього ж кодексу, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач 2 протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання рішення господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 у період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача 2 в період нарахування 3% річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем за рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобовязання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.
Індекс інфляції за своїми ознаками є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних - є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань.
У вказаний в розрахунку позивача період відповідачем 2 зобовязання не виконані, стягнуті за рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. по справі №20/162 суми не сплачені.
Наявність судового рішення про стягнення боргу та/або інших грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобовязання, відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями, вчиненням інших процесуальних дій по виконанню рішень суду, за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового), не свідчать про припинення зобовязань.
Таким чином, приписи вищевказаних норм права не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобовязаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобовязання, і зокрема за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення.
Тобто, приписами чинного законодавство не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобовязання та не позбавлено кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.
На підставі вищезазначеного позивач просить стягнути з відповідачів 3% річних за період з 31.10.2008р. по 31.10.2011р. в сумі 185265, 12грн. та індекс інфляції за період з 31.10.2008р. по 30.06.2011р. в розмірі 709535,00грн.
Перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню в сумі 709 535,00грн.
Перевіривши порядок нарахування позивачем 3 % річних, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 185 236,49грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розглянувши клопотання позивача №51юр-50711/11 від 27.12.2011р., про витребування у відповідача 2 доказів, суд відмовляє в його задоволенні оскільки визначені позивачем у клопотанні документи не стосуються предмету спору.
Також суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, оскільки результати розгляду господарським судом м.Києва справ №34/8 та 5011-65/637-2012 про визнання недійсним правочинів про зарахування зустрічних однорідних вимог жодним чином не впливає на предмет розглядуваного спору і розгляд вказаних справ не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області до відповідача 1, Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь до відповідача 2, Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1000995,01грн., 3% річних у сумі 261367,60грн., задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ (01032, м.Київ, вул.Вєтрова,3, ЄДРПОУ 24584661) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 3% річних 185 236,49грн. та індекс інфляції у розмірі 709 535,00грн.
Стягнути з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ (01032, м.Київ, вул.Вєтрова,3, ЄДРПОУ 24584661) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 8947,72грн. - державного мита, 167,29грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог заявлених до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом”, м.Київ, відмовити.
У задоволенні позовних вимог заявлених до Публічного акціонерного товариства „Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча”, м.Маріуполь, відмовити у повному обсязі.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 21.02.2012р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2012р.
Головуючий суддя Лейба М.О.
Суддя Сгара Е.В.
Суддя Сич Ю.В.
Судове рішення № 21657496, Господарський суд Донецької області було прийнято 21.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 38/329. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: