Рішення № 21651532, 20.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5019/81/12

За позовом Рівненського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»

до відповідача Приватного підприємства «Рівне-Спецбуд»

про стягнення в сумі 3 028 грн. 81 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1. дов. № 18-12 від 03.01.12 р.

Від відповідача : не з`явився

Від прокуратури: ОСОБА_2. посв. № 84 від 07.11.11. р.

ВСТАНОВИВ:

Рівненський транспортний прокурор звернувся до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з Приватного підприємства "Рівне-Спецбуд" 2 817 грн. 29 коп. заборгованості за надані послуги, 179 грн. 36 коп. інфляційного збільшення та 84 грн. 75 коп. 3% річних.

У судовому засіданні 20 лютого 2012 року прокурор та позивач подали заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача 2 817 грн. 29 коп. основного боргу, 84 грн. 75 коп. 3% річних та 126 грн. 77 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 р. статтею 22 ГПУ України, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що відповідно до заяви про уточнення позовних вимог зменшилась ціна позову, суд розцінює заяву прокурора та позивача про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Згідно підпункту 3.10 пункту 3 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Прокурор та представник Позивача у судовому засіданні 20 лютого 2012 року підтримали позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав. Представник Відповідача в судове засідання не зявився.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17, 23). Причини неявки свого повноважного представника Відповідач суду не повідомив. Враховуючи те, що Відповідачу надавалося достатньо часу для подачі своїх доводів та заперечень з приводу позову і він, з невідомих суду причин не скористався своїм правом на їх подачу, суд вважає можливим розгляд справи без участі повноважного представника Відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

30 грудня 2008 року філія "Рівненське ДЕД" - структурний підрозділ без права юридичної особи дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України надала відповідачу послуги автомобілем МАН згідно товарно-транспорної накладної на суму 2 817 грн. 29 коп., що стверджується Актом № ОУ-0000002 здачі-прийняття робіт (надання послуг). Акт підписано 16 січня 2009 року уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками печаток сторін (а.с. 7).

За надані послуги Відповідач не розрахувався.

05 листопада 2010 року позивач направив відповідачу претензію № 104 у якій просить погасити заборгованість в сумі 2 817 грн. 29 коп.(а.с.6). Вказана претензія отримана відповідачем 08 листопада 2010 року (а.с.5), однак залишена без відповіді та задоволення.

Станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 2 817 грн. 29 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідача є відносинами, що виникли з договору про надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.(ч.2 ст.530 ЦК України).

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 126 грн. 77 коп. інфляційного збільшення за період з 01 січня 2011 року по 21 грудня 2011 року та 84 грн. 75 коп. 3% річних за період з 15 грудня 2010 року по 16 січня 2012 року є підставною і підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.4,28/.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 817 грн. 29 коп. основного боргу, 84 грн. 75 коп. 3% річних та 126 грн. 77 коп. інфляційних заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Рівне-Спецбуд»(33024, м. Рівне, вул. Макарова, 46, кв. 59, код 34892853) на користь Дочірнього підприємства «Рівненський облавтодор»ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»( 33028, м. Рівне, вул. Остафова, 7, код 31994540) 2 817 грн. 29 коп. основного боргу, 84 грн. 75 коп. 3% річних та 126 грн. 77 коп. інфляційних.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Рівне-Спецбуд»(33024, м. Рівне, вул. Макарова, 46, кв. 59, код 34892853) в доход державного бюджету України 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Войтюк В.Р.

Повне рішення складено 23.02.2012р.