Вирок № 21655451, 06.02.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-684/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2011 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючогосудді Горбатовської С.А.

при секретаряхРідзевській І. А., Бурдейній М. П., Комар О. В., Паламарчук І. О.

за участю:

прокурораРибалка І. А.,

захисникаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, маючої: неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованої і проживаючої за адресою: АДРЕСА_6, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 протоколом №16 Загальних зборів ТОВ “Уран” 02.06.2005 року призначена на посаду директора товариства. У відповідності до Статуту ТОВ “Уран” директор ОСОБА_2 діє від імені Товариства без доручення; видає доручення на укладання договорів, контрактів та угод іншим працівникам Товариства; несе персональну відповідальність за діяльність Товариства; розпоряджається майном та коштами Товариства; відкриває та закриває рахунки в установах банків; призначає та звільняє співробітників Товариства та визначає їх повноваження; забезпечує розробку, підписання та виконання колективного договору з трудовим колективом; забезпечує розробку, підписання та виконання колективного договору з трудовим колективом Товариства.

03.11.2003 року між ТОВ “Уран”, Громадським обєднанням “Народна кредитна спілка “Добробут”, підприємством “Ресурс” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” укладений довгостроковий інвестиційний договір №10/с/03 про будівництво житлового комплексу з громадсько-побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1, предметом якого є будівництво житлового будинку за вказаною адресою та підключення його до інженерних мереж міста.

Відповідно до додатку 5 до договору №10/с/03 акту №3 (без дати), укладеного між ГО НКС “Добробут”, підприємством “Ресурс” Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України” та ТОВ “Уран”, ТОВ “Уран” було прийнято для фінансування сорок чотири квартири, загальною площею 4182,18 м кв., вартістю 1 м кв. 1960 грн., в тому числі ПДВ 326,66 грн.

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 року інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Відповідно до ст. 1 Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в обєкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:

- кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);

- майнові права інтелектуальної власності;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау");

- права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;

- інші цінності.

Згідно ст. 4 Закону обєктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі, основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші обєкти власності, а також майнові права.

Забороняється інвестування в обєкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держава.

Інвестори субєкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вклади власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в обєкти інвестування.

Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора.

Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на Україні, регулюються цим Законом, іншими законодавчими актами України.

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобовязань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією субєктів інвестиційної діяльност і.

Згідно ст. 9 Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між субєктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

07.06.2005 року ОСОБА_3 на виконання укладеного нею з ТОВ «Уран»договору № 59 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти в сумі 40 000 грн.

Згідно укладеного договору № 59 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_1, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору, ТОВ “Уран” зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_3 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору № 10/с/03.

Після отримання ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_3 директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, перерахувала грошові кошти ОСОБА_3 в сумі 40000 грн. на рахунок ТОВ “Сталекс”, чим заподіяла останній матеріальних збитків на суму 40000 грн.

Крім того, 17.08.2005 року, 18.08.2005 року, 31.08.2005 року, 31.10.2005 року, 28.11.2005 року ОСОБА_5 на виконання укладеного ним з ТОВ “Уран” договору №76/1 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти у сумі 218 956 грн.

Згідно укладеного договору № 76/1 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - кв. №33 АДРЕСА_1, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору ТОВ “Уран”, зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити грошові кошти ОСОБА_5 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору №10/с/03.

Після отримання ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_5 директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, 25.08.2005 року, 26.08.2005 року, 30.08.2005 року, 01.09.2005 року, 01.11.2005 року, 29.11.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_5 на рахунок ТОВ “Сталекс”, КРД “Райффайзейнбанк Аваль”, ТОВ “Донметснаб”, ТОВ “БК Тисан”, а також на повернення пайового внеску за договором № 55 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_5 матеріальних збитків на суму 218956 грн.

Крім того, 01.07.2005 року, 04.07.2005 року, 05.07.2005 року, 07.07.2005 року, 06.09.2005 року ОСОБА_6 на виконання укладених ним з ТОВ “Уран” договорів № № 69, 70 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти в сумі 536 040 грн.

Згідно укладеного договору № 69 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_2.

Згідно укладеного договору № 70 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_7.

У відповідності до п.п.2.3.3. договорів ТОВ “Уран” зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_6 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору №10/с/03.

Після отримання ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_6 директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договорів від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 11.07.2005 року, 12.07.2005 року, 13.07.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_6 на рахунок ТОВ “Донметснаб”, а також на повернення пайового внеску за договором № 17 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_6 матеріальних збитків на суму 536 040 грн.

Крім того, 16.06.2005 року, 22.06.2005 року ОСОБА_7 на виконання укладеного з ТОВ “Уран” договору №62 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти в сумі 146009,08 грн.

Згідно укладеного договору № 62 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_8, а також відповідно до п.п.2.3.3. договору - зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_7 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору № 10/с/03.

Після отримання ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_7 директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, 15.06.2005 року, 17.06.2005 року, 21.06.2005 року, 23.06.2005 року, 24.06.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_7 на рахунок ТОВ “Сталекс”, ТОВ “Донметснаб”, Управління архітектури та містобудування, а також на повернення пайового внеску за договором № 17 від 25.12.2003 року, чим заподіяла ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 146009,08 грн.

Крім того, 21.06.2005 року, 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 11.07.2005 року, 05.08.2005 року ОСОБА_8 на виконання укладеного ним з ТОВ “Уран” договору № 68 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року на рахунок товариства було сплачено грошові кошти у сумі 328 608 грн.

Згідно укладеного договору № 68 від 29.12.2003 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_9, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору, ТОВ «Уран» зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_8 на фінансування будівництва житлового будинку згідно договору № 10/с/03.

Після отримання ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_8 директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення п.п. 2.3.3 договору від 29.12.2003 року і ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, 21.06.2005 року, 07.07.2005 року, 08.07.2005 року, 05.08.2005 року перерахувала частинами грошові кошти ОСОБА_8 на рахунок ТОВ “Сталекс”, ТОВ “Донметснаб”, а також на повернення пайового внеску за договором № 24 від 08.02.2004 року, чим заподіяла ОСОБА_8 матеріальних збитків на суму 328 608 грн.

Крім того, директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісі ТОВ “Уран”, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, 08.09.2005 року уклала з ОСОБА_9 договір № 82 про пайову участь у будівництві, при цьому, достовірно знаючи, що внесені ОСОБА_9 грошові кошти будуть використані не за цільовим призначенням згідно договору.

У відповідності до укладеного з ОСОБА_9 договору № 82 від 08.09.2005 року ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - кв. АДРЕСА_10, а також, відповідно до п.п.2.3.3. договору, ТОВ “Уран” зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_9 на фінансування будівництва житлового будинку.

В подальшому, ОСОБА_9 на виконання умов договору № 82 від 08.09.2005 року вніс на рахунок № 26000501022767 в РД “Райффайзенбанк Аваль” гроші в сумі 220000 грн., які директор ТОВ “Уран” ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, використала не за цільовим призначенням, а на розрахунки ТОВ “Уран” з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо.

Крім того, директор ТОВ “Уран” ОСОБА_4, у невстановлений досудовим слідством час, перебуваючи в офісі ТОВ “Уран”, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, 04.11.2005 року уклала з ОСОБА_10 договір №85 про пайову участь у будівництві, при цьому, достовірно знаючи, що внесені ОСОБА_10 грошові кошти будуть використані не за цільовим призначенням, а будуть витрачені на розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо. У відповідності до укладеного з ОСОБА_10 договору ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовика грошові кошти спрямувати на будівництво житла - АДРЕСА_3, а також відповідно до п.п.2.3.3. договору - зобовязувалось протягом трьох банківських днів направити кошти ОСОБА_10 на фінансування будівництва житлового будинку.

В подальшому, ОСОБА_10 на виконання умов договору № 85 від 04.11.2005 року внесла на рахунок № 26000501022767 в РД “Райффайзенбанк Аваль” гроші в сумі 119643,6 грн., які директор ТОВ “Уран” ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, діючи умисно з метою одержання неправомірно вигоди для інших осіб, використовуючи в супереч інтересам ТОВ “Уран” свої повноваження, в порушення ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, використала не за цільовим призначенням, а на розрахунки ТОВ “Уран” з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у зловживанні нею, як директором ТОВ «Уран», своїми повноваженнями всупереч інтересам ТОВ «Уран»визнала повністю, щиро розкаялась та показала, що до призначення директором вона працювала у ТОВ “Уран”. На початку 2005 року вона була призначена директором товариства. У 2003 році директором ТОВ “Уран” ОСОБА_11, від імені ТОВ “Уран” був укладений трьохсторонній договір зі спілкою Добробут і підприємством Ресурс на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. У відповідності до даного договору ТОВ “Уран” мав право залучати інвесторів будівництва. ТОВ “Уран” було оплачено спілці Добробут та підприємству Ресурс за рахунок власних коштів 1301 м кв. житла. В період, коли вона була директором, вона приймала гроші від фізичних осіб пайовиків. Крім того, з деякими пайовиками вона, від імені ТОВ “Уран”, укладала договори на інвестування будівництва. Після отримання грошей від пайовиків, вона, як директор ТОВ “Уран”, спрямовувала кошти на поточну господарську діяльність товариства, оскільки вважала, що квартири, за які сплачували кошти пайовики, були попередньо оплачені товариством, а тому вона, в інтересах ТОВ “Уран”, мала право використовувати дані кошти не за призначенням. На момент укладення договорів з пайовиками та отримання від них коштів, ТОВ “Уран” мало всі відповідні дозволи на проведення будівництва будинку АДРЕСА_1. У звязку з судовими процесами підприємство Ресурс не змогло почати будівництво у встановлений строк. На даний час вона не є директором товариства, але ТОВ «Уран»не ухиляється від повернення коштів, з деякими пайовиками досягнута домовленість з приводу погашення товариством заборгованості. В період роботи у ТОВ “Уран” вона діяла тільки від імені та виключно в інтересах товариства.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що він з рекламного оголошення зацікавився будівництвом буд. АДРЕСА_1, в подальшому, він уклав з ТОВ “Уран” договір про інвестування у будівництво кв. № 33 за вказаною адресою, сплативши ТОВ “Уран” частинами гроші в сумі 218956 грн. Але, будівництво не було розпочато, тому він звернувся до товариства з вимогою повернути кошти. Оскільки кошти йому не були повернуті, він звернувся до суду. На даний час збитки йому не відшкодовані, виконавчий лист знаходиться на виконанні у ВДВС м. Краматорськ Донецької обл.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 показав, що він знав ОСОБА_2 до укладення договору з ТОВ “Уран”. ОСОБА_2 умовила його укласти з ТОВ “Уран” договір на інвестування квартири буд. АДРЕСА_1 У 2005 році він уклав даний договір, на виконання якого сплатив особисто ОСОБА_2 гроші в сумі 220000 грн. Оскільки житловий будинок не будувався, він просив ОСОБА_2 повернути йому кошти, на що остання відповіла, що грошей немає, а будівництва не буде. Він звернувся з позовом до суду, йому був виданий виконавчий лист на суму заборгованості.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що між нею і ТОВ “Уран” у 2003 році був укладений інвестиційний договір на будівництво АДРЕСА_4. У 2005 році до договору була укладена додаткова угода, відповідно до якої вона інвестувала у квартиру № 141. На виконання умов договору вона сплатила кошти в сумі 124000 грн., що становило 50 % вартості квартири. У 2006 році вона написала заяву до ТОВ “Уран” про повернення коштів, але кошти не були повернуті, тому вона звернулась із позовом до суду. Виконавчий лист був переданий на виконання до ВДВС м. Краматорськ, кошти на даний час не повернуті. Потерпіла просить суд призначити для підсудної міру покарання, повязану з позбавленням волі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 показала, що у листопаді 2005 року між нею та ТОВ “Уран”, він імені якого діяла ОСОБА_2, був укладений договір про інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1. На виконання умов договору вона сплатила через банк кошти в сумі 113643,16 грн. Оскільки будівництво не розпочиналось, у 2006 році вона написала ТОВ «Уран»заяву про повернення коштів, але кошти повернуті не були, у звязку з чим вона звернулась із позовом до суду. Потерпіла просить суд призначити для підсудної міру покарання, повязану з позбавленням волі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_12 показав, що у 2005 році між ним і ТОВ “Уран” в особі директора ОСОБА_2, був укладений договір про інвестування у будівництво квартири АДРЕСА_1. На виконання умов договору ним було сплачено гроші в сумі 169 46,09 грн. У грудні 2005 року він звернувся до ТОВ “Уран” із заявою про повернення коштів. В подальшому, він звернувся із позовом до суду. З ВДВС м. Краматорська він отримав лист про повернення виконавчого листа без виконання.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 показав, що він в червні 2005 року уклав з ТОВ “Уран” договір про інвестування у будівництво АДРЕСА_5. Перед укладенням договору він ознайомився з рішенням Київради про виділення земельної ділянки під будівництво. На виконання умов договору він в період з 15 по 25 червня 2005 року вніс ТОВ “Уран” гроші в сумі 201200 грн., надалі, сплатив ще 127405 грн. Згідно умов договору будівництво будинку повинно бути закінчено у І кварталі 2007 року. В січні 2006 року він дізнався про те, що рішення Київради про виділення земельної ділянки під будівництво скасовано судом. Він пішов до офісу ТОВ “Уран” з проханням повернути гроші, але йому сказали, що грошей немає. В подальшому, він звернувся із позовом до суду, але грошей на даний час не отримав. Потерпілий не має претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудної.

Окрім повного визнання підсудною ОСОБА_2 своєї вини у зловживанні повноваженнями всупереч інтересам ТОВ «Уран», її вина підтверджується дослідженими в суді доказами у справі.

Оголошеними в суді показами потерпілого ОСОБА_6 (а.с. 358-360 Т.2)

Договором № 62 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладеним між ТОВ “Уран” і ОСОБА_7 (а.с. 5-8 Т.1)

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2005 року про визнання недійсним рішення № 479/639 Київської міської ради від 29.05.2003 року «Про передачу земельної ділянки ГО “Народна кредитна спілка “Добробут” для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним автопаркінгом і вбудованими закладами по обслуговуванню населення на АДРЕСА_1»(а.с. 9-11 Т.1)

Квитанціями № № 22, 23 від 16.06.2005 року, № 01 від 22.06.2005 року про отримання коштів ТОВ “Уран”, в особі ОСОБА_2, від ОСОБА_7 за договором № 62 від 29.12.2003 року (а.с. 12-13 Т.1)

Квитанціями до прибуткових касових ордерів № № 1, 5, 6 про отримання ТОВ “Уран” грошових коштів від ОСОБА_7 (а.с. 13 Т.1)

Протоколом № 16 Загальних зборів учасників ТОВ “Уран” від 02.06.2005 року про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ “Уран” (а.с. 14)

Графіком від 19.01.2006 року повернення сплаченого пайового внеску ОСОБА_7 по договору № 62 від 29.12.2003 року (а.с. 15 Т.1)

Заявою ОСОБА_7 від 02.12.2005 року ТОВ “Уран” про повернення коштів в сумі 146009,08 грн. (а.с. 16 Т.1)

Поясненнями ОСОБА_7 від 10.03.2006 року (а.с. 17-18 Т.1)

Рішенням № 479/639 Київської міської ради від 29.05.2003 року «Про передачу земельної ділянки ГО “Народна кредитна спілка “Добробут” для будівництва багатоповерхового житлового будинку з підземним автопаркінгом і вбудованими закладами по обслуговуванню населення на АДРЕСА_1»(а.с. 46 Т.1)

Договором оренди земельної ділянки від 31.03.2004 року, укладеним між Київською міською радою і ГО “Народна кредитна спілка “Добробут” (а.с. 47-56 Т. 1)

Довгостроковим інвестиційним договором № 10/С/03 від 03.11.2003 року (а.с. 61-65 Т.1)

Актом № 3, укладеним між ГО НКС “Добробут”, підприємством “Ресурс”, ТОВ “Уран” (а.с. 72-73 Т.1)

Статутом ТОВ “Уран” (а.с. 82-94 Т.1)

Свідоцтвом про державну реєстрацію ТОВ “Уран” (а. с. 96 Т.1)

Протоколом № 16 загальних зборів ТОВ “Уран” від 02.06.2006 року про призначення ОСОБА_2 на посаду директора (а.с. 98 Т.1)

Наказом № 1 від 02.06.2005 року (а.с. 99 Т.1)

Актом № 2 від 22.01.2004 року, укладений між ГО НКС “Добробут”, підприємством “Ресурс”, ТОВ “Уран” (а.с. 118-119 Т.1)

Постановою Апеляційного господарського суду м. Києва від 26.07.2005 року (а.с. 191 196 Т.1)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 15.07.2006 року (а. с. 105-107 Т.2)

Протоколом допиту ОСОБА_7 від 30.06.2006 року (а. с. 109-110 Т.2)

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 26.06.2006 року (а. с. 111-113 Т.2)

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 17.08.2006 року (а. с. 121-122 Т.2)

Договором № 68 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_8 (а. с. 128-131 Т.2)

Квитанціями № 19, 20 від 21.06.2005 року з прибутковими касовими ордерами, № № 12, 13 від 08.07.2005 року з прибутковими касовими ордерами, квитанції № № 13, 14 від 07.07.2005 року з прибутковими касовими ордерами, квитанція № 03 від 11.07.2005 року з прибутковим касовим ордером, квитанція № 05 від 05.08.2005 року з прибутковим касовим ордером про внесення ОСОБА_13 коштів ТОВ “Уран” (а.с. 132-136 Т.2)

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 27.07.2006 року (а. с. 141-143 Т.2)

Заявою ОСОБА_5 Від 20.06.2006 року (а. с. 149-150 Т.2)

Довідкою ТОВ “Уран” від 28.11.2005 року про перерахування коштів ОСОБА_5 (а. с. 151 Т.2)

Заявою ОСОБА_5 ТОВ “Уран” від 09.02.2006 року про повернення сплачених коштів (а. с. 152 Т. 2)

Договором № 76/1 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_5 (а. с. 153-157 Т.2)

Квитанціями № 03 від 28.11.2005 року, № 03 від 31.08.2005 року, № 21 від 31.10.2005 року, № № 02, 03 від 18.08.2005 року № № 08, 09 від 17.08.2005 року про внесення коштів ОСОБА_14 ТОВ “Уран” (а. с. 159-163 Т.2)

Поясненнями ОСОБА_5 від 17.07.2006 року (а. с. 164 Т. 2)

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 18.07.2006 року (а.с. 166 168 Т.2)

Договором № 59 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_3 (а. с. 172-175 Т.2)

Договором № 70 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_6 (а. с. 183-186 Т.2)

Договором № 69 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_6 (а. с. 187-190 Т.2)

Договором № 82 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 08.09.2005 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_9 В (а. с. 197-200 Т.2)

Договором № 70 про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 04.11.2005 року, укладений між ТОВ “Уран” і ОСОБА_10 (а. с. 201-204 Т.2)

Актом № 13-30/301 від 18.04.2007 року ревізії окремих питань фінансово господарської діяльності ТОВ “Уран” (а.с. 250-274 Т.2)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.07.2007 року (а.с. 275-277 Т.2)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 08.07.2007 року (а.с. 278-280 Т.2)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 09.02.2007 року (а.с. 293-296 Т. 2)

Протоколом виїмки від 08.08.2007 року роздруківки про рух грошових коштів ТОВ «Уран» (а.с. 303 Т. 2)

Протоколом від 24.01.2005 року огляду документів - роздруківок про рух грошових коштів ТОВ «Уран»(а.с. 304-328 Т. 2)

Висновком судово економічної експертизи від 05.02.2009 року (а.с. 331-344 Т. 2)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 20.01.2010 року (а.с. 345-348 Т. 2)

Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.01.2010 року (а.с. 349-351 Т. 2)

Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_5 від 21.01.2010 року (а.с. 354-355 Т.2)

Протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 21.01.2010 року (а.с. 356-357 Т.2)

Протоколом очної ставки між ОСОБА_9 і ОСОБА_2 від 25.01.2010 року (а.с. 361-363 Т. 2)

Виконавчим листом від 18.07.2006 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_9 заборгованості в сумі 227613,9 грн. (а.с. 38 Т.3)

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 21.06.2006 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_9 заборгованості в сумі 227613,9 грн. (а.с. 39-40 Т. 3)

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 04.07.2006 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_9 заборгованості в сумі 128339,09 грн. (а.с. 41-42 Т. 3)

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 09.06.2008 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_10 заборгованості в сумі 121120,05 грн. (а.с. 51-52 Т. 3)

Виконавчим листом від 22.07.2008 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_10 заборгованості в сумі 121 120,05 грн. (а.с. 55 Т.3)

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 04.07.2006 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 128229,09 грн. (а.с. 85-86 Т. 3)

Виконавчим листом від 17.07.2006 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_3 заборгованості в сумі 128229,09 грн. (а.с. 90-91 Т.3)

Рішенням Соломянського районного суду м. Києва від 10.03.2009 року про стягнення з ТОВ “Уран” на користь ОСОБА_16 заборгованості в сумі 243083,01 грн. (а.с. 95-97 Т. 3)

Органом досудового слідства підсудна ОСОБА_2 обвинувачувалась у тому, що у час, місце, спосіб та інших фактичних обставинах, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у директора ТОВ “Уран” ОСОБА_2 після отримання коштів ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, виник умисел на незаконне витрачання грошових коштів інвесторів (пайовиків) на господарські потреби ТОВ “Уран” (розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо.) Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, будучи директором ТОВ “Уран”, діючи умисно, використовуючи своє службове всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що грошові кошти вказаних осіб необхідно направити на фінансування будівництва житла, діючи в порушення п.п. 2.3.3 договорів від 29.12.2003 року, ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, явно порушуючи права і інтереси інвесторів (пайовиків), що охороняються Законом, діючи в інтересах ТОВ “Уран”, отримані згідно договорів про пайову участь у інвестуванні будівництва житла від 29.12.2003 року грошові кошти ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перерахувала їх згідно договорів на рахунки ТОВ “Сталекс”, ТОВ “Донметснаб”, ТОВ “БК Тисан”, КРД “Райффайзенбанк Аваль”, а також на повернення пайових внесків згідно раніше укладених договорів, чим заподіяла потерпілим матеріальні збитки. Такими своїми умисними діями, які виразились у незаконному витрачанні грошових коштів ОСОБА_3, ОСОБА_17, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на господарські потреби ТОВ “Уран” шляхом використання свого службового становища в інтересах ТОВ “Уран”, всупереч інтересам служби, директор ТОВ “Уран” ОСОБА_2 заподіяла матеріальні збитки.

Крім того, органом досудового слідства підсудна ОСОБА_2 обвинувачувалась у тому, що у час, місце, спосіб та інших фактичних обставинах, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, у неї, як директора ТОВ “Уран”, виник умисел на незаконне залучення на рахунок ТОВ “Уран” грошових коштів фізичних осіб інвесторів начебто для будівництва житла житлового комплексу з громадсько побутовими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 без мети перерахування, в подальшому, залучених інвестицій замовнику будівництва, а з метою незаконного витрачання на господарські потреби ТОВ “Уран” (розрахунки з постачальниками, погашення заборгованостей, тощо). Для реалізації умислу, направленого на незаконне залучення на рахунок ТОВ “Уран” грошових коштів від фізичних осіб, діючи умисно, в інтересах ТОВ “Уран”, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, директор ТОВ “Уран” ОСОБА_2, ввівши в оману ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо своїх дійсних намірів, явно порушуючи їх права та інтереси, що охороняються законом, діючи в порушення ч. 2 ст. 4 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, уклала з останніми договори про пайову участь у будівництві, відповідно до яких ТОВ “Уран” зобовязувалось залучені від пайовиків грошові кошти спрямувати на будівництво житла квартир АДРЕСА_1. На виконання вказаних угод ОСОБА_9 і ОСОБА_10, введені в оману директором ТОВ “Уран” ОСОБА_2, не будучи обізнані про наміри останньої, діючи на виконання умов укладених ними договорів, внесли на рахунок ТОВ “Уран” кошти: ОСОБА_9 в сумі 220000 грн., ОСОБА_10 в сумі 119643,6 грн. В результаті директор ТОВ “Уран” ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились у незаконному залученні на рахунок ТОВ “Уран” грошових коштів ОСОБА_9, ОСОБА_10 начебто для будівництва житла квартир буд. АДРЕСА_1 без мети виконання своїх зобовязань та без мети витрачання інвестиційних коштів на будівництво житла для вказаних інвесторів (пайовиків) шляхом використання свого службового становища в інтересах ТОВ “Уран”, всупереч інтересам служби, чим заподіяла потерпілим збитків.

Такі дії підсудної ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України, як зловживання службовим становищем, тобто умисне, в інтересах третіх осіб, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Разом з тим, суд, не зважаючи на те, що час, місце, спосіб та інші обставини вчинення підсудною ОСОБА_2 злочину, встановлені правильно, вважає, що її дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 364 1 КК України, а саме, зловживання повноваженнями, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для інших осіб, в супереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, з наступних підстав.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні діяння” від 07.04.2011 року ст. 364 КК України викладена в новій редакції.

Крім того, вказаним Законом КК України доповнено ст. 364-1 КК України.

У відповідності до змісту ст. 364-1 КК України субєктом вчинення даного злочину є службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно правової форми.

Згідно Установчих документів ТОВ “Уран” є товариством з обмеженою відповідальністю, засновниками якого є фізичні особи. На даний час ТОВ “Уран” не ліквідовано, державна реєстрація товариства не скасована.

У відповідності до ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 113 ГК України ТОВ “Уран є приватним підприємством.

Крім того, 17.01.2012 року у звязку з набуттям чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності” від 15.11.2011 року до ст. 364 1 КК України внесені зміни щодо міри покарання за вчинення злочинів, передбачених санкцією даної статті, в тому числі, міра покарання за ч. 2 даної статті передбачена у виді штрафу.

Згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що помякшує кримінальну відповідальність, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.

Враховуючи те, що у відповідності до змісту ст. ст. 12, 51 КК України та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності” від 15.11.2011 року міра покарання у виді штрафу є більш мякою мірою покарання, ніж позбавлення волі.

Крім того, органом досудового слідства підсудна ОСОБА_2 обвинувачувалась у тому, що вона, будучи директором ТОВ “Уран”, перебуваючи в приміщенні ТОВ “Уран”, достовірно знаючи про те, що грошові кошти ОСОБА_10 отримані в результаті її злочинних дій при вищеописаних обставинах, діючи з метою їх повторного незаконного витрачання на господарські потреби ТОВ “Уран”, тобто вчинення із ними фінансових операцій, грошові кошти ОСОБА_10, які були зараховані на поточний рахунок ТОВ “Уран”, протягом 07.11.2005 року, 08.11.2005 року, 09.11.2005 року, 10.11.2005 року 11.11.2205 року, 14.11.2005 року, 18.11.2005 року, частинами перерахувала на поточні рахунки № 20629502022767 Київської РД “Райффайзенбанк Аваль” (ЄДРПОУ 23494105); № 2600501907174 ТОВ “Донметснаб” (ЄДРПОУ 31322721), відкритий у ФВАТ “Укрексімбанк”; № 26004329584001 ТОВ “Донметснаб”, відкритий в Краматорській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, згідно укладених договорів, а також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків за укладеними договорами № 55 від 25.12.2003 року, № 41 від 23.12.2003 року, тим самим вчинила фінансові операції із зазначеними грошовими коштами ОСОБА_10 на суму 119643,6 грн., одержаними ТОВ “Уран” внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння ОСОБА_2 шляхом перерахування їх на поточні рахунки Київської РД “Райффайзенбанк Аваль”, ТОВ “Донметснаб” згідно укладених договорів, також на рахунки фізичних осіб, як повернення пайових внесків, вчинене повторно.

Ці дії підсудної ОСОБА_2 органом досудового слідства були кваліфіковані, як легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинене повторно, тобто злочини, передбачені ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України.

В ході судового розгляду 10.01.2012 року прокурором в порядку ст. 277 КПК України винесена постанова про зміну підсудній ОСОБА_2 обвинувачення та виключення з обвинувачення ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України, як невірної кваліфікації.

Разом з тим, потерпілі ОСОБА_10, ОСОБА_3 підтримали раніше пред»явлене підсудній ОСОБА_2 обвинувачення за ч. 1 ст. 209 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України, вважаючи, що дії підсудної ОСОБА_2 щодо використання нею інвестованих коштів не за цільовим призначенням, а на інші потреби, є відмиванням (легалізацією) доходів.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що діях ОСОБА_2, які кваліфіковані за ч. 1 ст. 209 КК України та ч. 2 ст. 209 КК України, відсутні вказані склади злочинів, оскільки грошові кошти, внесені потерпілою ОСОБА_10 на інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1, директор ТОВ «Уран»ОСОБА_2 отримала на рахунок ТОВ “Уран”. У відповідності до п. 10 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 15.04.2005 року не є предметом легалізації кошти, одержані службовими особами як субсидії, субвенції, дотації чи кредити внаслідок надання неправдивої інформації субєктами господарювання, зазначеними в диспозиції ч. 1 ст. 221 КК України, вказаній у цій нормі Закону кредиторам, хоча з такими коштами надалі і вчиняється діяння, перелічені у ст. 209 КК України, оскільки ці кошти одержуються офіційно (легально).

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 209 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Крім того, ОСОБА_2 підлягає виправданню за ч. 2 ст. 209 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

При призначенні міри покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, раніше не судимої, посередньо характеризується за місцем проживання (а.с. 416 Т.2), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває (а.с. 415 Т.2 ).

Обставиною, що помякшує покарання підсудної, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

За викладеним, враховуючи думку потерпілих з приводу міри покарання для підсудної, суд обирає для підсудної ОСОБА_2 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, у виді штрафу.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_8 суд залишає без розгляду у звязку з його невідповідністю (а.с. 123 Т. 2) вимогам цивільного процесуального законодавства та розяснює право на предявлення позову в порядку цивільного судочинства.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_9 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 50000 грн., суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілого, характер його немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє частково на суму 5 000 грн.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 30000 грн., суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілого, характер його немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє частково на суму 5 000 грн. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 269240, 74 грн., суд відмовляє у звязку з наявність з цього предмету судового рішення (а.с. 95-97 Т.3 )

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_10 про стягнення з підсудної ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 50000 грн., суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілої, характер його немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє частково на суму 5 000 грн.

Заявлений у справі цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 125 000 грн., суд, враховуючи глибину, обсяг і характер душевних та психічних страждань потерпілої, характер його немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення), виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє частково на суму 5 000 грн. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 124989,5 грн., суд відмовляє у звязку з наявність судового рішення (а.с. 90-91 Т.3 )

Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до ст. 81 КПК України.

У відповідності до ст. 91 КПК України суд стягує з підсудної ОСОБА_2 судові витрати у справі.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, і призначити їй покарання у виді тринадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (221000 грн.) з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно розпорядчих обовязків на строк три роки.

ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 209 КК України виправдати за відсутністю в її діях складу злочину на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 209 КК України виправдати за відсутністю в її діях складу злочину на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в сумі 5000 грн. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_7 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 269240, 74 грн. відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 грн. В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 в частині стягнення з підсудної ОСОБА_2 матеріальної шкоди на суму 124989,5 грн., - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь КНДІСЕ вартість судово економічної експертизи в сумі 15040 грн.

Речові докази у справі залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом”янський районний суд м. Києва протягом пЧятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: