Рішення № 21656417, 23.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2012Справа №5002-17/5379-2011 За позовом Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвест-Крим»

про стягнення основного боргу в сумі 27797,73 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, представник

Від відповідача не зявився

Сутність спору: Згідно позову позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по договору оренди № 8-06 від 01.11.2006 року в розмірі 27468,1 грн., із яких: борг по оренді 26218,54 грн. та податку на землю 84,00 грн., разом на суму 26302,54 грн., за електроенергію 337,50 грн. та воду 18,05 грн., разом на суму 355,55 грн., пеню 678,67 грн., 3% річних 131,35 грн.

Згідно зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 27797,73 грн.

Зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Таким чином, на цей час позовні вимоги складають: стягнення основного боргу в сумі 27797,73 грн., та саме ці вимоги підлягають розгляду судом.

Відповідач позов визнає, про що його представником заявлено в засіданні суду, що підтверджується звукозаписом судового засідання від 24 січня 2012 року.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обовязком.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору оренди нежитлового приміщення № 8-06 від 01 листопада 2006 року Орендодавець (Інститут ефіроолійних і лікарських рослин НААН) передає, а Орендар (Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвест-Крим») приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення №№ 28,33,34,35,36 згідно плану-схеми загальною площею 75,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська 150. (п.1.1).

Згідно п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та складає без ПДВ за перший місяць оренди 1512,00 грн.

Згідно п. 3.2 договору орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно п.3.3 договору орендна плата перераховується Орендатору щомісячно не пізніше 12-го числа місяця, наступного за звітним.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, відносини між ними регулюються цим договором, а також нормами, що відносяться до договорів.

У встановленому Законом порядку договір з будь-яких підстав недійсним не визнаний, та згідно ст. 204 ЦК України є дійсними.

При цьому необхідно відмітити, що виходячи із закріпленого статтею 129 Конституції України принципу диспозитивності сторін суд не вправі давати оцінку договору на предмет його невідповідності законодавству, про що також указується в постанові Верховного суду України від 20.05.2002 року № 02/132 (справа № Д 12/2) по аналогічному випадку.

Так, статтею 129 Конституції України закріплений принцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституції України вона має вищу юридичну силу та її норми являються нормами прямої дії.

В постанові Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конституції України при здійсненні правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо норми Конституції як норми прямої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, якщо зацікавлена особа вважає що договір чи окремі його пункти не відповідають законодавству, така особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Зацікавленою особою не надано доказів того, що договір чи окремі його пункти визнані судом недійсними.

При цьому необхідно відмітить, що згідно ст. 129 Конституції України передбачено, що сторона вільна в наданні суду доказів та доказуванні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вправі розглядати справу за тими матеріалам, яки надані зацікавленими особами.

Оскільки відповідні докази в обґрунтування заперечень відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Оскільки відповідні докази відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати до справи після винесення рішення по справі.

Згідно ст.ст. 526,629 ЦК України та ст. 193 ГК України зобовязання мають виконуватись.

Отримання відповідачем приміщень підтверджується Актом приминання-передачі до Договору № 8-06 від 01.11.2006 року.

Більш того, відповідачем не надано заперечень щодо приймання приміщень.

Відповідачем також не надано доказів своєчасної оплати за оренду приміщень позивача.

Таким чином, з врахуванням заявлених позовних вимог та зменшення їх розміру, з відповідача підлягає стягненню основний борг в розмірі 27797,73 грн.

Задовольняючи позов суд також виходить із основних принципів цивільного законодавства добросовісності, справедливості та розумності, закріплених в ст. 3 ЦК України, та вважає, що орендування повинно бути сплачене.

Необхідно також відмітити, що предметом позову є невиконання обовязків відповідачем, а не позивачем.

Якщо відповідач вважає, що позивач неналежним чином виконав свої зобовязання, він вправі заявити свої вимоги у встановленому законом порядку.

Таким чином, позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

Відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості, а також інших доказів в обґрунтування заперечень.

Оскільки відповідні докази не надані до прийняття рішення немає підстав їх залучити до справи після прийняття рішення.

Більш того, згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобовязаний прийняти рішення про задоволення вимог, якщо відповідач вимоги визнає.

Визнані відповідачем вимоги підтверджені також актами звірки з ним.

Якщо будуть необхідні обставини, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Якщо відповідач сплатив заборгованість в період розгляду справи чи сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства щодо вказаної обставини не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.

Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням № 479 від 15 грудня 2011 року на суму 1440,00 грн.

Зайво сплачені судові витрати підлягають поверненню позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальну заробітну плату з 01.01.2011 року встановлено в розмірі 941 грн.

Позов подано до суду 20 грудня 2011 року.

2 % ціни позову складає 549,36 грн. (2 % від 27468,11 грн).

1,5 мінімальної заробітної плати складає 1411,5 грн. (941Х1,5).

Тоді як позивачем сплачено судовий збір в сумі 1440,00 грн.

Таким чином, позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в сумі 28,5 грн. згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Окрім цього, позивачем зменшено позов на 810,02 грн. (678,67+131,35).

2 % від зменшеної суми позовних вимог складає 16,2 грн. (2% від 810,02 грн.), та вказана сума підлягає поверненню позивачу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Разом підлягає поверненню позивачу з бюджету: зайво сплачений судовий збір в сумі 28,5 грн. та 2 % від зменшеної суми позовних вимог в розмірі 16,2 грн. Разом на суму 44,7 грн.

Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) виключено.

Згідно п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення розміру позовних вимог згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінвест-Крим» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 121/21, р/р 26004301325796 у філії Кримського центрального відділення Промінвестбанку МФО 324430, ідентифікаційний код: 34581830) на користь Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 150, ідентифікаційний код: 04684248) 27797,73 грн. основного боргу; 555,95 грн. судового збору.

Видати наказ.

Повернути Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН (95493, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська 150, ідентифікаційний код: 04684248) з бюджету судовий збір в сумі 44,7 грн.

Рішення оформлене

і підписане

у повному обсязі:

28.02.2012 року

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримГайворонський В.І.